42. Модель одночасної рівноваги товарного і грошового ринку (is - lm).

Використання одночасної рівноваги товарного і грошового ринку дає можливість досліджувати ринки.

Модель IS-LM запропоновано Дж Хіксом і відображає стан одночасної рівноваги на товарному і грош ринках. Хікс не погоджується з Кейнсом щодо ролі %стаки при формуванні рівноваги тов ринку, тому він вводить її до осн кейнсіанського рівняння, що дає можливість отримати залежність яка формується під впливом тов і грош ринків.

IS-тов ринок

IS:

Y=α(E-bi)

Від’ємний коеф ел-ті b при ставці відсотка і відображає обернену залежність між У та і, а також від’ємний кут нахилу кривої IS.Збільшення або зменшення будь-якого з компонентів автономних видатків призведе до зміщення кривої IS праворуч або ліворуч.

LM-грош ринок(має ліквідність)

LM:

k-коеф ел попиту на гроші за розміром реального випуску

h-коеф ел попиту на гроші за розміром %ставки

Ми тримали рівняння лінії LM яка являє собою геом місце точок, кожна з яких відповідає певному рівню У та і при фіксованому значенні запасів реальних грошових коштів

Т.як коеф k/h>0, то крива LM має позит нахил, причому, чим > величина даного коеф-ту, тим сильніше реагує ставка % на зміну випуску.У той же час коеф-т при величині реальних запасів грошей 1/h<0, а тому зменшення реальних запасів грошей зміщує криву LM ліворуч, а їх збільшення- праворуч.

Точка перетину кривих IS і LM відображає стан одночасної рівноваги тов і грош ринків.

43. Платіжний баланс та його ргулювання.

Усі результати зовнішньоекономічної діяльності країни знаходять своє узагальнююче відобра­ження в спеціальному статистичному документі, який називається платіжним балансом. Він охоплює всі зовнішньо­економічні операції, які здійснюються резидентами окре­мої країни за певний період (рік, квартал, місяць) з рези­дентами інших країн. Ці операції включають товарний експорт та імпорт, надання та отримання послуг, транс­ферти, продаж та покупка активів тощо. Іншими словами, платіжний баланс будь-якої країни відображає співвідно­шення між сумою надходжень в країну реальних цінностей і сумою їх вилучень із країни.

Згідно з методологією платіжного балансу всі операції, які забезпечують надходження реальних цінностей в країну, наприклад, експорт товарів та послуг, записуються зі знаком «плюс», а всі операції, пов'язані із вивезенням реальних цінностей за кордон, наприклад, імпорт товарів та послуг, відображаються зі знаком «мінус». Співвідно­шення між надходженнями та вилученнями породжує сальдо платіжного балансу з відповідним знаком.

Платіжний баланс складається із великої кількості ста­тей. Але всі вони можуть бути об'єднані в окремі розділи. В Україні всі статті платіжного балансу об'єднуються в два розділи: рахунок поточних операцій і рахунок операцій з капіталом та фінансових операцій.

Головним розділом платіжного балансу є рахунок поточних операцій. Його можна поділити на три частини.

Перша — баланс товарів та послуг (БТП), який відо­бражає чисті надходження від імпорту та експорту товарів, а також від нефакторних послуг. До нефакторних відно­сяться такі послуги, які не пов'язані з використанням факторів виробництва: транспортні перевезення, комуні­каційні, туристичні, будівельні, страхові, фінансові, ком­п'ютерні тощо.

Друга — доходи (Д). Войа відбиває міжнародний рух доходів від факторних послуг, тобто послуг, пов'язаних з використанням факторів виробництва. Сюди відносяться чисті доходи від оплати праці працюючим за кордоном, інвестицій (дивіденди), боргових зобов'язань (відсотки).

Сальдо доходів, тобто чистий доход від цих послуг, обчи­слюється як різниця між отриманими і сплаченими дохо­дами.

Третя — поточні трансферти (ПТ), до яких відносяться пенси, дарунки, грошові перекази за кордон, гуманітарна допомога тощо. В платіжному балансі сальдо поточних трансфертів, тобто чисті поточні трансферти, обчислю­ються як різниця між отриманими та переданими транс­фертами. Отже, сальдо рахунку поточних операцій (РПО) можна обчислити за формулою: РПО = БТП + Д + ПТ.

Другим розділом платіжного балансу є рахунок опе­рацій з капіталом та фінансових операцій або скорочено — рахунок капітальних операцій (РКО). Він характеризує міжнародний рух активів та кредитів. Ідентифікована величина цього рахунку складається з двох елементів:

рахунок операцій з капіталом (РОК) та фінансовий раху­нок (ФР). Перший відбиває рух капітальних трансфертів, другий — рух інвестицій і кредитів. Звідси випливає саль­до рахунку капітальних операцій: РКО = РОК + ФР.

Якщо капітальні цінності надходять в країну із-за кор­дону, то це є імпорт (приплив) капіталу. Якщо вони вилу­чаються з країни, то це є експорт (відплив) капіталу. Різниця між імпортом та експортом породжує чистий імпорт капіталу, який може бути з плюсом або з мінусом.

Особливу роль в платіжному балансі відіграє стаття під назвою «Помилки та упущення». Її застосування пояс­нюється статистичними неточностями, які виникають при ідентифікації зовнішньоекономічних операцій внаслідок часових та вартісних розбіжностей.

Особливість платіжного балансу України полягає в тому, що зміна резервних активів не виділяється в само­стійний розділ, а відноситься окремою статтею на рахунок капітальних операцій.

Згідно з концепцією платіжного балансу він повинен бути врівноваженим, тобто надходження і вилучення повинні взаємно покриватися. Це означає, що незбалансованими можуть бути лише окремі статті або розділи. В основі вирівнювання платіжного балансу лежить взаємо­зв'язок між рахунками поточних і капітальних операцій. Іншими словами, сальдо рахунку поточних операцій по­винно компенсуватися протилежним за знаком сальдо рахунку капітальних операцій з одночасним урахуванням неідентифікованих чистих надходжень.

З метою оцінки стану платіжного балансу слід розріз­няти первинне, вторинне і підсумкове його сальдо. Пер­винне сальдо — це сальдо рахунку поточних операцій. Воно є вихідною ознакою платіжного балансу і має вирі­шальний вплив на його загальний стан. Вторинне сальдо — це інтегральне сальдо двох рахунків: поточних і капіталь­них операцій, доповнене статтею «Помилки та упущення». Незалежно від того, яке сальдо має рахунок поточних операцій, вторинне сальдо платіжного балансу повинне бути нульовим, а платіжний баланс врівноваженим. Це має забезпечуватися адекватним за величиною та проти­лежним за знаком сальдо рахунку капітальних операцій з одночасним врахуванням статті «Помилки та упущення».

Підсумкове сальдо — це сальдо з урахуванням вторин­ного сальдо і змін у резервних активах. Воно завжди є нульовим. Але оскільки в Україні зміни в резервних активах є складовим елементом рахунку капітальних операцій, то підсумкове сальдо збігається із вторинним сальдо. Враховуючи, що стаття «Помилки та упущення» є лише особливим способом доповнення платіжного балан­су неідентифікованими поточними та капітальними операціями, а рух резервних активів враховується в розділі РКО, формулу платіжного балансу можна записати так: ПБ = РПО + РКО + ПУ.

Не слід змішувати дефіцит платіжного балансу і вели­чину іноземного фінансування країни. Дефіцит платіж­ного балансу визначається як різниця між надходженнями і вилученнями.

Іноземне фінансування країни не є безмежним. Крім того, зловживання іноземним фінансуванням породжує надмірний зовнішній борг країни, який лягає додатковим тягарем на платіжний баланс наступних періодів. Якщо дефіцит платіжного балансу хронічно зростає, то альтер­нативою його іноземного фінансування може бути засто­сування урядом спеціальних заходів макроекономічного регулювання, в тому числі внесення змін у валютну та торговельну політику.