36. Механізм функціонування грошового ринку. Грошова пропозиція та грошові агрегати. Попит на гроші.

Гроші-це субстанта, що виконує роль еквівалента вартості товарів, послуг, екон. ресурсів, інших об’єктів купівлі-продажу. Гроші виконують 3 осн. Ф-ції:

-міра вартості

-засіб платежу і обігу

-засоб нагромадження вартості

Обсяг рошей в обігу країни визначається поняттям монетарна маса(М). Це поняття включає заг. суму різних форм грошей, яка визначає платіжно-купівельну спроможність власників грошей.

Монетарна маса, яка перебуває в обігу, м.б. представлена у двох формах. Перша-найбільш ліквідна форма-монетарна маса М₁ включає банкноти, монети і поточні банківські рахунки. Друга-менш ліквідна-монетарна маса М₂ включає строкові або ощадні банківські рахунки і сертифікати короткострокові малої вартості.

Визначаючи попит на гроші(M^D), неокласики виходили з їх ф-ції як засобу обігу,тобто мали на увазі гроші, необхідні для здійснення угод. Тому попит на гроші є ф-цією обсягу продукуту з урахуванням заг. Рівня цін, або номінального продукту M^D=M^D(Y). Більш точно ф-ція попиту на гроші має вигляд такої, що враховує і швидкість їх обертання V.

M^D=

Т.як пропозиція грошей є наперед визначеною величиною, то вирішальним фактором рівноваги є попит на гроші, який пристосовується до пропозиції. Оскільки один з ел-тів пропозиції грошей-швидкість їх обертання V- є постійна величина, то попит може пристосовуватися до пропозиції лише через відповідну зміну номінального продукту. Т.як ном. продукт –це реальний продукт у певних цінах, а власне реальний продукт не визначається грошовим ринком, то грошовий ринок-це лише інструмент формування заг рівня цін.

Пропозиція грошей за кейнсіанською теорією залежить від маси грошей та заг рівня цін, які є екзогенними величинами.

Попит на гроші згідно з теорією переваг ліквідності залежтьб від ставки процента.Тут ставка процента визначається як альтернативні витрати володіння готівкою.

Формула попиту на гроші(M/P)=L(i)

37. Модель грошового ринку. Порушення та відновлення рівноваги на грошовому ринку

Кейнсіанська модель гр. ринку розглядається в рамках моделі IS-LM або моделі Хікса-Хансена, яка розкриває умови рівноваги товарного і грошового ринку

Лінія LM- це сук-ть різних комбінацій доходу У і ставки процента і, яка задовільняє вимогу грошового ринку.

Умова рівноваги на гр. ринку така:

(M/P)=L(У,i),

М-маса грошей

Р-заг рівень цін

L=kY-hi

k-коеф. ел-ті попиту на гроші за розміром реального продукту

h-коеф ел-ті попиту на гроші за величиною ставки процента

(M/P)= kY-hi

Звідси визначимо і та отримаємо рівняння кривої LM:

38. Осн. ф-ції ком. банків. Банківський механізм розширення грошової пропозиції на основі депозитного мультиплікатора

Комерцiйнi банки — головна ланка дворівневої банкiвської системи.

Ф-ції такі:

-управлiння грошовим обiгом;

-забезпечення платiжного механiзму;

-акумуляцiя заощаджень;

-надання кредиту;

-фiнансування зовнiшньої торгiвлi;

-довiрчi операцi

-зберiгання цiнностей;

-консультування i надання iнформацi

Однією з важливих функцій банку є посередництво в кредиті, яка здійснюється шляхом перерозподілу коштів, що тимчасово вивільняються в процесі кругообігу фондів підприємств і грошових доходів приватних осіб. Головним критерієм перерозподілу ресурсів виступає прибутковість їх використання позичальником. Плата за віддані й отримані в борг засоби формується під впливом попиту та пропозиції. У результаті досягається вільне переміщення фінансових ресурсів у господарстві, що відповідає ринковому типу відносин.

Однією з важливих функцiй банкiв є їх здатнiсть “робити гроші” — розширювати кредитнi ресурси народного господарства. Банки називають “фабриками кредиту”. Надаючи позичку пiд борговi зобов’язання своїх клiєнтiв (забезпеченi товарно-матерiальними цiнностями, що не є грiшими) банк зараховує їх на рахунок позичальників і тим створює можливiсть надходження в обiг нових сум грошей. Отже дуже важлива роль в економiцi країни належить кожному окремому банку , а ще важливіша роль належить всiй банкiвськiй системi.

В цілому банківська система на відміну від окремого ком. банку не має втрат у резервах і тому може розширювати гр. масу на величину значно більшу ніж надлишкові резерви.

Величину 1/r наз-ють депозитним мультиплікатором m , який є величиною, оберненою до

величини мінімальних резервних вимог, установлених Центробанком:

Депозитний мультиплікатор являє собою коеф-т, який показує у скільки разів може збільшитись к-ть нових кредитних грошей D, якщо надлишкові резерви зросли на величину ∆R :

D=∆R* m