- •1Педагогіка як наука
- •2. Основні педагогічні категорії
- •31. Предмет і основні категорії дидактики.
- •6.Знання – провідний елемент освіти.
- •32.Поняття про закономірності навчання
- •33. Суть і шляхи реалізації принципу науковості навчання (на прикладі фахової дисципліни ).
- •34. Сутність і шляхи реалізації принципу свідомості і активності в навчанні (на прикладі фахової дисципліни).
- •35. Суть і шляхи реалізації принципу систематичності і послідовності навчання (на прикладі фахової дисципліни).
- •36. Суть і шляхи реалізації принципу міцності знань і доступності навчання (на прикладі фахової дисципліни).
- •37. Традиційна (пояснювально-ілюстративна) дидактична система : її основні характеристики , переваги і недоліки.
- •38. Прогресивістська (реформаторська) система: її основні характеристики , переваги і недоліки .
- •39. Зміст технології розвивального навчання.
- •40. Особистісно-орієнтоване навчання : мета, завдання, основні технології.
- •41. Інтерактивна модель навчання : сутність, загальна характеристика.
- •42. Поняття про процеси навчання, його характерні ознаки . Основні функції процесу навчання .
- •43.Стимулюючо-мотиваційний компонент процесу навчання : суть, призначення. Основні способи мотивації навчальної діяльності учнів.
- •44. Операційно діяльнісний компонент процесу навчання. Основні ланки (етапи) процесу навчання.
- •45. Поняття і сутність змісту освіти в середній загальноосвітній школі .
- •46.Нормативні документи , що визначають зміст освіти . Основні способи побудови навчальних програм.
- •47. Підручник: призначення, структура ,вимоги.
- •48. Метод бесіди. Види бесіди. Методика проведення бесіди.
- •49. Метод дискусії. Форми дискусії. Правила і умови ефективної дискусії.
- •50. Метод роботи з книгою. Основні прийоми самостійної роботи з друкованим текстом.
- •51 Наочні методи навчання основні види наочності умови ефективного застосування наочності
- •5.Географічні диктанти.
- •54Сутність проблемного методу навчання основні етапи вирішення проблемного завдання
- •56 Ігрові методи навчання
- •57 Класно-урочиста система її основні особливості переваги і недоліки Особливості класно-урочної системи:
- •59Типологія і структура уроків класифікація уроків за основною дидактичною метою Типологія і структура уроків.
- •65Критерії оцінювання навчання досягнення учнів у системі загальної середньої освіти
- •75Методи стимулювання діяльності й поведінки
- •76Моральне виховання
- •77 Розумове виховання
- •78Трудове виховання — виховання свідомого ставлення до праці через формування звички та навиків активної трудової діяльності.
- •79Естетичне виховання — педагогічна діяльність, слрямовзнз на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за за- нонами краси.
- •80 Фізичне виховання — система заходів, спрямованих на змщнен-
- •83 Основні виховні завдання сім'ї та родини:
- •84 Самовиховання — систематична і цілеспрямована діяльність особистості. Орієнтована на формування і вдосконалення її позитивних якостей та подолання негативних.
46.Нормативні документи , що визначають зміст освіти . Основні способи побудови навчальних програм.
Нормативні документи, що визначають зміст освіти.
Навчальний план - нормативний документ, що його складає вищий навчальний заклад на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки, у ньому подано перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять (лекцій, лабораторних, практичних, семінарських, індивідуальних занять, консультацій, навчальних і виробничих практик) та їх обсяг, графік навчального процесу, форми і засоби проведення поточного й підсумкового контролю. У навчальному плані вказано й час, відведений на самостійну роботу До обов´язкових складових навчального плану належать: 1. Реквізити.
2. Графік навчального процесу.
3. План навчального процесу.
4. Цикли дисциплін підготовки фахівця..
Навчальна програма — державний документ, в якому визначено зміст освіти з окремої навчальної дисципліни з виділенням розділів, тем, кількості годин на їх опрацювання. Навчальні програми розробляються науково-методичними комісіями ВНЗ за професійними напрямами і затверджуються Міністерством освіти і науки України. Вони є базовими з основних дисциплін з урахуванням державних стандартів. На їх основі кафедри вищих навчальних закладів розробляють робочі навчальні програми, які затверджуються кафедрами, радами факультетів та вченими радами вищих навчальних закладів. Робочі навчальні програми обов´язкові для виконання викладачами.
У підготовці навчальних програм треба ретельно дотримуватися вимог наступності між змістом освіти в загальноосвітніх навчально-виховних закладах, а також рівнями підготовки фахівців у рамках вищої школи — молодших спеціалістів, бакалаврів, спеціалістів, магістрів.
Навчальна програма є базовим документом при підготовці підручників і навчальних посібників для вищої школи.
Підручник — це навчальна книга, в якій розкривається зміст навчального матеріалу з конкретної дисципліни відповідно до вимог чинної програми. За словами І.Я. Лернера, "підручник становить матеріалізований носій змісту освіти й водночас є організатором процесу засвоєння цього змісту.. .".
Навчальний посібник — це навчальна книга, в якій розкривається зміст навчального матеріалу з окремих аспектів програми, а також подається додатковий матеріал для формування в студентів умінь і навичок. Якщо для загальноосвітніх навчально-виховних закладів готують переважно підручники, де чітко визначені параметри щодо змісту освіти, то у вищих навчальних закладах більш поширені навчальні посібники. Це дає змогу викладачам і студентам значно розширювати діапазон пізнавальної діяльності, залучати додаткові наукові джерела, особливо ті, в яких подається нова наукова інформація.
47. Підручник: призначення, структура ,вимоги.
47 Відповідно до навчальних програм розробляють підручники і навчальні посібники.
Підручник—книга, 140 містить основи наукових знань з певної навчальної дисципліни відповідно до мети навчання, визначеної програною і вимогами дидактии.
Підручник повинен забезпечувати науковість змісту навчального матеріалу, якість, точність, простоту і доступність викладу, чіткість у формулюванні визначень правил, законів, ідей. Вів мас бути написаний точною і доступною мовою, мати чітко розподілений навчальний матеріал за розділами і параграфами, містити ілюстрації, схеми, малюнки, виділення шрифтом важливого матеріалу. Не другорядним е і його художнє оформлення.
Структура підручника:
Тексти: основний, додатковий, пояснювальний.
Позатекетові компоненти: апарат організації процесу засвоєння змісту; запитання і завдання; інструктивні матеріали (пам'ятки, зразки розв'язування задач, прикладів); таблиці; написи-пояснення до ілюстративного матеріалу; вправи; ілюстративний матеріал (фотографії, малюнки, плани, карти, креслення та ін.); апарат орієнтування (вступ, зміст, бібліографія).
За характером відображення дійсності тексти можуть бути емпіричними (відображати факти, явища, події, містити вправи, правила) і теоретичними (містити закономірності, теорії, методологічні знання). Більшість шкільних підручників містить тексти обох типів.
За основним методом викладу матеріалу тексти можуть бути репродуктивні, проблемні, програмовані, комплексні Репродуктивні тексти — високоіиформативні, структурні, зрозумілі учням, відповідають завданням по- яснювально-ілюстративного навчання. Проблемний текст подають у формі проблемного монологу, в якому з метою створення проблемних ситуацій позначають суперечності, вирішують проблему, аргументують логіку формування думки. У програмованому тексті зміст подається частинами, а засвоєння кожного інформативного блоку перевіряється контрольними запитаннями. Комплексний текст містить певні дози інформації, необхідні учням для розуміння проблеми, а проблема визначається за логікою проблемного навчання.
Текст підручника може бути аналітичним або синтетичним, побудовавим за допомогою дедуктивного чи індуктивного методу. Крім основних, е додаткові тексти, мета яких — розширити, поглибити знання учнів щодо важливих компонентів змісту навчального матеріалу (документи, історичні довідки і т. ін.).
Усі питання і завдання підручників за ступенем пізнавальної самостійності учнів можна поділити на: репродуктивні та продуктивні. Репродуктивні тексти — питання і завдання, які вимагають від учня відтворення знань без істотних змін. Продуктивні тексти — передбачають трансформацію знань, істотні зміни в структурі їх засвоєння або пошук нових знань.
Зміст навчального матеріалу в підручнику може формуватися за: генетичним (у послідовності, в якій він формувався історично); логічним (викладення його відносно сучасної логічної структури відповідної науки); психологічним (з урахуванням пізнавальних можливостей учнів) принципами. У більшості підручників ці принципи переплітаються.
У процесі навчання учитель орієнтується на підручник, бо він конкретизує навчальну програму, показує, який зміст має бути вкладено до запрограмованих тем, як потрібно трактувати певні питання програми та орієнтує учнів щодо методики роботи. Він також потрібен під час підготовки учнями домашніх завдань, повторення матеріалу тощо.
Матеріал підручника необхідно доповнювати додатковою інформацією, бо його зміст надто конспективний і знання, отримані учнями тільки з нього, будуть обмеженими. Тому, крім підручника, слід використовувати додатковий матеріал.