1.Суть та значення методів менеджменту.

Досягнення цілей організації здійснюється за допомогою різноманітних способів, підходів та прийомів, тобто методів, які відповідають на питання як найраціональніше досягти даних цілей.

Отже, під методами менеджменту розуміють способи суб’єкта скерованого на об’єкт з метою досягнення цілей організації.

Між цілями і методами існує тісний взаємозв’язок. Кожній цілі відповідає певний метод.

Основне призначення методів менеджменту – це висока продуктивність і ефективність діяльності організації загалом та її працівників, а також чітка організація підприємства в умовах посиленої конкуренції.

Вибір і метод застосування тих чи інших методів напряму повинно бути пов’язане з мотивацією праці працівників, їх зацікавлення в роботі, діяльності.

За характером впливу на організацію та працівників методи менеджменту ділять на:

1) економічні методи;

2) адміністративні(організаційно-розпорядчі);

3) соціально-психологічні.

Метод – це те, завдяки чому можна отримати результат.

2. Економічні методи менеджменту.

Економічні методи охоплюють комплекс методів, які здійснюють вплив на економічні інтереси загалом, так і на окремих її працівників.

Вони одночасно стимулюють діяльність організації шляхом податків, кредитів, субсидій, а також працю персоналу, шляхом заробітної плати, пільг, дивідендів.

До складу економічних методів менеджменту належать:

1) економічне планування;

2) метод цільових комплексних програм;

3)комерційний розрахунок;

4) економічні регулятори.

Під плануванням розуміється продумана підготовка майбутньої діяльності, систематично орієнтована на цілі організації чи підприємства. Економічне планування полягає в розробці системи показників, які є найбільш важливими, визначальними, ключовими показниками господарської діяльності. Ці показники охоплюють всі сфери діяльності організації: виробництво, реалізацію, закупівлю сировини, матеріалів та товарів, фінанси, запаси товарів і матеріалів, робочу силу та ін.

Цільова комплексна програма - це намічений для планомірного здійснення, об'єднаний єдиною метою та прив'язаний до певних термінів комплекс взаєпов'язаних завдань та адресних заходів соціального, економічного, наукового, технічного та організаційного характеру.

Ядром програми є ціль, або група цілей, які конкретизуються у ряді завдань, їх вирішення здійснюється за допомогою системи заходів, що реалізуються конкретними виконавцями, яким виділяються для цього необхідні ресурси. Для програми характерна цілеспрямованість використання ресурсів і реалізація програмних заходів незалежно від інтересів структурних підрозділів загальної системи управління.

Комерційний розрахунок базується на загальних принципах ринкової економіки: максимальній розкріпаченості економічних суб'єктів; повній їх відповідальності за підсумки господарської діяльності; конкуренції виробників товарів та послуг; вільному ціноутворенні; відмові держави від прямої участі в господарській діяльності ринкових суб'єктів; соціальній захищеності громадян. Іншими словами, необхідною умовою ефективного функціонування ринкового механізму регулювання економіки є наявність незалежних, самостійних, володіючих свободою господарської ініціативи і підприємництва суб'єктів ринкових відносин.

Застосовуються дві форми комерційного розрахунку:

1) повний - на якому, знаходяться підприємства з правами юридичних осіб, які мають самостійний баланс, бухгалтерську і статистичну звітність, створюють і витрачають фонди стимулювання працівників, відкривають рахунки у банках, володіють правами незалежної господарської діяльності.

2) внутрішній - підприємства працюють відносно самостійно у вирішенні питань виробничо-господарської діяльності. Вони ведуть облік своїх витрат та результатів, складають бухгалтерський баланс (або спрощені розрахунки, подібні до бухгалтерського балансу) та створюють фонди матеріального стимулювання.

Економічні регулятори – держава здійснює регулюючий вплив на поведінку та господарську діяльність організацій не через адміністративні важелі, а через систему економічних регуляторів.

Економічні регулятори поділяються на:

1) загальнодержавні – охоплюють податки, пільги;

2) місцеві – місцеві податки і збори, рентні платежі;

3) внутрішньо системні – це централізоване формування фондів та внутрішньогосподарське відрахування.