Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ІВАНКА(7).doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
16.04.2019
Размер:
371.2 Кб
Скачать

Традиційна економіка Вона існує близько в 100 країнах. Основними специфічними рисами традиційної системи є:

Панування приватної власності. 1 Низький рівень економічного і соціального розвитку. 2Багатоукладність економіки. 3Залежний характер соціально-економічного розвитку.4 Виробництво, розподіл і обмін базуються на звичаях, традиціях, культових обрядах.5 Технічний прогрес різко обмежений. 6Неписьменність населення, перенаселеність, високий рівень безробіття, низька продуктивність праці.7 Темпи росту населення перевищують темпи росту промислового виробництва. 8Велика зовнішня фінансова заборгованість.9Виключно висока роль держави і силових структур в економіці і політиці.

Країни традиційної системи є постачальниками сировини і матеріалів для світового господарства, служать ринком збуту готової продукції.

Змішані системи . Принципи "змішаної економіки" розробляли а.Вагнер, с.Чейз, Дж.М.Кейнс, е.Хансен, п.Самуельсон та інші. Характерними рисами змішаних систем є:

  1. Приватна власність у її різноманітних формах.

  2. Переплітання, взаємопроникнення і взаємодоповнення колективного, приватного і державного господарств, а також взаємний перехід одного типу господарства в інший.

  3. Соціальна орієнтація економіки, підвищення на її основі життєвого рівня людей. Людина стає головною цінністю в такій системі. Досягти цього можна лише на основі зростання регулюючої ролі держави, а з іншого боку, повинні проявлятись умови ринкового саморегулювання. У такому випадку держава не повинна втручатися в діяльність господарських структур. Для змішаних систем характерне поєднання саморегулювання і державного регулювання економіки.

  4. Демократична форма управління спроможна забезпечити економічні, політичні та духовні гарантії для найбільш повної реалізації можливостей кожної людини. Також іноді виділяють цифрову економіку - економічну систему постіндустріального суспільства, в якій основним продуктому виступає інформація.

6. Знайдіть спільні та відмінні риси у формуванні різних доходів : ренти, зарплати, процента

Заробітна плата — це плата за залучення у виробництво трудових послуг.

Вона може набувати найрізноманітніших форм: безпосередньо заробітної

плати, премії, участі у прибутках фірми, комісійних, винагороди за

підсумками року тощо. Однак за своєю суттю — це плата, яку отримує

власник ресурсу праці від виробника за надані йому трудові послуги. З

певною умовністю винагороду власника трудового ресурсу можна вимірювати

тією сумою грошей, яку він отримав, а розмір трудових послуг — часом,

протягом якого виробник отримував трудові послуги. Тому надалі термін

"заробітна плата" (PL = W) буде використовуватися для позначення

винагороди власника трудових ресурсів за одиницю часу надання трудових

послуг.

Рента — це ціна, що її сплачують за використання землі та інших природних ресурсів, кількість яких жорстко обмежена. Саме жорстка обмеженість ресурсів відрізняє ренту від усіх інших видів доходу. Позичковий процент

(відсоток) — це ціна, що сплачується за використання грошей. Найчастіше він розглядається не в абсолютному значенні (як кількість грошей), а у

відносному — як відсоток від суми позичених грошей. Для зручності ставку

позичкового відсотка, як правило, дають у перерахуванні на річну.

Доход, який одержує власник незалежно від якості землі, що він надає у користування назив. Абсолютною рентою. Абсолютна рента пов*язна з унікальністю цього ресурсу, а саме з тим, що землю не можна створити збільшивши обсяг плану, вона не може бути замінена іншим ресурсом, так як це відбувається з працею і капіталом. Проте, землю можна використати для різних цілей.

Рентні платежі, що їх платять корстувачі землі ( фермери та інші підприємці) є платою за вилучення землі з альтернативного використання. Є альтернатива і у власника землі : він може продати землю, здати її в оренду чи залишити за собою

Ціна землі= рента/ позичковий процент * 100.

Позичковий процент - це винагорода, яку одержує власник грошей за надання їх у позичку, або плата за користування грошима. Ціну, яку сплачують за користування грошима, розраховують як процент від суми позичених грошей. Це є ставка (норма) позичкового процента. Факторами диференціації позичкового процента є ризик, терміновість, оподаткування, конкуренція на грошовому ринку.