1 Головна мета економіки. Назвіть основні проблеми організації суспільного виробництва

Економіка існує задля людини, а діяльність людей утворює економіку. Економіка є сферою життя суспільства,яка охоплює виробництво благ,обмін ними,їх розподіл і споживання.

Головна мета економіки – більш повне задоволення людських потреб, задоволення людських потреб передбачає відповідне виробництво для якого потрібні ресурси.

Між потребами і ресурсами існує суперечність, потреби-безмежні і постійно зростають, а ресурси обмежені рідкісні. Мета економічної діяльності: вирішити суперечність між потребами,що постійно зростають і ресурсами що є обмеженими.

Виробництво - це процес створення благ, необхідних для задоволення різноманітних потреб людини. Суспільне виробництво є сукупністю усіх сфер діяльності людей, які забезпечують стабільне функціонування суспільства.

Структура суспільного виробництва включає матеріальне і нематеріальне виробництво.

Матеріальне виробництво є сферою суспільного виробництва, в якій продукуються: а) матеріальні блага (вугілля, метал, будівлі, одяг, обладнання, хімічні вироби тощо); б) матеріальні послуги (вантажний транспорт, гуртова торгівля, обслуговування і ремонт

техніки тощо). Воно об'єднує промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт і зв'язок, торгівлю, громадське харчування, комунальне обслуговування тощо.

Нематеріальне виробництво - це сфера суспільного виробництва, яка забезпечує: а) нематеріальні послуги (побутове обслуговування, охорона здоров'я тощо); б) духовні цінності (освіта, культура, мистецтво тощо). Нематеріальне виробництво об'єднує освіту і науку, охорону здоров'я, культуру і мистецтво, а також оборону і управління.

Виробництво матеріальних і нематеріальних послуг становить сферу послуг, яка охоплює підприємства і галузі, що виробляють як y матеріальні, так і нематеріальні.

Фактори виробництва

Економічні ресурси - це усі природні, людські і вироблені людиною ресурси, які застосовують для виробництва товарів і послуг.

Економісти розмежовують ці ресурси на такі групи: 1) матеріальні ресурси - земля або сировинні ресурси і капітал; 2) людські ресурси - праця і підприємницький хист.

Економічні ресурси - землю, працю, капітал і підприємницький хист - називають ще факторами виробництва.

Земля - це всі блага природи, які використовують у виробництві. Земля як економічний ресурс розглядається з трьох позицій:

вона є безпосереднім фактором виробництва у сільському господарстві; джерелом усіх сировинних ресурсів; місцем розташування

всіх об'єктів суспільного виробництва.

Капітал, або капітальні блага, як економічний ресурс охоплює усі виробничі знаряддя, тобто усі види інструментів, машини, устаткування, фабрично-заводські, складські і транспортні засоби і збутову мережу, які використовують у виробництві товарів і послуг та достав - пенні їх до кінцевого споживача. Процес виробництва і придбання

капітальних благ називають інвестуванням. Економісти нерідко називають капітал фізичним, оскільки він існує у вигляді речей.

Центральні проблеми економічної організації.

Суспільне виробництво є джерелом задоволення тих чи інших потреб. Потреба - це відчуття нестачі того, що необхідно для підтримання життєдіяльності людини. Матеріальні потреби людей практично безмежні, а це означає, що їх повністю задовольнити неможливо. У кожний конкретний момент індивіди та інститути, що становлять суспільство, відчувають певні невдоволені матеріальні потреби. Окремі з них - їжа, одяг, житло - належать до біологічних потреб людини. Проте під впливом звичаїв і традицій, що склалися у суспільстві, виникають інші потреби: специфічні види їжі, одягу, житла, які ми намагаємося придбати. Метою всієї економічної діяльності є намагання задовольнити ці різноманітні матеріальні потреби.

Кількість орних земель, корисних копалин, капітального устаткування та робочої сили (робочий час) обмежена. Внаслідок рідкісності виробничих ресурсів і тієї межі, яку їхня рідкісність ставить перед виробничою діяльністю, сам обсяг виробництва неминуче обмежений. Зважаючи на безмежність потреб і обмеженість ресурсів, перед будь-якою економічною системою постають три фундаментальні проблеми організації економіки: що виробляти? як виробляти? для кого виробляти?

У різних економічних системах використовують різні способи вирішення цих трьох проблем організації економіки. Ринкова система скеровує ресурси в ті галузі, на продукти яких споживачі виявляють достатній попит, щоб виробництво цих продуктів було прибутковим. Водночас ринкова система позбавляє неприбуткові галузі обмежених ресурсів. У конкурентній ринковій економіці виробляють продукти лише ті фірми, які спроможні застосовувати економічно найвигідніші методи виробництва.