18.Ек. Думка Укр. Доби Сер-віччя

«Руська правда» - ­кодекс законів, що відбивають соціальні, економічні, суспільно-політичні і правові відносини у Київській Русі, організацію господарського життя того періоду. Статті особливу увагу приділяють відносинам власності, регулюють майнові права, захищаючи право власності князів і бояр на землю і кріпаків, право на одержання земельної ренти і податків. Показуються соціальна структура суспільства та організація вотчинного господарства на основі кріпосної праці. Описується процес появи відробіткової земельної ренти, її перетворення у продуктову і гро­шову. Окремі статті регулювали товарний обмін, торгівлю, лихварство, грошовий обіг. У творі «Повість временних літ» розповідається, що джерелом всякого багатства є праця. Нестор виступає захисником феодального землеволодіння, закликає васалів вірно служити своїм боярам за одержану землю, він вимагає суворого покарання за порушення права власності. Водночас закликає бояр і князів до стриманості у накопиченні багатства, стати прикладом працьовитості для народу. Самообмеження і працьо­витість Нестор вважає найважливішими із людських чеснот, оскільки багатство виникає із праці всього народу. Запоруку господарського успіху і цілісності Русі він вбачає у згоді князів на відновлення єдності держави.

19.Ек причини і наслідки вгв.

Передумовою великих географічних відкриттів була криза левантійської торгівлі, яка виникла після загарбання турками Константинополя, Континентальна торгів­ля теж занепадає. Відчувалася нестача грошей у товарному обігу. Відкриття були підготовлені господарськими і науково-технічними досягненнями: винайдено барометр, вдосконалено компас, видано географічний атлас. Великим географічним відкриттям сприяв розвиток абсолютизму. Європейські монархи прагнули розширення своїх володінь, їм потрібні були великі кошти для утримання війська, чиновників, двору. До далеких подорожей вабили мотиви навернення, невідомих народів до християнства. Великі географічні відкриття мали важливе значення. Виникли економічні зв'язки між найвіддаленішими землями і народами різної матеріаль­ної культури. Почалося формування світового ринку. Оволодіння новими ринками вело до утворення монопольних торгівельних шляхів. Розшир територіальна сфера обігу. Небачений приплив до Європи благородних металів зумо­вив революцію цін – різкі стрибки цін на промислові та с/г продукти. Водночас почалося здешевлення дорогоцінних металів. Внаслідок революції цін найбільше збагатилися купці, ­що займалися посередницькою торгівлею, збільшилися прибут­ки промисловців. Прискорився перехід до мануфактурного виробництва. Було створена світова колоніальна система.

20.Мануфактурне в-во в Європі

Мануфактура - капіталістичне підприємство, яке основане на розподілі праці і ручній техніці, яка обслуговується вільно найманими робітниками. Х-ні риси мануфактури: перехід до коопераційного поділу праці; значне підвищення продуктивності праці; використання ремісничої техніки та ручної праці; використ найманої роб. сили. Передумови виникнення мануфактури були закладені розвитком середньовічного ремесла, зростанням товарного виробництва, диференціацією товарів. Раніше всього мануфактура з'явилася в текстильній промисловості, де в ті часи розподіл праці був найбільш розвинутим. Мануфактура була підприємством, яке виробляло товари в масовому масштабі. Вона потребувала обширних ринків збуту. Мануфактура спочатку виникла в тих містах і країнах, які були центрами міжнародної торгівлі. Так, в ХІУ-ХУ ст. вона була поширена в містах Італії. Але ці мануфактури були пов'язані з феодально-кріпосницьким цеховим ладом, де провідну роль відігравав торговельний і лихварський капітал.Після великих географічних відкриттів XV - XVII ст. найбільшу роль в світовій торгівлі почала відігравати Голландія, а потім Англія, де мануфактура одержала найбільше поширення. Одна з особливостей мануфактури в Росії полягала в тому, що вона формувалася в умовах панування феодально-кріпосницьких відносин, була тісно пов'язана з селянським виробництвом. Основні види мануфактур: 1. розсіяна мануфактура — ґрунтувалася на сільських промислах і ремеслі. Робітники були просторово відособлені та пов’язані поділом праці. Праця на дому із використанням знарядь праці і сировини наданих мануфактурником.

2. Централізована мануфактура - наймані робітники об'єднувалися в майстерні і працювали під керівництвом підприємця.