15.Зарод. Клас. Школи політек-ї Анг

Об’єктом дослідження класичної політекономії стало матеріальне виробництво і об’єктивні закони економічного життя. Класична політекономія підтримувала політику економічного лібералізму. Основоположником класичної політекономії в Англії був Петті. Сформу­лював основні положення трудової теорії вартості. Основним джерелом вартості він визнавав працю. Не відділяв вартість товару від його ціни. Водночас участь у створенні вартості, окрім праці, бере й земля. Петті обґрунтував концепцію заробітної плати. Величину заробітної плати трактував як ціну праці, рівень якої визначається фізіологічним мінімумом засобів існування найманого робітника. Ренту він розглядав із двох сторін: як загальну форму привласнення додаткового продукту, під яким розумів надлишок над витратами виробництва, і як власне диференціальну земельну ренту, що виникає у зв'язку із відмінностями в родючості земельних ділянок та їх розташування відносно ринків збуту продукції Позичковий процент визначав як функцію від земельної ренти і ціни землі, тобто як грошову ренту.

16.Форми феод. Землеволодіння.

За часів Київської Русі поширювалось соціальне і майнове розшарування, виникає приватне землеволодіння. Основними були такі форми: князівське, боярське, монастирське і селянське. Земельна власність князів та бояр була спадковою, вільно відчу­жувалася. Існувала також державна власність на землю, що надавалася на час князювання чи служби. Боярське землеволодіння було досить поширене в Київській Русі, проте воно не отримало сталих форм. Значним було церковне та монастирське землеволодіння. Особливо великим землевласником був Києво-Печерський монастир. Значне місце займала мала земельна власність, яка переважала в сільському господарстві. Селяни мали різний легальний статус: абсолютно вільні, вільні із різного роду обмеженнями, кріпаки, невільники. Більшість населення Київської Русі проживала у сільській місцевості й називалася смердами - вільний селянин, який займався землеробством, працював у власному дворищі. Залежні селяни - безземельні, що працю­вали на чужій землі і внаслідок своєї економічної залежності було обмежене у політичних правах. Категорії залежних селян: 1 ізгої - люди без суспільного становища, не мали власного господарства. 2 закупи - люди, які відробляли позичені гроші. 3. рядовичі - селяни, які уклали ряд з фео­далом, визнаючи свою залежність від нього. 4. холопи - невільники, раби. Причини невільництва: одруження з рабинею; поступання на двірську службу; банкрутство купця і продаж його майна на конкурсі; втеча чи крадіжка, вчинена закупом; неспроможність сплати судового покарання.

17.Розвиток сг, ремесла, торгівлі.

Основою ек-ки Київської Русі було с/г. Розвивалося скотарство, городництво та садівництво. Поширене промислове вир-во – бджільництво, мисливство, рибальство. Міста на Русі виникли внаслідок відок­ремлення ремесла від землеробства, в результаті скупчення значної кількості ремісників і торгових людей-купців. Київська Русь славилася ремісника­ми та їхніми виробами. Існувало понад 60 видів ремесел. Важ­ливою галуззю ремесла була металургія та обробка заліза, ковальська справа.Ливарна справа досягла значних успіхів, особливо після прийняття християнства. Успішно розвивалося гончарство, широко поширене і в міс­тах, і в селах. Високого рівня розвитку досягло склоробне виробництво, обробка дерева. Добре розвивалися кравецтво і шевство. В організації ремесла визначним явищем була спеціаліза­ція та існування корпорацій, спілок. У господарському житті Київської Русі важливе значення мала торгівля: внутрішня і особливо зовнішня. Внут­рішня торгівля забезпечувала обмін між сільськогосподар­ськими і ремісничими виробниками. Зовнішня торгівля була краще розвиненою. Через Київську Русь проходило кілька міжнародних торговельних шляхів. Важливими торговими шляхами були Соляний і Залізний, які з'єднували Київську Русь з Кримським узбережжям Чор­ного моря та Кавказом. Зов­нішня торгівля мала неабияке значення для культурного розвитку Київської держави. Відбувався інтенсивний обмін духов­ними, культурними цінностями між сусідніми народами. У Русь поступали книги, ікони, інші цінності.