50. Черкащина – край б. Хмельницького і т. Шевченка: історія області.

Без шанобливої поваги до минулого немає майбутнього, немає гармонійного зв’язку із Всесвітом. Цей зв’язок, завдяки якому наші предки відчували себе єдиним духовним полем Землі, сьогодні розірвано, як і зітерто пам’ять про тих українців, які поклали на вівтар Вітчизни власне життя. Цю прогалину нашого безпам’ятства намагається заповнити, зокрема, Віктор ЖАДЬКО, випускаючи довгоочікувану універсальну енциклопедію «Черкащина». Віктор Жадько написав упродовж кількох останніх років, здається, більше за всіх своїх колег по перу! І все — різножанрове: в його творчому доробку — оповідання, повісті, романи, некрополезнавчі історичні довідники, блискуча публіцистика та наукові статті, ѓрунтовні рецензії, що мали неабиякий вплив на літературний процес.

Протягом десяти років доктор філософських наук, професор, письменник Віктор Олексійович Жадько збирав матеріали про свою малу батьківщину і випустив прекрасну книгу «Маньківщина. Не забуваймо рідного порогу», яка удостоєна престижної премії імені М. Максимовича, а цього року як автор-упорядник благословив у світ енциклопедію «Черкащина» (на 1100 сторінках у чотири колонки вміщено 3 525 статей про кожне село і місто, Козаччину та Гайдамаччину, відомих особистостей, природу, річки, багатство Черкаського краю та 3 486 світлин і 187 малюнків різних професіоналів і аматорів пензля, з них 50 — Т. Шевченка). Такого видання досі не має жодна область України. Зазначимо, що над випуском «Історії міст і сіл України» під керівництвом Петра Тронька працювало 100 тисяч вчених, краєзнавців, партійних працівників тощо, а В. Жадько підготував енциклопедію «Черкащина» самотужки.

Письменник Віктор Жадько намагався охопити весь обшир Черкащини, її міст, сіл, історичні пам’ятки, зокрема, про Богдана Хмельницького і Тараса Шевченка та їхнє оточення, козаків та гайдамаків, гетьманів, отаманів Холодного Яру, шевченкознавців, героїчних земляків у часи Другої світової війни, відомих особистостей — упродовж усього історичного часу: від перших відомостей про заснування і життєдіяльність — до сьогодення. Через творчі біографії людей, насичене подіями минуле села чи міста енциклопедія висвітлює історію українського державотворення, його непросте становлення за різних епох і часів. У праці використано багатий архівний, науковий, художньо-документальний, історичний та публіцистичний матеріал культуркомпаративістського та культургерменевтичного характеру.

Як справедливо зазначає у енциклопедії В. Жадько, найбільші національно-визвольні змагання українського народу починалися саме із черкаської землі: 1637 року під проводом гетьмана Війська запорозького Павла Бута-Павлюка, 1648-го — на чолі з видатним полководцем і державним діячем Богданом Хмельницьким. 1768-го гайдамацьке повстання повів за собою також уродженець Чигиринщини Максим Залізняк. У двадцятих роках минулого сторіччя отамани і козаки Холодноярської республіки саможертовно боронили незалежну Українську державу від червоної більшовицької навали. Ми пишаємося тим, що Черкащина народила батька першої української опери Семена Гулака-Артемовського, класика української літератури Івана Нечуя-Левицького, видатного драматурга Михайла Старицького, композиторів Олександра Кошиця та Кирила Стеценка, вчених зі світовим ім’ям, першого ректора Київського університету Михайла Максимовича, плеяду помологів родини Симиренків. Уродженець Черкащини, член уряду УНР професор Микола Швець проголосив 1919 року на київському Софійському майдані Акт злуки Західно-Української Республіки з УНР. Родове коріння першого президента України Михайла Грушевського також з гетьманського краю. Герой України В’ячеслав Чорновіл побачив світ і зробив перші свої кроки на землі Тарасової гори. І таких особистостей на малій батьківщині — тисячі...

В українців, як пише В. Жадько у передмові, є постать, котрою можемо пишатися, — це Тарас Григорович Шевченко. Сама фізична і, головне, духовна присутність Поета у свідомості людей допомогла зберегти націю. В енциклопедії неймовірно багато нового уточненого, доповненого матеріалу про Кобзаря, його родовід. Дуже хотілося б, щоб із часом на горі Мотовилівщина, що за якийсь кілометр від місця Тарасового спочинку, виросла його хата-мрія — та, яку художник сам спроектував і в якій хотів доживати віку. Щоб, нарешті, влада спромоглася добудувати пантеон Великого Українця — Національний заповідник. Хотілося б також, щоб Чернечої гори не діставали вітри столичної політичної кон’юнктури.

Написав В. Жадько і про митарство з пошуком фінансів для випуску енциклопедії. Прочитайте про тих «земляків», які на всіх перехрестях кричать, що вони з Шевченкового краю й усе роблять для відродження духовності та історичної пам’яті, але й копійки не дадуть на цю пам’ять. Зате відгукнулися прості люди? із Чигиринського будинку пристарілих — Лисенко Микола Григорович, директор, Маслак Марія Павлівна, заступник директора, Крутько Тамара Олексіївна, сестра-господиня, вислали по 150 гривень. Неймовірно вражений автор добротою і щирістю Панасенко Євгенії Степанівни: «Уже те, що ви, — зізнається Віктор Жадько, — Євгенія Степанівно, дев’яносторічна, прикута до ліжка, надали благодійну допомогу у сумі 200 гривень і образилися, коли я хотів вам їх повернути, зобов’язує мене все зробити, аби таке видання побачило світ».

Книжки про Черкащину В. Жадька мають перш за все духовне значення. На історичному матеріалі ці видання подають вельми корисну для всього українського суспільства науку пошани до наших предків, розкривають ті джерела історичної пам’яті та духовності, без розчищення та відновлення яких будувати Україну як високоцивілізовану та висококультурну державу неможливо.