Задача 10

У 10-річної дитини, що хворіє на скарлатину, поряд з типовими для цієї хвороби симптомами з'явився шум у правому вусі, зниження гостроти слуху на нього, запаморочення, розлади рівноваги.

Об'єктивно барабанна перетинка правого вуха не змінена, ШМ - 1м, РМ - 3м; горизонтальний, І-го ступеню ністагм вправо; спонтанне відхилення і промахування рук в горизонтальній площині вліво.

Через 3 дні ністагм, спонтанне промахування і відхилення рук поміняли напрямок; дитина не сприймає ШМ і РМ, отоскопічна картина не змінилась, з'явився правосторонній периферичний парез лицьового нерву. Ознак менінгіту та інших внутрішньочерепних ускладнень не виявлено.

1. Поставте попередній діагноз.

2. Патогенез походження ураження внутрішнього вуха.

3. Чим пояснити зміну симптоматики ураження внутрішнього вуха і появу периферичного парезу лицьового нерва.

4. Додаткові методи дослідження.

Задача 11

Хворий H., 37 років, на 3-й день ГРВІ відчув сильний біль у правому вусі, зниження слуху; на 7-й день захворювання втратив слух на це вухо, з'явилось різко виражене запаморочення, розлад координації рухів - відхилення обох рук вліво; на 11-й день хворий помітив, що права рука, при користуванні ложкою під час прийому їжі, відхиляється вправо.

Лікар, що спостерігав за динамікою захворювання, відмітив наступне: в перші дні характерною була симптоматика правостороннього середнього гнійного отиту; на 7-й день помітив горизонтально-ротаторний ністагм вліво, відхилення рук при пальце-носовій пробі вправо; на 11-й день - ністагм вправо, при вказівній пробі права рука відхилялась в бік хворого вуха (вправо), порушена флангова хода.

1. Зробіть поетапну (3 етапи) оцінку перебігу захворювання.

2. Ваш прогноз у відношенні морфологічних та функціональних змін у рецепторах вестибулярного апарату при гнійному лабіринтиті? Тривалість спонтанного ністагму?

3. Призначте лікування.

Задача 12

До хворого Ю., віком 26 років, що знаходився на лікуванні в інфекційному відділенні з приводу менінгіту, після покращання загального стану здоров'я, запросили для консультації оториноларинголога.

ЛОР-статус: барабанні перетинки світло-сірого кольору з перламутровим відтінком; хворий шепітної, розмовної мови та звуків камертонів С128 і С2048 не сприймає; при калоричній пробі ністагм не виникає. При передній риноскопії і фарингоскопії виявлена гіперемія слизової оболонки носа і глотки.

1. Який менінгіт (за етіологією) був у хворого?

2. Діагноз оториноларинголога?

3. Основні дані, якими користувався оториноларинголог для встановлення діагнозу?

4. Шляхи попадання інфекції у внутрішнє вухо.

Задача 13

Хвора Т., 8 років страждає періодичною гноєтечею з лівого вуха. Після чергового загострення процесу (під впливом грипу) в неї виник напад головного болю, запаморочення, нудота, блювання, гострий неврологічний біль лівої половини лиця (який пізніше змінився зниженням чутливості шкіри лиця). Поступово знижувалася гострота слуху.

В міжнападному періоді хвора відчувала важкість в області соскоподібного відростка, біль в потилиці, а іноді в шийному відділі, який посилювався при ході або фізичному напруженні, у зв'язку з цим вона "берегла голову" від зайвих та різких рухів.

При отоскопії виявлена перфорація pars flaccіda і задньо-верхнього квадранту pars tensa. Аудіометричні дослідження "показали" змішаний характер ураження органу слуху, феномен прискорення наростання гучності негативний.

Гіпестезія шкіри лиця, зниження корнеальних (рогівкових) рефлексів, кохлео-вестибулярні розлади більш виражені зліва.

1. Попередній діагноз.

2. Яке походження кохлео-вестибулярних розладів та порушення функції трійчастого нерву?

3. Перебіг захворювання?

4. Допоміжні методи дослідження.

5. Лікування цього захворювання.