- •1.Предмет та завдання філософії
- •2. Філософія та світогляд. Загальне й відмінне у філософії та інших типах світогляду.
- •3. Духовні, економічні, соціальні та політичні передумови виникнення філософії (Філософія та інші види духовної діяльності людини. Філософія в системі культури.)
- •4. Структура та функції філософії.
- •5.Загальна характеристика античної філософської думки, її всесвітньо-історичне значення.
- •8. Філософія епохи еллінізму:епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм.
- •Співвідношення зах. Та Сх. Способів філософування
- •10. Неоплатонізм – остання філософська течія античності.
- •11. Етичні вчення давньогрецьких мислителів.
- •14. Вихідні ідеї середньовічної схоластики. Філософія Фоми (Томи) Аквінського.
- •16. Зміст та значення принципу «бритви Оккама»
- •17.Особливості розвитку західної та східної патристики (на основі західного та східного способів філософування).
- •18.Передумови виникнення та особливості розвитку філософії епохи Відродження та Реформації.
- •19. Особливості духовних процесів в європейській культурі Нового часу та
- •20.Французький матеріалізм і Просвітництво 18 ст
- •21. Емпіризм ф. Бекона та раціоналізм р. Декарта як провідні тенденції розвитку філософії Нового часу.Вчення Бекона про методи шляхи пізнання
- •23.Паскаль про місце та роль людини у світі.
- •24. Критицизм Канта- засновника німецької класичної філософії
- •26. Еволюція філософських поглядів ф. Шеллінга . Натурфілософія ф.Шеллінга.
- •28.Оцінка німецької класичної філософії сучасністю
- •29.Становлення філософської думки в Київській Русі
- •32. Університетська філ.-я України 19 ст
- •33.Особливості розвитку української філософії 20ст
- •34.Загальна характеристика та особливості сучасної філософії, її напрямки
- •35. «Філософія життя» ф.Ніцше
- •42. Еволюція проблеми буття в філософії
- •36. Фрейдизм та неофрейдизм (з. Фрейд, к.Юнг, е.Фромм)
- •41.Сутність метафізичних проблем.
- •37.Екзистенціалізм
- •43Соціальний простір та соціальний час, їх специфіка.
- •44. Уявлення філософів про буття як субстанцію та як становлення в історичній ретроспективі.
- •45. Проблема буття в ххі ст. Та її зв'язок з новітніми теоріями фізики.
- •47. Філософи про можливості пізнання світу: скептицизм, агностицизм та гносеологічний оптимізм.
- •48. Форми, методи та рівні пізнання.
- •49. Специфіка наукового пізнання.
- •51. Проблема істини. Істина та правда.
- •52. Цінність науки та її значення для сучасної людини та суспільства.
- •53.Філософська антропологія як інтеграція знань про людину.
- •54.Зміст та співвідношення понять «людина», «особистість», «індивід», «індивідуальність».
- •55.Природне, соціальне та духовне в людині.
- •56.Людина як соціальний суб’єкт та суб’єкт економічних відносин.
- •57. Визначте «цінності». Покажіть роль цінності в житті людини.
- •58.Переосмислення концепту людини в контексті сучасних цивілізаційних зрушень.
- •59.Поняття суспільства та його особливості
- •60. Основні сфери суспільного життя,їх зв'язок та взаємодія.
- •61. Проблема спрямованості розвитку суспільства.
- •62. Науково-технічна революція та її роль в розвитку людства.
- •63.Глобалізація та інформаційна революція як чинники трансформації сучасного суспільства.
- •64. Розкрийте сутність глобальних проблем сучасної цивілізації. Покажіть їхній вплив та шляхи їх вирішення
20.Французький матеріалізм і Просвітництво 18 ст
Французький матеріалізм ХVІІІ століття має багато спільного з філософією Просвітництва, але йому властиві й відмінні риси. Насамперед його відрізняє одностайно матеріалістична спрямованість в поглядах на природу. Матерія існує об’єктивно, пов’язана з рухом, вказував Ж.Ламерті . Природа являє собою сукупність різних форм руху матеріальних часточок. За Гольбахом існує рух матеріальних мас (атомів), а також енергетичний, матерія існує в просторі і в часі. Треба звернути увагу на те, що матерія тлумачиться в чисто механічному плані, тобто як сукупність часточок речовини /атомів/. Разом з тим, філософи заперечують будь-яку роль бога в існуванні і русі матерії. Французькі матеріалісти спробували вирішити питання про по-ходження свідомості, спираючись на принцип загальної чуттєвості матерії . К.Ламетрі зробив спробу показати процес пос-тупового переходу від тварин до людини, показати їх схожість і відмінність. Людину відрізняє від тварин, вважав він, лише більша кількість потреб і, зрештою, більша кількість розуму. П.Гольбах рішуче заперечує ідеї богослов'я, виступає проти ідеалізму. В природі, яка зводиться до роду атомів, діють механічні закони, що носять характер необхідності, отже, нема нічого випадкового. Отже, що механіцизм з необхідністю призводить до метафізичних позицій, оскільки все багатство руху зводиться до переміщення час¬точок речовини. Це - спрощена, вузька картина світу. Але серед фран¬цузьких матеріалістів Д.Дідро дещо виходить за межі метафізичних позицій і стверджує елементи діалектики. В його поглядах помітна схильність розглядати все як таке, що розвивається. Світ безперервно зароджується і вмирає, він ніколи не стоїть на місці. Французькі матеріалісти висунули ряд цінних положень щодо суспільства, зокрема підкреслили роль людських потреб як могутнього джерела розвитку. Загальні інтереси обумовлюють зв’язки між людьми. Людина - продукт, але разом з тим і суб'єкт суспільних відносин, несе за них відповідальність. Вони також наголошували на тому, що за допомогою розуму можна змінити людину. Мислителі вказували, що не існує такого способу правління, який би можна було визнати ідеальним: концентрація влади веде по деспотії, безмежна свобода - до анархії, розподіл влади послаблює її. Єдиний можливий засіб поліпшення суспільства і особливо моралі - просвітництво, виховання.
Просвітництво — це цивілізаційно-культурна течія періоду переходу від традиційного до індустріального суспільства. Інтелектуальні представники її проповідували соціальну та політичну емансипацію третього стану (міщан і селян); встановлення "царства розуму", заснованого на природному рівноправ'ї людей, політичній свободі і громадянській рівності; ставили за мету поширення знань: дати народу освіту і "просвітити" монархів відносно змісту "істинного" людського суспільства. Тим самим новітні постулати спричинили надлам старої феодальної організації. Ідеї Просвітництва справили такий величезний вплив на всі напрямки духовного життя європейського суспільства, що дали назву новій культурно-історичній добі.