- •1.Предмет та завдання філософії
- •2. Філософія та світогляд. Загальне й відмінне у філософії та інших типах світогляду.
- •3. Духовні, економічні, соціальні та політичні передумови виникнення філософії (Філософія та інші види духовної діяльності людини. Філософія в системі культури.)
- •4. Структура та функції філософії.
- •5.Загальна характеристика античної філософської думки, її всесвітньо-історичне значення.
- •8. Філософія епохи еллінізму:епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм.
- •Співвідношення зах. Та Сх. Способів філософування
- •10. Неоплатонізм – остання філософська течія античності.
- •11. Етичні вчення давньогрецьких мислителів.
- •14. Вихідні ідеї середньовічної схоластики. Філософія Фоми (Томи) Аквінського.
- •16. Зміст та значення принципу «бритви Оккама»
- •17.Особливості розвитку західної та східної патристики (на основі західного та східного способів філософування).
- •18.Передумови виникнення та особливості розвитку філософії епохи Відродження та Реформації.
- •19. Особливості духовних процесів в європейській культурі Нового часу та
- •20.Французький матеріалізм і Просвітництво 18 ст
- •21. Емпіризм ф. Бекона та раціоналізм р. Декарта як провідні тенденції розвитку філософії Нового часу.Вчення Бекона про методи шляхи пізнання
- •23.Паскаль про місце та роль людини у світі.
- •24. Критицизм Канта- засновника німецької класичної філософії
- •26. Еволюція філософських поглядів ф. Шеллінга . Натурфілософія ф.Шеллінга.
- •28.Оцінка німецької класичної філософії сучасністю
- •29.Становлення філософської думки в Київській Русі
- •32. Університетська філ.-я України 19 ст
- •33.Особливості розвитку української філософії 20ст
- •34.Загальна характеристика та особливості сучасної філософії, її напрямки
- •35. «Філософія життя» ф.Ніцше
- •42. Еволюція проблеми буття в філософії
- •36. Фрейдизм та неофрейдизм (з. Фрейд, к.Юнг, е.Фромм)
- •41.Сутність метафізичних проблем.
- •37.Екзистенціалізм
- •43Соціальний простір та соціальний час, їх специфіка.
- •44. Уявлення філософів про буття як субстанцію та як становлення в історичній ретроспективі.
- •45. Проблема буття в ххі ст. Та її зв'язок з новітніми теоріями фізики.
- •47. Філософи про можливості пізнання світу: скептицизм, агностицизм та гносеологічний оптимізм.
- •48. Форми, методи та рівні пізнання.
- •49. Специфіка наукового пізнання.
- •51. Проблема істини. Істина та правда.
- •52. Цінність науки та її значення для сучасної людини та суспільства.
- •53.Філософська антропологія як інтеграція знань про людину.
- •54.Зміст та співвідношення понять «людина», «особистість», «індивід», «індивідуальність».
- •55.Природне, соціальне та духовне в людині.
- •56.Людина як соціальний суб’єкт та суб’єкт економічних відносин.
- •57. Визначте «цінності». Покажіть роль цінності в житті людини.
- •58.Переосмислення концепту людини в контексті сучасних цивілізаційних зрушень.
- •59.Поняття суспільства та його особливості
- •60. Основні сфери суспільного життя,їх зв'язок та взаємодія.
- •61. Проблема спрямованості розвитку суспільства.
- •62. Науково-технічна революція та її роль в розвитку людства.
- •63.Глобалізація та інформаційна революція як чинники трансформації сучасного суспільства.
- •64. Розкрийте сутність глобальних проблем сучасної цивілізації. Покажіть їхній вплив та шляхи їх вирішення
1.Предмет та завдання філософії
Предметом філософії є світ у цілому (природа, суспільство та мислення) у своїх найзагальніших закономірностях, розглядувана під кутом зору суб’єкт-об’єктного відношення. Отже, предметом філософії є не світ сам по собі, не людина сама по собі, а відношення людина-світ. Це відношення – є нічим іншим, як усвідомленням самого процесу нашого життя. Що ж формується у нас в результаті такого усвідомлення? В результаті формуються наші світогляди.
Можна сказати і так: філософія – це світогляд на його теоретичному рівні, це свідомо обґрунтована інтелектуальними засобами систем світоглядного знання. Саме теоретичність, доказовість та обґрунтованість і означають перехід зі світоглядного на філософський рівень усвідомлення світу.
Отже, специфікою філософського знання є його плюралістичний або поліфонічний, діалогічний і водночас толерантний стосовно до всіх інших відмінних точок зору характер. Зазначене дає підставу розглядати філософію як знання «софійного» на відміну від суто наукового «епістемного» типу. Проте, мудрістю вона є в ідеалі, реально ж вона є постійним прагненням цієї мудрості. Цим і зумовлений процесуальний характер філософського знання. Це є процес, що постійно розгортається, самокоригується. Отже, філософське знання носить діяльнісно-активний характер, є відкритим та рухливим. Це усвідомлення людиною навколишнього світу, свого місця в ньому, свого ставлення і відношення до цього світу й до себе, своїх претензій і намірів щодо світу та шляхів реалізації цих намірів (життєвих програм). Водночас це не просто знання, але й оцінка людиною самої себе. При цьому філософське знання не залишається на розмитому рівні світогляду, а набуває раціональної, тобто логічно-доказової форми, завдяки чому може бути ефективно переданим від однієї людини іншим.
Це теоретичний аспект визначення філософії.
У практичному плані філософія дає нам навички точно формувати власну думку для себе, чітко її формулювати для співбесідників, обґрунтовувати та доводити її у спорі. Вміння ж бачити альтернативи допомагає робити свій вибір не інстинктивно, а свідомо. Заразом приходить також розуміння мотивів, чому той або інший вибір зроблено не лише нами, але й іншими людьми.
2. Філософія та світогляд. Загальне й відмінне у філософії та інших типах світогляду.
У загальному плані появу світогляду можна пояснити так: людина, усвідомлюючи дійсність, рано чи пізно починає усвідомлювати і свою унікальність, свою відмінність від усього іншого в світі. В результаті у неї формуються певні уявлення як про основні засади та особливості світу, так і про свої власні риси та особливості. Отже, світогляд постає формою загального людського самовизначення в світі. Світогляд - це сукупність узагальнених уявлень людини про себе, світ, свої взаємини із світом, про своє місце в світі та своє життєве призначення. Світогляд постає формою загального людського самовизначення в світі.. Функції світогляду:1)інтегрувати людину у світ;2)надати їй найперших життєвих орієнтирів;3)подати дійсність у її людських вимірах та виявленнях. Досить часто формування світогляду відбувається стихійно: людина народжується, входить у життя і засвоює через батьків оточення, соціальні зв'язки, світоглядні уявлення і світоглядні переконання.
Філософія постає певним видом світогляду рівень, на якому розгортається філософське осмислення світу і людини, називається теоретичним. філософствувати - це не просто думати про світоглядні проблеми, а • усвідомлювати їх необхідність, • їх зв'язки, • їх сторони, • характеристики та • складові, виражені через певну термінологію.
філософія: 1) це теоретична форма світогляду, спрямована на критичне дослідження та вирішення світоглядних проблем з метою підвищення ступеню достовірності та надійності таких вирішень; 2) це усвідомлений світогляд; 3) вона повинна прагнути бути => аргументованою, => внутрішньо стрункою, => логічно послідовною. Функції філософії: світоглядна, критична(всебічний аналіз феноменів буття), аксіологічна(намагання виробити цінності), прогностична(намагання виробити напрямки подальших дій філософії теорії).
Звідси випливають основні аспекти взаємозв'язку філософії та світогляду: філософія є різновидом світогляду, тобто вона є частиною світогляду.