- •1.Предмет та завдання філософії
- •2. Філософія та світогляд. Загальне й відмінне у філософії та інших типах світогляду.
- •3. Духовні, економічні, соціальні та політичні передумови виникнення філософії (Філософія та інші види духовної діяльності людини. Філософія в системі культури.)
- •4. Структура та функції філософії.
- •5.Загальна характеристика античної філософської думки, її всесвітньо-історичне значення.
- •8. Філософія епохи еллінізму:епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм.
- •Співвідношення зах. Та Сх. Способів філософування
- •10. Неоплатонізм – остання філософська течія античності.
- •11. Етичні вчення давньогрецьких мислителів.
- •14. Вихідні ідеї середньовічної схоластики. Філософія Фоми (Томи) Аквінського.
- •16. Зміст та значення принципу «бритви Оккама»
- •17.Особливості розвитку західної та східної патристики (на основі західного та східного способів філософування).
- •18.Передумови виникнення та особливості розвитку філософії епохи Відродження та Реформації.
- •19. Особливості духовних процесів в європейській культурі Нового часу та
- •20.Французький матеріалізм і Просвітництво 18 ст
- •21. Емпіризм ф. Бекона та раціоналізм р. Декарта як провідні тенденції розвитку філософії Нового часу.Вчення Бекона про методи шляхи пізнання
- •23.Паскаль про місце та роль людини у світі.
- •24. Критицизм Канта- засновника німецької класичної філософії
- •26. Еволюція філософських поглядів ф. Шеллінга . Натурфілософія ф.Шеллінга.
- •28.Оцінка німецької класичної філософії сучасністю
- •29.Становлення філософської думки в Київській Русі
- •32. Університетська філ.-я України 19 ст
- •33.Особливості розвитку української філософії 20ст
- •34.Загальна характеристика та особливості сучасної філософії, її напрямки
- •35. «Філософія життя» ф.Ніцше
- •42. Еволюція проблеми буття в філософії
- •36. Фрейдизм та неофрейдизм (з. Фрейд, к.Юнг, е.Фромм)
- •41.Сутність метафізичних проблем.
- •37.Екзистенціалізм
- •43Соціальний простір та соціальний час, їх специфіка.
- •44. Уявлення філософів про буття як субстанцію та як становлення в історичній ретроспективі.
- •45. Проблема буття в ххі ст. Та її зв'язок з новітніми теоріями фізики.
- •47. Філософи про можливості пізнання світу: скептицизм, агностицизм та гносеологічний оптимізм.
- •48. Форми, методи та рівні пізнання.
- •49. Специфіка наукового пізнання.
- •51. Проблема істини. Істина та правда.
- •52. Цінність науки та її значення для сучасної людини та суспільства.
- •53.Філософська антропологія як інтеграція знань про людину.
- •54.Зміст та співвідношення понять «людина», «особистість», «індивід», «індивідуальність».
- •55.Природне, соціальне та духовне в людині.
- •56.Людина як соціальний суб’єкт та суб’єкт економічних відносин.
- •57. Визначте «цінності». Покажіть роль цінності в житті людини.
- •58.Переосмислення концепту людини в контексті сучасних цивілізаційних зрушень.
- •59.Поняття суспільства та його особливості
- •60. Основні сфери суспільного життя,їх зв'язок та взаємодія.
- •61. Проблема спрямованості розвитку суспільства.
- •62. Науково-технічна революція та її роль в розвитку людства.
- •63.Глобалізація та інформаційна революція як чинники трансформації сучасного суспільства.
- •64. Розкрийте сутність глобальних проблем сучасної цивілізації. Покажіть їхній вплив та шляхи їх вирішення
3. Духовні, економічні, соціальні та політичні передумови виникнення філософії (Філософія та інші види духовної діяльності людини. Філософія в системі культури.)
(Вплив філософії на культуру зумовлений значним удосконаленням соціальних та історичних процесів, коли, за М. Шилера, людина остаточно втратила себе, тобто втратила надійні підстави для самопізнання та самовизначення. За цих обставин і відбулося звернення до явища культури, яке почало розвиватися в якості основи людського способу буття та провідного людоутворюючого чинника.Звідси випливало що людина стає людиною лише за умов прилучення до культури, включення в процес творення та використання культури. Загострений інтерес до культури почав виявлятися ще на початку XX ст., що свідчило про надзвичайну складність явища культури та про його багатоаспектність, численні зв’язки із різними сторонами та сферами суспільного життя. Отже, розглянемо суттєві ознаки культури, що їх сучасна філософія виводить на перший план: 1) пройшла через людську перетворюючу діяльність; 2) способи, методи, технології творення культурних явищ, які вводять людину у так званий технологічний аспект культури; 3) сукупність найперших та найвищих рухових та матеріальних цінностей; 4) ті із створеного людьми, в чому глибинні якості та можливості проявились максимально повно та виразно; 5) способи збереження, розподілу та використання культурних цінностей. Філософія є важливим явищем, тому необхідно проявляє себе в духовному житті. Розглядання філос-ї культурно-історичного явища дозволяє охопити увесь комплекс і проблем, взаємозв’язків функцій. Суспільне життя людей с культурної точки зору являє собою єдиний цілісний процес, зв”язаний з формуванням функціонування, зберігання культурно-історичних цінностей. Культурологічний підхід може відігравати значну роль і при розробці теорії тих чи інших соц. явищ, так як теорія виступає як узагальнення їх реальної історії. Поява філософії була народженням особливого вторинного типу суспільного розуміння направленого на осмислення вже сформованих форм культури, тому створений у філософії спосіб мислення, звернений до всього поля культури, назив. критично-рефлексним. )
Вважається, що філософія як особливий тип світогляду, виникла як відповідь на одвічну для людини потребу розширювати свій кругозір, яка історично розвивається: властива людям цікавість поступово перетворюється на інтелектуальну потребу безмежного розширення та поглиблення знання про світ. Можна визначити такі передумови виникнення філософії.Головною, але не єдиною передумовою виникнення філософії є наявність розвиненої цивілізації.Філософія розвинулася у Китаї, Індії, Греції. У Вавілонії, Сірії, Фінікії та Єгипті спостерігається у цей час високий рівень розвитку наук – зароджується математика, астрономія, астрологія, медицина. Але філософського узагальнення знання тут не відбулося. Ера філософії у часі починається з настанням «залізного віку». Цей вік означав витіснення залізною зброєю бронзової та появу залізних сільгоспзнарядь.Залізо стало доступним широким верствам населення. І це значно підсилило могутність людини, дало потужний імпульс розвитку цивілізації.Розвиток філософії був стимульований виникненням монети як остаточної форми грошей. Поширення монети – предметної абстракції – сприяло розвитку абстрактного мислення навіть на рівні повсякденної та масової свідомості. Філософія виникає разом із утворенням міст та широких верств міського населення. Вони мали боротися з тими, хто обґрунтовував свої права та привілеї, виходячи з міфологічного світогляду. Дуже важливим є те, що філософія становить привілей вільної людини. Тому її виникнення приходиться на добу
