Вступ
В умовах розширення масштабів обігу товарів і послуг у сфері торгівлі, зростання кількості суб'єктів ринку, демонополізації та посилення конкуренції у внутрішній торгівлі, інтеграції цієї сфери в міжнародні зв'язки особливого значення набуває організація як упорядкована структура і цілеспрямована організаційна діяльність.
Саме раціональна організація, організаційні відносини, активні дії організуючої спрямованості виступають нині вагомим чинником ефективного функціонування торгівлі як системи. Тому засвоєння глибинних теоретичних засад організації торгівлі і вивчення узагальненого вітчизняного і зарубіжного практичного досвіду стає гострою необхідністю для майбутніх фахівців торговельної сфери.
Однак в Україні організація торгівлі як самостійна галузь знань тільки формується, і поки, на жаль, бракує відповідного сучасного підручника. Використання радянських підручників, безсумнівно уже недоцільно. Що стосується іноземних підручників, то вони розглядають організацію торгівлі в умовах зрілої економіки з урахуванням особливостей, відмінних від наших сьогоднішніх.
Основним завданням роздрібних торговельних підприємств в умовах посилення конкуренції на споживчому ринку товарів і послуг за залучення і розширення контингенту клієнтів і їх грошових доходів є вдосконалення організації продажу товарів і підвищення якості обслуговування покупців.
Якість торгового обслуговування нерозривно пов'язана з наявністю в продажу широкого асортименту високоякісних товарів, професійними знаннями і навичками торгового персоналу, дотриманням ним правил торгівлі, установленням зручного для покупців режиму роботи магазинів, розвитком їх матеріально-технічної бази. На якість торговельного обслуговування сильний вплив чинять також форми і методи продажу товарів.
Форма продажу товарів — це сукупність засобів і методів продажу товарів, за допомогою яких здійснюється торговельне обслуговування населення.
Отже, у своїй курсовій роботі я розкрив різні аспекти організації магазинних форм продажу товарів.
1. Організаційно-економічна характеристика підприємства роздрібної торгівлі.
Позамагазинні форми торговельного обслуговування покупців організовуються способом продажу товарів: а) через дрібнороздрібну мережу і торгові автомати; б) через пересувні засоби торгівлі; в) на ярмарках і базарах; г) поштою тощо. Вибір конкретної форми і засобів позамагазинної торгівлі проводиться з врахуванням місцевих умов, насамперед чисельності населення у конкретному населеному пункті, сезонних і кліматичних умов, умов організації суспільного виробництва, наявності підприємств роздрібної торгівлі та їх спеціалізації тощо.
Однією з найбільш розповсюджених форм позамагазинного продажу товарів є роздрібна торгівля через дрібнороздрібну торговельну мережу, при якій торговельні споруди не мають торговельного залу для покупців. Роздрібна торгівля через дрібнороздрібну торговельну мережу є за своєю суттю активною формою пропонування товарів щоденного та найчастішого попиту і надання послуг поза межами магазинів. На сучасному етапі розвитку внутрішньої торгівлі в Україні основними перевагами дрібнороздрібної торговельної мережі є можливість швидкого розгортання і передислокації, досить часто- подовжена тривалість роботи протягом доби, а також відносно нижчий рівень цін на пропоновані товари. Разом з тим у загальному складі роздрібної торговельної мережі підприємствам дрібнороздрібної торговельної мережі все-таки відводиться допоміжна роль, оскільки вони не можуть самостійно забезпечити реалізацію всього комплексу завдань організації торговельного обслуговування населення.
Продаж товарів через дрібнороздрібну торговельну мережу регламентується Правилами роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затвердженими наказом МЗЕЗторгу України 8.07.96 № 369 і зареєстрованими в Мін'юсті України 23.07.96 за № 372/1397 (Із змінами, внесеними згідно з Наказом МЗЕЗторгу від 7.07.98 № 402) і здійснюється через дві основні групи об'єктів цієї мережі:
1) пункти некапітальної забудови, до яких належать, зокрема, кіоски, палатки, павільйони для сезонного продажу товарів, торговельні автомати;
2) засоби пересувної мережі — автомагазини, авто-кафе, авто-розвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки), розноски, лотки, столики тощо.
Дрібнороздрібна торговельна мережа включає насамперед пункти некапітальної забудови — кіоски, палатки і павільйони. Як правило, це недорогі споруди легкої конструкції, будівництво яких не вимагає значних капітальних витрат завдяки можливості використання модульних конструкцій та місцевих матеріалів, що сприяє скороченню термінів будівництва й монтажу.
Павільйони — це споруди полегшеної конструкції легкого некапітального типу з невеликим торговим залом на 2—4 робочих місця і приміщенням для зберігання товарів.
Кіоски і палатки належать до підприємств дрібнороздрібної торгівлі, які мають відокремлені приміщення, але не мають торгового залу для обслуговування покупців.
Кіоски — це дрібні споруди на 1—2 робочих місця без торгового залу та інших видів приміщень. Продаж товарів у кіосках здійснюється через вікна.
Палатки (торгові намети) — це невеликі споруди, як правило, на одне робоче місце без торгового залу з невеликим приміщенням для зберігання поточних запасів товарів.
Об'єкти дрібнороздрібної торговельної мережі дозволяють з найменшими витратами наблизити товари до покупців і в найкоротші строки організувати їх продаж у зручних для покупців місцях та в зручний час. Ці пункти продажу товарів розташовуються на вулицях і площах, у парках, на вокзалах, на автотрасах, на туристичних маршрутах, у місцях масового відпочинку, тобто в місцях великого напливу людей, а також безпосередньо у житлових зонах населених пунктів. У сільській місцевості об'єкти дрібнороздрібної торговельної мережі розташовуються, як правило, в місцях нового житлового будівництва або в місцях, територіально віддалених від діючих магазинів на відстані, що перевищують відстань пішохідної доступності. Територіальна наближеність дрібнороздрібної торговельної мережі до обслуговуваного населення сприяє економії часу покупців на придбання товарів.
Певним недоліком дрібнороздрібної торговельної мережі є те, що її об'єкти недостатньо зручні для демонстрації і вибору товарів, асортимент пропонованих товарів у них є обмеженим, а в процесі-реалізації покупцям надається значно менше додаткових торгових послуг, що суттєво знижує рівень торговельного обслуговування населення. Це пов'язано перш за все з тим, що через дрібнороздрібну торговельну мережу дозволяється продаж продовольчих і непродовольчих товарів лише нескладного асортименту, який проводиться згідно з правилами їх продажу.
Товарний профіль для кожного об'єкта дрібнороздрібної торговельної мережі встановлюється через розроблення і затвердження суб'єктом господарювання асортиментного переліку товарів, який повинен бути узгоджений із територіальною установою державної санітарно-епідеміологічної служби. Під час розробки асортиментного переліку необхідно враховувати, що в одному пункті дрібнороздрібної торговельної мережі одночасна торгівля продовольчими і непродовольчими товарами дозволяється лише за умови, що продовольчі товари фасовані, мають герметичну (непошкоджену) упаковку і при цьому додержується принцип товарного сусідства.
Крім того, в дрібнороздрібній торговельній мережі взагалі забороняється продаж:
- продовольчих товарів, якщо при їх продажу відсутні умови для дотримання санітарних норм і правил, а також для додержання температурних режимів, умов зберігання та продажу цих товарів;
- алкогольних напоїв (крім автомагазинів системи споживчої кооперації, що здійснюють виїзну торгівлю у сільській місцевості, за наявності марок акцизного збору);
- тютюнових виробів через стаціонарні пункти, якщо стан приміщень не відповідає вимогам нормативних документів щодо їх зберігання;
- тютюнових виробів без марок акцизного збору;
- алкогольних напоїв і тютюнових виробів працівниками суб'єкта господарювання, яким не виповнилося 18 років;
- технічно складних та великогабаритних товарів;
- тканин, взуття (крім домашнього і робочого), швейних виробів (крім робочого одягу і головних уборів для літнього сезону) та виробів верхнього трикотажу, що потребують примірювання;
- дорогоцінних металів, коштовного каміння та виробів з них;
- вогненебезпечних товарів побутової хімії, піротехнічних іграшок, паливно-мастильних матеріалів (крім тих, що реалізуються через авто-розвозки системи споживчої кооперації);
- виробів, реалізація яких заборонена законодавчими актами, а також товарів, що не мають супровідних документів (товаротранспортна накладна, рахунок-фактура, прибутково-видаткова накладна, документи, що засвідчують належну якість та безпеку товарів тощо), наявність яких обумовлена нормативними документами та актами.
На практиці у кіосках, палатках, павільйонах та інших пунктах продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі здійснюється реалізація продовольчих і непродовольчих товарів (крім складно-технічних товарів та товарів, які потребують створення певних умов при продажу, наприклад приміряння одягу). У павільйонах, палатках, кіосках" обладнаних холодильним обладнанням (як правило, середньо-температурними холодильними камерами невеликої місткості, холодильними прилавками або прилавками-вітринами), проводиться продаж продовольчих товарів з обмеженими термінами реалізації, у т. ч. кондитерських, кулінарних виробів, напівфабрикатів тощо.
Дрібнороздрібна торговельна мережа об'єднує у своєму складі пункти продажу товарів (павільйони, кіоски і палатки), спеціалізовані на реалізації продовольчих товарів (тип "Продукти"), непродовольчих товарів (тип "Промтовари"), товарів змішаного асортименту (тип "Товари щоденного попиту"); розвиваються також підприємства з вузькою товарною спеціалізацією на торгівлі продовольчими товарами — типу "Хліб", "Кондитерські вироби", "Сільгосппродукти", "М'ясо", "Молоко","Овочі-фрукти", "Соки-води", "Морозиво" та ін.; на торгівлі непродовольчими товарами — типу "Канцтовари", "Сувеніри", "Книги", "Госптовари". Широких масштабів набула мережа пунктів продажу друкованих періодичних видань (функціонують такі потужні спеціалізовані торговельні об'єднання, як "Торг-преса", "Союздрук", "Інтерпрес" тощо).
До підприємств дрібнороздрібної торговельної мережі належать також автозаправні станції, чисельність яких у країні динамічно зростає. Крім реалізації основної продукції, автозаправні станції часто організовують також роздрібну торгівлю товарами народного споживання та надання послуг з громадського харчування (переважно за технологіями "фаст фуд").
Мережа підприємств дрібнороздрібної торгівлі розвивається у трьох основних напрямках: 1) така, що частково замінює магазини у невеликих сільських поселеннях; 2) така, що доповнює магазини; 3) мережа самостійного значення. При цьому з початком ринкових перетворень в Україні мережа підприємств дрібнороздрібної торгівлі перетворилася в один з конкуруючих з мережею магазинів каналів реалізації значних обсягів більшості продовольчих і деяких непродовольчих товарів. Прикладом використання дрібнороздрібної мережі самостійного значення може бути розвиток фірмової торгівлі виробників тютюнових виробів, реалізація періодичних видань через спеціалізовані кіоски; зразком використання її як доповнення до наявної мережі магазинів може бути організація сезонної торгівлі овочами, фруктами, напоями, морозивом, а використання її як замінюючої мережі магазинів найбільшою мірою виявляється при організації дрібнороздрібної торгівлі в сільській місцевості.
Продаж товарів через дрібнороздрібну торговельну мережу у сільській місцевості застосовують перш за все для організації торговельного обслуговування у тих населених пунктах, в яких відсутні стаціонарні підприємства роздрібної торгівлі (магазини).
2. Суть форм та методів роздрібної торгівлі.
Завершальною фазою товарного обігу, під час якої здійснюється передання товару кінцевому споживачеві для задоволення його потреб в обмін на гроші, є роздрібна торгівля.
Роздрібна торгівля — це одна із форм господарсько-торговельної діяльності, яку здійснюють суб’єкти господарювання, і водночас, форма організації товарного ринку. Вона є невід’ємною складовою внутрішньої торгівлі.
Під роздрібною торгівлею розуміють підприємницьку діяльність з продажу товарів та послуг на підставі усного або письмового договору купівлі-продажу безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їхнього особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків. Підґрунтя роздрібної торгівлі становить торговельна діяльність.
Торговельна діяльність — це ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб і громадян щодо здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку.
У процесі торговельної діяльності роздрібна торгівля розв’язує двоєдине завдання: задовольняє мінливі та зростаючі потреби кінцевого споживача в товарах та послугах і забезпечує створення прибутку суб’єкта господарювання.
На відміну від оптового продажу, тобто від закупівлі товарів для подальшого перепродажу або професійного використання, приводом для купівлі в роздрібній торгівлі є задоволення власних потреб покупця та його сім’ї у куплених товарах чи послугах.
Для роздрібної торгівлі характерні такі ознаки:
вона є самостійною, ініціативною, здійснюваною на власний ризик діяльністю юридичних осіб та громадян з метою отримання прибутку;
головним змістом торговельної діяльності є продаж товарів, при цьому можуть виконуватися супутні роботи й надаватися різноманітні послуги. До супутніх робіт належать фасування, пакування, підгонка тощо. Послуги роздрібної торгівлі доволі чисельні, наприклад догляд за дітьми, подарункове оформлення покупок, доставка покупок тощо;
товари реалізуються безпосередньо громадянам або іншим кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання;
товари реалізуються за готівку або іншими, прирівненими до неї платіжними засобами (кредитні картки банків, перерахування з рахунків вкладників банків тощо);
у роздрібній торгівлі можуть продавати лише товари певного асортименту (продовольчі та непродовольчі товари, горілчані та тютюнові вироби, лікарські засоби та вироби медичного призначення, деякі хімічні речовини, транспортні засоби та номерні агрегати, ювелірні вироби, окремі види зброї, боєприпасів і спеціальних засобів, деякі інші товари). Цей асортимент вужчий, ніж в оптовій торгівлі, але набагато ширший, ніж у сфері громадського харчування;
для роздрібної торгівлі важливим є наявність торгового місця. Під торговим місцем розуміють відокремлене, спеціально обладнане місце для здійснення роздрібного продажу товарів з обов’язковим дотриманням чинних правил торговельного обслуговування населення та порядку розрахунків із покупцями;
роздрібна торгівля ґрунтовно регламентована законодавчими та нормативно-правовими актами;
договори купівлі-продажу в роздрібній торгівлі мають публічний характер. Публічним є договір, в якому одна сторона — підприємець перебрала на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Умови публічного договору однакові для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладання публічного договору, якщо інше не передбачено законом. Він також не має права відмовитися від укладання публічного договору за наявності в нього можливості надання споживачеві відповідних товарів (послуг). Пропозиція укласти договір (оферта) надходить від продавця, який демонструє товар або оголошує про його продаж і вказує продажну ціну. Ця пропозиція (так звана публічна оферта) адресується всім і кожному, а угода досягається лише у разі, коли покупець став на цю пропозицію, або коли сторони в належній формі досягли згоди стосовно всіх істотних умов договору;
Цивільним кодексом України та спеціальними законодавчими і нормативно-правовими актами про захист прав споживачів визначені додаткові правові можливості фізичних осіб — покупців, не передбачені в загальних правилах купівлі-продажу: отримання гарантій належної якості та безпеки товарів; необхідної, доступної та достовірної інформації про якість, кількість і асортимент товарів; відшкодування збитків, завданих неякісними товарами тощо.
Суб’єкти господарювання (підприємці) можуть здійснювати торговельну діяльність лише після державної реєстрації їх як суб’єктів підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за наявності в них спеціального дозволу (ліцензії) на торгівлю окремими видами товарів.
Сучасна роздрібна торгівля здійснюється в різноманітних формах, які змінюються й доповнюються під впливом розвитку науково-технічного прогресу, впровадження новітніх засобів обчислювальної техніки, інформаційних технологій і телекомунікаційних мереж.
Форми роздрібної торгівлі можна класифікувати за такими ознаками (рис. 1).
Рис. 1. Класифікаційні ознаки форм роздрібної торгівлі
За місцем виконання розрізняють:
магазинну роздрібну торгівлю, на яку припадає переважна частина роздрібного товарообігу. Здійснюється в магазинах, які розміщені в окремих будівлях або приміщеннях і мають торговельну залу для покупців;
дрібнороздрібну торгівлю, зокрема й пересувну. Здійснюється через мережу нестаціонарних торгових об’єктів, які не мають торговельних залів: лотки, намети, автомати, автомагази- ни тощо. Через дрібнороздрібну торговельну мережу дозволе- на реалізація продовольчих і непродовольчих товарів лише простого асортименту. Роздрібна торгівля через дрібнороздрібну торговельну мережу є однією з форм позамагазинного продажу товарів.
За методами обслуговування вирізняють:
продаж товарів із прилавка. Характеризується особистим контактом продавця та покупця в магазині;
магазини самообслуговування. Контакт із продавцем, як правило, анонімний, покупець має можливість легкого, вільного й самостійного вибору товару із багатьох, розміщених у торговельній залі;
торгівлю за зразками;
торгівлю за каталогами;
посилкову торгівлю;
торгівлю за попередніми замовленнями;
електронну торгівлю.
Спільною для останніх п’яти форм роздрібної торгівлі є обмеженість безпосереднього контакту продавця із покупцем; не відіграє суттєвої ролі віддаленість покупця, широкий асортимент пропонованих товарів із повною інформацією про ціни та якість дає покупцеві змогу прийняти в спокійній обстановці рішення про покупку.
За правом власності на товар, що продається, розрізняють:
комісійну роздрібну торгівлю. Реалізує товари, прийняті від юридичних та фізичних осіб на комісійних засадах, тобто право власності на товар зберігається за комітентом до моменту його продажу покупцеві;
фірмову роздрібну торгівлю. Фірмова торгівля — це продаж товарів безпосередньо її виробниками, а також відокремленими структурними підрозділами цих товаровиробників, які не мають статусу юридичної особи.
За формою розрахунків можна вирізнити:
роздрібну торгівлю за готівку та іншими прирівненими до неї платіжними засобами;
торгівлю в кредит і за безготівковим розрахунком. Торгівля за безготівковим розрахунком належить до роздрібної лише у випадках, передбачених чинними нормативними актами.
Форми організації роздрібної торгівлі впливають на вибір типу підприємства сфери торгівлі, яке реалізує споживчі товари в роздріб і надає послуги, призначені винятково для кінцевих споживачів.