3. Походження, розселення, господарство та суспільний устрій східних слов’ян у VI-IX ст. Перші державні об’єднання сх. Слов’ян.

Слов'яни – один з найдавніших народів сх.. Європи. Термін «слов'яни» походить від назви племені-словени. Походження народу існують 2 точки зору:1)Автохтонна(споконвічні жителі Європи);2)Міграційна(народ прийшов на дану територію). Племена згадуються вперше в римських джерелах початку 1 тис.н.е. під іменем венедів, які постійно здійснювали набіги на римські землі. В 2-3 ст. процес освоєння території Укр. продовжується і в з'являються склавіни і анти.

Укр.народність сформувалась на основі синтезу різних сх..-слов'янських племен і народів, які приходили на цю землю. Осн. Заняття слов'ян-землеробство(вели осідлий спосіб життя).Були поширені ремесла(гончарство, обробка металів і торгівлі). Економічною основою сх..-слов'янського суспільства була Родова власність на землю. Починають формуватися слов'янські племінні союзи, що є передумовою виникнення держави.Основні питання вирішувались на племінних зборах, хоча влада була зосереджена в руках вождів і знаті.

4. Теорії походження державності сх. Слов’ян. Утворення Давньоруської держави. Перші князі.

Київська Русь, як держава, в основному сформувалась 8-9 ст(882р). Передумови створення держави:-розвиток торговельного шляхуз «варяг у греки»;-зростання майнової та соціальної нерівності;-необхідність боронити свої землі від нападів варягів. До питань походження КР,_Нестор та «Повість минулих літ» де він аналізує плем’я полян на чолі з князем Кєва.

В 18 ст. сформувались основні теорії походження КРусі:1) Норманська(державу на Русі було створено норманами); 2) Автохтонна(держава у слов'ян виникла в результаті природно-іст. процесу.

Передумови виникнення КР :1) Зародж. На Русі феодальних відноси. 2) Необхідність захисту території.3) Ек. зв'язки, розвиток торгівлі. На сьогодні існують три точки зору походження держави КР: 1) Формування держави розглядається як тривалий еволюційний процес. 2) У сх.. слов'ян ще до закликання варягів існували прото-державні утворення. 3) Перша Руська жержава формувалась в поєднанні зовн. і внутрішного чинника.

Олег – правив від імені Рюрикового сина Ігоря, розширив кордон держави, будував нові міста і фортеці, а також здійснив вдалі походи проти Візантії (наслідком чого став вигідний торговий договір). Олег сприяв централізації Русі та об'єднав Пн. Та Пд. Русь.Після смерті престол посів син Рюрика Ігор.Ігор князював не так вдало, як його попередник Олег. Все ж продовжував походи на Візантію та об'єднання слов'янських племен. Загибель Ігоря привела до влади його молоду вдову, княгиню Ольгу, яка помстилася древлянам

свого чоловіка. Вона Упорядкувала збір данини, встановила устави и погоси. Підвищила міжнародний авторитет КР та сприяла створенню єдиної держави. Наступним правителем був Святослав(син Ольги). Він приєднав племена в'ятичів, зробив своїх синів намісниками, був прибічником язичництва., розширив морські кордони. Все ж численні війни знесилили Русь та більшість завойованих територій після смерті Святослава були втрачені.

5.Політичний устрій кр за князів Володимира і Ярослава.Роль князя дружини Боярська рада.

Київська Русь - ранньофеодальна держава з монар­хічною формою правління. На етапі становлен­ня Давньоруської держави утворилася дружинна форма державності. У цей час дружина виконує не тільки роль вій­ська, а й радників. Центральною фігурою цієї форми державності є князь.У Київської Русі формується централізована монархія(вся повнота влади зосереджується в руках князя).

Основними елементами механізму політичної влади в Давньоруській державі були князь, боярська рада та віче (збори міського населення). В руках київського князя було зосереджено всю повно­ту законодавчої, виконавчої, судової та військової вла­ди. Князя підтримувала дружина і церква. Дружина являла собою постійне військо, що виконувало роль апа­рату примусу.

Певною мірою на політичні рішення князя впливала боярська рада(дорадчий орган при князеві, що скл. З боярства, княжої думи і духовенства. У разі відсутності князя або після його смерті рада става­ла основним органом влади. Віче - це народні збори дорослого чоловічого насе­лення, що вирішували важливі громадські справи. Право скликати віче мали князь або самі жителі міста. Віче мало досить широкі права: оголошувало війну і укладало мир, виганяло або ж запрошувало князя.

Князь, боярська рада, віче – це різні форми державності.