- •Методичні рекомендації з діагностики, лікування і профілактики вірусних гепатитів
- •Актуальність
- •Етіологія та епідеміологія поширених вірусних гепатитів
- •Класифікація гепатитів Класифікація гвг
- •Класифікація хг
- •За етіологією і патогенезом:
- •За ступенем активності хг:
- •Класифікація хг, адаптована до мкх – 10 (1989 р.) Етіологічна
- •Морфологічна
- •Алгоритм діагностики хг
- •Епідеміологічний анамнез
- •Зміни біохімічних показників
- •Ультразвукова діагностика
- •Визначення маркерів вірусних гепатитів в і с в реакції іфа
- •Полімеразна ланцюгова реакція (плр)
- •Лікування хронічних вірусних гепатитів
- •Особливості діагностики, лікування хвг у дітей. Тактика ведення
- •Лікування хвг у дітей
- •Вірусний гепатит і вагітНість
- •Тактика ведення вагітності і пологів при вірусних гепатитах
- •Профілактика гепатитів у новонароджених. Тактика за наявності hВsAg та anti-hcv у матері
- •Клінічний перебіг вірусних гепатитів у новонароджених. Грудне вигодовування
- •АЛгоритм ведення медичних працівників при виявленні hВsAg і anti-hcv
- •Виявлений
- •Виявлені
- •Медико-соціальна експертиза при хронічних дифузних захворюваннях печінки
- •Додатки додаток а
- •Медичні маніпуляції, пов’язані з ризиком зараження вірусами парентеральних гепатитів
- •Додаток б
- •Карта епіданамнезу пацієнта, що звернувся у лікувально-профілактичну установу
- •Додаток в
- •Показання до обстеження на вірусні гепатити
- •Додаток г
- •Інтерпретація деяких біохімічних показників при ураженнях печінки
- •Додаток д
- •Діагностичні маркери вірусних гепатитів в і с
- •Додаток е
- •Диспансеризація хворих на вірусні гепатити
- •Додаток ж
- •Додаток и
- •Перелік контингенту, що підлягає щепленню проти вг в
- •Додаток к
- •Показання для направлення хворих з ураженнями печінки на стаціонарне лікування в соікл
- •Додаток л
- •Показання для направлення хворих на консультацію до обласного гепатологічного консультативно-лікувального центру
- •Додаток м
- •Продовження додатка м
- •Продовження додатка м
- •Продовження додатка м
- •Продовження додатка м
- •Список літератури
- •Навчальне видання
- •Методичні рекомендації
- •З діагностики, лікування і профілактики вірусних гепатитів
- •Для лікарів, лікарів-інтернів, студентів старших курсів вищих медичних закладів освіти ііі-іv рівнів акредитації
Додаток л
(довідковий)
Показання для направлення хворих на консультацію до обласного гепатологічного консультативно-лікувального центру
Усі хворі з уперше встановленим діагнозом хронічного вірусного гепатиту.
Хворі з ознаками активності хронічних вірусних гепатитів.
Хворі з хронічними вірусними гепатитами для планового обстеження на наявність вірусів гепатитів:
з нормальними показниками печінкових проб – 1 раз у 6 місяців;
з підвищеними показниками печінкових проб – 1 раз у 3 місяці.
Хворі з хронічним ураженням печінки незалежно від етіології.
Хворі з гепатоспленомегалією.
Особи після масивних оперативних втручань, гемотрансфузій, пересадження органів і тканин.
Особи перед плановими оперативними втручаннями, ФГДС та іншими інвазивними методами досліджень (вирішення питання щеплення проти ВГ В).
Особи із захворюваннями, що передаються статевим шляхом.
Контактні особи з хворими на ВГ В і ВГ С.
Хворі з підозрою на інфекції групи TORCH.
Додаток м
Схема діагностики та лікування гострого вірусного гепатиту А (Hepatitis virosaе A)
Епідеміологічний анамнез:
- спілкування з
особами, що мають ВГА або жовтяницю,
за 3-6 тижнів до захворювання; відсутність
парентеральних втручань протягом
останніх 6 місяців; молодий вік (від 1
до 30 років); осінньо-зимова сезонність
ні
ні
так Клінічні ознаки:
- гострий початок,
початковий період триває 5-7 днів;
-
наявність продрому (грипоподібний,
диспепсичний варіанти);
- потемніння сечі,
пожовтіння слизових оболонок, потім
шкіри, знебарвлення калу;
- наявність
гепатомегалії, іноді спленомегалії;
- жовтяничний
період від декількох днів до 1-2 тижнів;
- жовтяниця швидко
наростає, після її появи самопочуття
покращується;
- переважання
легких форм
н
так, вірусний гепатит А. Верифікація діагнозу: ні
- виявлення антитіл
до вірусу класу IgM (для ретроспективних
досліджень – антитіл класу IgG);
відсутність у крові маркерів інших
гепатитів; біохімічне дослідження
крові (білірубін, АлАТ, АсАТ, ЛДГ, ГТПД,
лужна фосфатаза, диспротеїнемія),
характерна помірна гіпербілірубінемія
та гіперферментемія, які швидко
зменшуються, значне підвищення тимолової
проби; загальний аналіз крові (лейкопенія,
тромбоцитопенія, відносний лімфомоноцитоз);
сеча - білірубінурія; кал - відсутність
стеркобіліну
Диференціальний
діагноз із іншими жовтяницями
(гемолітичною, механічною), лептоспірозом,
малярією, інфекційним мононуклеозом,
функціональними гіпербілірубінеміями,
харчовими токсикоінфекціями, грипом,
псевдотуберкульозом, медикаментозними
жовтяницями
- визначення
клінічної форми, типу вірусу, тяжкості,
наявності ускладнень, супутньої
патології, циклічності перебігу
Лікування:
-
базисна терапія: дієта № 5 із підвищеною
кількістю рідини; постільний режим до
посвітління і збільшення об’єму сечі;
дезінтоксикація (ентеросорбенти, 5-10
% розчин глюкози, ізотонічний розчин
хлориду натрію тощо);
-
препарати, що поліпшують обмін речовин
(аскорбінова кислота, кокарбоксилаза,
пангамат кальцію);
-
імунокоригувальна терапія (мефенамінова
кислота, кверцитин);
- ферментні
препарати, гепатопротектори;
-симптоматична
терапія
Одужання: виписування
- зникнення
клінічної симптоматики; -
нормалізація лабораторних показників
-
спостереження
протягом 3 місяців (огляд, біохімічне
дослідження крові: білірубін, його
фракції, активність ферментів, сулемова
і тимолова проби)
Продовження додатка М
