6) Класифікації підземних вод (представлені не всі – див. Підручник):

• За ступенем мінералізації:

• прісна – до 1 г/дм3;

• слабо солона – 1-5 г/дм3;

• солонувата – 5-10 г/дм3;

• солона – 10-50 г/дм3;

–– розсоли – > 50 г/дм3.

Питна вода не повинна містити більше 1г/дм³ розчинених солей (в деяких південних районах за узгодженням із санепідслужбою допускається перевищення мінералізації до 2-3 г/дм³).

– за ступенем жорсткості:

–– дуже м'які – до 1,5 мг-экв/дм³;

–– м'які – 1,5-3,0 мг-экв/дм³;

–– жорсткі – 3,0-9,0 мг-экв/дм³

–– дуже жорсткі – 9 і більш мг-экв/дм³.

Для господарсько-питного водопостачання загальна жорсткість не повинна перевищувати 7 мг-экв/дм³ (з дозволу санепідслужби у виняткових випадках для водопостачання можуть бути використані підземні води із загальною жорсткістю до 10 мг-экп/дм³).

– за рН:

–– дуже кисла – <5;

–– кисла – від 5,0 до 6,9;

–– нейтральна – 7;

–– лужна – 7,1-9,0;

–– високолужна – > 9,0.

Для господарсько-питного водопостачання використовується вода з рН від 6,5 до 8,5. Визначити загальну жорсткість води можна, як суму катіонів кальцію і магнію в мг-экв.

7) Що собою являє формула Курлова?

На практиці хімічний склад підземних вод найчастіше виражається формулою Курлова. Ця формула являє собою псевдодріб, у чисельнику якого показаний вміст у відсотках-еквівалентах аніонів, а в знаменнику – катіонів у порядку зменшення їх кількості, вміст менший 10 %-екв не позначається. Ліворуч від дробу в грамах на 1 дм³ позначаються:

1. вміст деяких елементів і газів (г/дм³), кількість яких перевищує допустиму норму (Fe, J, Co);

2. загальна мінералізація (г/дм³).

У правій частині формули мають бути вказані значення рН, температура води у градусах Цельсія.

Приклад формули Курлова:

.

(В наведеному прикладі найменування складу води буде: гідрокарбонатна кальцієво-натрієва.

Гідрокарбонатна кальцієво-натрієва вода за зазначеними вище класифікаціями буде: прісна, жорстка, лужна.)

За переважаючими головними аніонами водам привласнюють назви:

хлоридна, сульфатна, гідрокарбонатна, хлоридно-сульфатна, хлоридно-гідрокарбонатна, сульфатно-гідрокарбонатна і хлоридно-суфатно-гідрокарбонатна.

За переважаючими катіонами у воді привласнюються назви: натрієва, магнієва, кальцієва, натрієво-магнієва, натрієво-кальцієва, магнієво-кальцієва і натрієво-магнієво-кальцієва.

8) Як скласти формулу Курлова (методика виконання практичної № 1)

Вихідні наявні дані аніонно-катіонного складу було надано у ваговій формі, тобто у мг/дм³. Для складанні формули Курлова ці дані були переведені спочатку до міліграм-еквівалентної форми (з використанням або еквівалентної ваги, або перерахункового коефіцієнту), потім до відсотково-еквівалентної форми, оскільки в формулу Курлова записуються дані аніонно-катіонного складу тільки у відсотково-еквівалентній формі.

В ОДНОМУ ГРАМІ ТИСЯЧА МІЛІГРАМ!!!

Практична робота №2

Тема: “Визначення напряму, швидкості фільтрації і дійсної швидкості руху підземних вод”

1. основні види руху підземних вод (але не всі – див. підручник; можуть бути питання чим відрізняються, наприклад фільтрація та інфільтрація і т.д.) – тож маючи уявлення про види руху води на іспиті слід спочатку дати означення порівнюваних видів руху води, і відштовхуватися від цих означень проводити порівняльну характеристику.

Підземні води перебувають у постійному русі.

Види руху підземних вод виділяються виходячи з особливостей переміщення її в гірських породах. Розрізняють рух вод у ненасичених і насичених породах. У ненасичених породах (у зоні аерації) рух води носить назву інфільтрації. Виділяють два види інфільтрації: вільне просочування і нормальна інфільтрація.

Вільне просочування – рух вільної води зверху вниз під дією сил тяжіння та капілярних сил. Рух відбувається окремими струменями по найбільших порах. Більша частина пористого простору залишається при вільному просочуванні ненасиченою водою і в ній зберігається циркуляція атмосферного повітря і пари води. Кожна струминка води розгалужується на більш тонкі цівки, які при подальшому русі навкруги зерен породи знову з‘єднуються і роз‘єднуються. Вільне просочування найчастіше спостерігається при випаданні дощу.

Нормальна інфільтрація простежується в зоні аерації коли пористий простір ґрунту насичений водою повністю і рух вільної води зверху вниз відбувається суцільним потоком. Такий рух спостерігається наприклад під днищами каналів.

Рух води в насичених гірських породах називається фільтрацією.