7) Які властивості порід вивчаються за даними гранулометричного складу?
За даними гранулометричного складу гірських порід вивчають їх колекторські властивості, водопроникність, можливість суфозійного виносу дрібних частинок, вибирають раціональну конструкцію фільтра для свердловин тощо.
8) Як визначити ефективний діаметр?
Для визначення ефективного діаметру d10 будується сумарна крива гранулометричного складу у напівлогарифмічному масштабі.
Для побудови кривої механічного складу породи у напівлогарифмічному масштабі по вісі абсцис відкладаються не розміри часток, а їх логарифми у мікронах. По вісі ординат відкладається сумарний відсотковий вміст фракції.
На початку координат зазвичай ставиться логарифм одиниці (тобто логарифм частки діаметром мікрон або ж 0, 01 мм), рівний нулю, і далі відповідно відкладаються значення 1, 2, 3, що відповідає розмірам часток 100, 1000 та 10000 мікронів (або ж 0,1; 1 та 10 мм). Логарифм для проміжних розмірів часток знаходять за їх логарифмічними даними.
Побудова кривих механічного складу у напівлогарифмічному масштабі зручно у тому відношенні, що дозволяє без значного здовження кривої по вісі абсцис наносити на неї достатньо точно вміст мілких фракцій.
Діючий діаметр визначається графічно за сумарною кривою. Відбувається це наступним чином: з точки на вісі ординат, яка відповідає 10%, проводять лінію паралельно вісі абсцис до перетину з кривою. З отриманої на кривій точці опускають перпендикуляр на вісь абсцис. Розмір часток, який відповідає точці перетину перпендикуляру з віссю абсцис і буде діючим, або ефективним діаметром зерен ґрунту. Для визначення діаметру часток у міліметрах скористатися або:
Практична робота № 4
Тема: “Побудова карти гідроізогіпс”
1) Які води називають ґрунтовими?
Ґрунтовими (безнапірними) називаються підземні води, які залягають на першому від поверхні землі досить витриманому по площі водотривкому шарі і утворюють постійно існуючий водоносний горизонт.
Ґрунтові води поширені на планеті майже повсюдно переважно у відкладеннях четвертного віку.
2) Особливості ґрунтових вод
Ґрунтові води характеризуються наступними особливостями:
– область живлення, як правило, співпадає з областю розповсюдження;
– основними джерелами живлення с атмосферні, поверхневі і конденсаційні води;
– ґрунтові води мають тісний гідравлічний зв'язок з поверхневими водами і водоймами;
– режим ґрунтових вод залежить від фізико-географічних чинників та умов живлення і розвантаження, тому відбувається сезонне коливання їх рівня, дебіту і хімічного складу.
3) за рахунок чого відбувається рух ґрунтових вод
Ґрунтові води рухаються за рахунок перепаду рівнів їх поверхні в різних точках (пунктах) даної території, причому форма поверхні (дзеркала) ґрунтових вод визначається водопроникністю порід і потужністю водоносного пласта.
4) які карти зазвичай складаються з метою дослідження режиму ґрунтових вод?
Для вивчення впливу ґрунтових вод на умови експлуатації різних інженерних споруд зазвичай складаються карти їх поверхні (дзеркала ґрунтових вод) - карти гідроізогіпс. Гідроізогіпси - лінії, які з'єднують точки з однаковими відмітками рівнів води. Карта гідроізогіпс будується на основі лише одночасних вимірювань рівнів води у всіх точках спостережень.
5) які дані зазвичай отримують завдяки побудові карти ізогіпс?
За картою гідроізогіпс можна судити про режим, характер залягання і руху ґрунтових вод на території, що вивчається. За нею розв'язують важливі практичні завдання: проектування водопостачання на базі ресурсів ґрунтових вод, розробка способів і систем осушення району родовища або підтоплених територій, вибір майданчиків для будови інженерних споруд.
6) методика побудови карти гідроізогіпс
Карти гідроізогіпс будуються на топографічному плані (рис. 4.4), на якому нанесені розвідувальні гірські виробки (водопункти) з вказаними абсолютними їх рівнями. У якості водопунктів використовуються свердловини, шурфи, колодязі, джерела і водомірні пости на річках. В цих водопунктах глибина залягання поверхні ґрунтових вод визначається безпосереднім вимірюванням її спеціальними приладам. Відомо, що рівень ґрунтових вод постійно змінюється під впливом різних природних і штучних факторів. Тому карти гідроізогіпс складаються тільки за результатами одночасних або близьких за часом (один-два дня) вимірів глибин залягання підземних вод. Карти гідроізогіпс складаються в різних масштабах (від 1:5 000 до 1:200 000) залежно від стадії гідрогеологічних досліджень і характеру рішення поставлених інженерних задач. Перетин гідроізогіпс вибирається на підставі прийнятого масштабу карти, густини розвідувальних гірських виробок в районі досліджень, спостереженнями за рівнями ґрунтових вод, нахилу їх поверхні. Зазвичай приймаються перетини 0,25; 0,5; 1,0; 2,0; 5,0 м.
Найбільш зручно інтерполювати відмітки за способом трикутників (рис. 4.2). Всі крапки, по яких проводилися виміри, з'єднати прямими лініями. При інтерполяції вказаним методом треба виконати наступні вимоги:
|
Рис. 4.1. Схема інтерполяції способом трикутників: 1 – гідроізогіпса та її відмітка; 2 – свердловина, її номер і відмітка поверхні ґрунтових вод; 3 – напрям руху підземних вод. |
а) інтерполяцію проводити тільки між двома найближчими водопунктами;
б) не інтерполювати крапки, розташовані по різних берегах поверхневих водотоків або водоймищ.