- •Що треба знати на іспиті стосовно практичних робіт
- •Практична робота №1
- •2) Що зазвичай розуміють під хімічним складом підземних вод?
- •3) Що розуміють під мінералізацією підземних вод?
- •4) Склад підземних вод
- •5) Форми виразу результатів хімічних аналізів?
- •6) Класифікації підземних вод (представлені не всі – див. Підручник):
- •7) Що собою являє формула Курлова?
- •8) Як скласти формулу Курлова (методика виконання практичної № 1)
- •Практична робота №2
- •2) Визначити напрямок руху підземних вод між трьома свердловинами (розказати як)
- •3) Швидкість фільтрації (формула Дарсі) та дійсна швидкість фільтрації:
- •Практична робота № 3
- •1) Дати визначення гранулометричного складу
- •2) Дати визначення фракції
- •3) Як визначається гранулометричний склад?
- •4) Дати визначення коефіцієнту фільтрації
- •5) Розрахунок коефіцієнту фільтрації за формулою Хазена
- •6) Випадки застосування формули Хазена та її недоліки
- •7) Які властивості порід вивчаються за даними гранулометричного складу?
- •8) Як визначити ефективний діаметр?
- •Практична робота № 4
- •1) Які води називають ґрунтовими?
- •2) Особливості ґрунтових вод
- •7) Як визначити характер взаємозв’язку ґрунтових вод і які типи зв’язку існують в природі?
- •Практична робота № 5
- •1) Які води називають артезіанськими?
- •2) Характерні особливості артезіанських вод
- •3) Карта гідроізоп’єз та її особливості, і що зацією картою можна визначити
- •Практична робота № 6
- •1) Гідрогеологічні розрізи
- •2) Особливості напряму вибору розрізу, масштабу
- •3) Аналіз гідрогеологічних розрізів
Що треба знати на іспиті стосовно практичних робіт
До іспиту слід оглянути теоретичну частину та методику виконання робіт, тобто хід роботи, тобто студент має чітко і конкретно відповісти як він виконав цю роботу і у який спосіб.
На іспиті відповідь має бути чітка, вичерпна та лаконічна. Студент має показати, що вільно володіє термінологією і розуміється на ній, а також має повне уявлення про предмет.
Студент має вміти чітко і грамотно формулювати свою відповідь!!!
Успіхів в навчанні та на іспиті!!!
Практична робота №1
Тема: “Представлення результатів хімічного аналізу підземних вод у вигляді формули Курлова”
2) Що зазвичай розуміють під хімічним складом підземних вод?
Під хімічним складом води розуміють весь комплекс газів, іонів, колоїдів мінерального та органічного походження, який в ній знаходиться в природних умовах. У підземних водах розчинена значна кількість різних речовин. У ній знайдені більше ніж 70% хімічних елементів із 104, які відомі на Землі. Більша їх частина присутня в такій незначній кількості, що не впливає на властивості води.
3) Що розуміють під мінералізацією підземних вод?
Сума всіх виявлених у воді хімічних елементів та сполук при хімічному аналізі визначає її мінералізацію.
4) Склад підземних вод
Хімічний склад води з деякою умовністю можна поділити на 7 груп: макрокомпоненти (головні компоненти), другорядні компоненти, мікромпоненти, радіоактивні елементи, органічні речовини та мікроорганізми, розчинені у воді гази, колоїди та механічні суміші.
Макрокомпоненти або головні компоненти хімічного складу води представлені аніонами та катіонами, які складають розчинні сполуки. Вони завжди присутні у воді і є основною частиною мінерального складу води: у прісній воді їх – 90 – 95%, у у високомінералізований – більше 99%. – більше 99%. Макрокомпоненти визначають тип хімічного складу води і найголовніші її властивості. Представлені вони вісьмома іонами, з яких чотири – позитивно заряджені (катіони) – Са2+, Mg2+, Na+, K+ і чотири негативно заряджені (аніони) – С1-, SO42-, HCO3-, CO32-.
5) Форми виразу результатів хімічних аналізів?
Вагова форма – є основною формою вираження результатів аналізу води. Вона є вихідною формою для отримання інших форм вираження хімічного складу води. Вміст макрокомпонентів подається в мг/дм3, г/дм3 для прісних та солонуватих вод, у г/кг або г/100 г води – для солоних вод та розсолів; розмірність г/кг часто позначається символом ‰ (проміле).
Міліграм-еквівалентна форма використовується, щоб мати уявлення про кількісні співвідношення між іонами, оскільки різні сполуки в розчині вступають в реакцію в чітко виражених еквівалентних співвідношеннях.
Еквівалентом (або еквівалентною вагою) іону називається окреме від ділення іонної ваги (див. табл. Мендєлєєва) на валентність іону. Наприклад: Na+ дорівнює 23:1=23; еквівалент SO42- = 96/2=48. Для переходу від вагової іонної форми до еквівалентної необхідно вміст іону, виражений у міліграмах або грамах поділити на величину еквіваленту даного іону (або помножити на коефіцієнт реакції, який являє собою обернену величину еквіваленту іону. Наприклад: SO42- = 2/96=0,02082).
Відсотково-еквівалентна форма використовується для зіставлення вод різної мінералізації та визначення співвідношення іонів у 1 дм3 води. Для розрахунку суму аніонів та катіонів у мг-екв, яка міститься в 1 дм3 води, приймається окремо по 100%; визначаються відсотковий вміст аніона (катіона) у мг-екв по відношенню до цієї суми.