- •Типи норм
- •5. 2. Стилі та жанри української літературної мови
- •Стилі і жанри мовлення
- •3. Основні риси офіційно-ділового стилю
- •Акт проголошення незалежності України
- •Порушення правил української літературної вимови
- •[Ред.]Вимова голосних
- •[Ред.]Вимова приголосних
- •4.1. Правила оформлення заголовків та підзаголовків
- •4.2. Оформлення приміток, додатків і підстав до тексту
- •4.3. Виноски до тексту та правила їх оформлення
- •4.4. Правила оформлення бібліографії
- •[Ред.]Орфографічний перенос
- •[Ред.]Технічний перенос
- •[Ред.]Комп'ютерна реалізація
- •Лексичні (абревіатури) та графічні скорочення
- •[Ред.]1850 — 1914 роки
- •[Ред.]1917 — 1932 роки
- •[Ред.]з 1933 року
- •21. Характерні риси
- •Категорія роду іменників
- •Рід невідмінюваних іменників
- •Категорія числа іменників
- •Особливості використання займенників у професійних текстах
- •Вживання особових займенників у документах
- •Присвійні займенники в документах
- •§ 103. Відмінювання імен
- •Множина
- •Множина
- •Зразок відмінювання жіночого імені та по батькові
- •26. Числівник
- •Порядкові числівники
- •Прості, складні і складені числівники
- •Морфологічні ознаки числівників
- •Відмінювання числівників
- •1. Числівник один (одна, одне (-о), одні) змінюється як займенник той:
- •2. Відмінювання числівників два, три, чотири.
- •3. Відмінювання числівників від п‘яти до десяти та числівників на -дцять і -десят:
- •4. Відмінювання числівників сорок, дев’яносто, сто.
- •5. Відмінювання числівників двісті-, чотириста та числівників на -сот.
- •10. У складених порядкових числівників відмінюється лише останній компонент:
Множина
Н. |
Олег-и |
Антон-и |
Дмитр-и |
Р. |
Олег-ів |
Антон-ів |
Дмитр-ів |
Д. |
Олег-ам |
Антон-ам |
Дмитр-ам |
Зн. |
Олег-ів |
Антон-ів |
Дмитр-ів |
Ор. |
Олег-ами |
Антон-ами |
Дмитр-ами |
М. |
Олег-ах |
Антон-ах |
Дмитр-ах |
Кл. |
Олег-и |
Антон-и |
Дмитр-и |
Тверда група |
М’яка група |
Мішана група |
|||
Н. |
Сергі-ї |
Ігор-і |
Терен-і |
Тимош-і |
Р. |
Сергі-їв |
Ігор-ів |
Терен-ів |
Тимош-ів |
Д. |
Сергі-ям |
Ігор-ям |
Терен-ям |
Тимош-ам |
Зн. |
Сергі-їв |
Ігор-ів |
Терен-ів |
Тимош-ів |
Ор. |
Сергі-ями |
Ігор-ями |
Терен-ями |
Тимош-ами |
М. |
Сергі-ях |
Ігор-ях |
Терен-ях |
Тимош-ах |
Кл. |
Сергі-ї |
Ігор-і |
Терен-і |
Тимош-і |
Примітка 1. В іменах типу Антін, Нестір, Ничипір, Прокіп, Сидір, Тиміш, Федір і виступає тільки в називному відмінку, у непрямих — о: Антона, Антонові й т. д., але: Авенір — Авеніра, Лаврін — Лавріна, Олефір — Олефіра.
Примітка 2. Імена, що закінчуються в називному відмінку на -р, у родовому мають здебільшого закінчення -а: Віктор — Віктора, Макар — Макара, Cвітозаp — Світозара, але: Ігор — Ігоря, Лазар — Лазаря.
Примітка 3. Ім’я Лев при відмінюванні має паралельні форми: Лева й Льва, Левові й Львові та ін.
3. Українські жіночі імена, що в називному відмінку однини закінчуються на приголосний, відмінюються як відповідні іменники III відміни:
Н. |
Любов |
Нінель |
Р. |
Любов-і |
Нінел-і |
Д. |
Любов-і |
Нінел-і |
Зн. |
Любов |
Нінель |
Ор. |
Любов’-ю |
Нінелл-ю |
М. |
Любов-і |
Нінел-і |
Кл. |
Любов-е |
Нінел-е |
Однина |
Примітка. Форми множини від таких імен майже не вживаються.
Зразок відмінювання жіночого імені та по батькові
Н. Марі-я Василівн-а (Андріївн-а, Іллівн-а) Р. Марі-ї Василівн-и (Андріївн-и, Іллівн-и) Д. Марі-ї Василівн-і (Андріївн-і, Іллівн-і) Зн. Марі-ю Василівн-у (Андріївн-у, Іллівн-у) Ор. Марі-єю Василівн-ою (Андріївн-ою, Іллівн-ою) М. Марі-ї Василівн-і (Андріївн-і, Іллівн-і) Кл. Марі-є Василівн-о (Андріївн-о, Іллівн-о)
26. Числівник
Числівник- це частина мови, що позначає кількість предметів або їх порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий? (сьомий, тисяча п’ятсот, півтори).
СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ЧИСЛІВНИКІВ
У реченні числівники можуть бути різними членами речення (Одна ластівка погоди не робить (означення); І один у полі не воїн (підмет).
Якщо кількісний числівник поєднується з іменником, то разом із ним входить до складупідмета, присудка, означення, додатка, обставини (Два ведмеді зустрілися уодному лісі; Три пари йшли берегом ріки; А глибина тут сягає дванадцяти тисячі метрів
РОЗРЯДИ ЧИСЛІВНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ
Числівники поділяються на:
1. |
кількісні - порядкові |
|
у складі кількісних:
|
2. |
прості - складні - складені |
КІЛЬКІСНІ ТА ПОРЯДКОВІ ЧИСЛІВНИКИ
Числівники за значенням і граматичними ознаками поділяються на кількісні тапорядкові:
числівники |
приклади |
кількісні |
сто п'ятнадцять, чотири, один |
порядкові |
дванадцятий, мільйонний |
КІЛЬКІСНІ ЧИСЛІВНИКИ
Кількісні числівники позначають кількість предметів і відповідають на питанняскільки? Виділяються власне кількісні, дробові, збірні, неозначено- кількіснічислівники:
числівники |
приклади |
власне кількісні |
тридцять шість, один, сімнадцять |
дробові |
шість сьомих, три цілих шість десятих |
збірні |
дев’ятеро, шестеро, сімнадцятеро |
неозначено-кількісні |
кільканадцять, чимало, багато |
Власне кількісні числівники називають ціле число або визначену кількість предметів, що не поділені на частини:
числівники |
приклади |
власне кількісні |
десять, три, два, двадцять, сто |
Власне кількісні числівники поєднуються у словосполученнях з іменниками, які називають предметі, що піддаються лічбі (п'ять моряків, шістнадцять кроликів).
Дробові числівники називають дробове число або певну кількість як частину від цілого:
числівники |
приклади |
дробові |
шість восьмих, дві третіх, сім цілих і сім десятих |
Дробовим числівником називається також числівник, який називає дробову величину в сполученні з цілим числом (три цілих і дві десятих, дванадцять дві цілих і одна третя).
До дробових числівників також належать числівники півтора і півтораста.
Збірні числівники визначають кількість предметів як сукупність:
числівники |
приклади |
збірні |
двоє, четверо, одинадцятеро |
Кількість збірних числівників обмежена- це слова від двоє до десятеро, відодинадцятеро до двадцятеро, а також тридцятеро, обоє, обидва, двійко, трійко, четвірко, п'ятірко. Збірні числівники не можуть бути складеними.
Неозначено- кількісні числівники називають точно не визначену кількість предметів:
числівники |
приклади |
неозначено- кількісні |
кільканадцять, чимало, багато, декілька, мало, кількасот |
Неозначено- кількісні числівники можуть поєднуватися у словосполученнями, що піддаються лічбі, а слова багато, небагато, мало, чимало, немало також з речовинними і абстрактними іменниками (багато років, чимало води).