- •1 . Капітал підприємства та джерела його формування
- •4. Принципи організації фінансової діяльності суб'єктів господарювання
- •5. Особливості організаційної структури фінансових служб малих, середніх та великих підприємств
- •6. Методи фінансування суб'єктів господарювання
- •7. Характеристика критеріїв вибору джерел фінансування суб'єктів господарюванню
- •8. Характеристика організаційно-правових форм підприємницької діяльності
- •9,11,12,13. Фінансова діяльність господарських товариств
- •10.Критерії прийняття рішення про вибір правової форми організації суб'єкта господарювання
- •2. Можливості участі в управлінні справами суб’єкта господарювання та контролю за ним.
- •14.Фінансова діяльність промислово-фінансових груп, венчурних та рієлтерських
- •15.Особливості фінансової діяльності кооперативів, кредитних спілок та їх об'єднань
- •16.Особливості фінансової діяльності державних підприємств
- •17.Складові та функції власного капіталу підприємства
- •18.Формування статутного капіталу підприємств різної форми власності
- •19.Механізм збільшення статного капіталу підприємства
- •20. Зменшення статутного капіталу підприємств різної організаційно-правової
- •21.Резервний капітал підприємства, його види та джерела формування
- •22.Сутність самофінансування та характеристика його видів
- •23.Характеристика повного та прихованого самофінансування
- •24.Формування власних фінансових ресурсів суб'єкта господарювання
- •25.Формування, розподіл та використання прибутку на підприємстві
- •26.Амортизаційні відрахування: методи нарахування амортизації
- •27. Показники інтенсивності використання власного капіталу
- •28.Зміст, значення та принципи дивідендної політики
- •29.Особливості порядку нарахування дивідендів суб'єктів різних організаційно-правових форм господарювання
- •30.Форми виплати дивідендів
- •31 .Прийоми дивідендної політики, їх характеристика
- •33.Оцінка дивідендної політики та її результатів методом коефіцієнтів
- •34.Реорганізація підприємства та її основні форми
- •35.Укрупнення підприємства, особливості злиття, приєднання та поглинання
- •36.Реорганізація підприємства, прямована на його розукрупнення підприємства
- •3. При проведенні передприватизаційної підготовки державних підприємств з метою підвищення їх інвестиційної привабливості.
- •4. За рішенням антимонопольних органів, якщо підприємства зловживають монопольним становищем на ринку
- •37.Перетворення як спосіб реорганізації підприємства
- •44. Оцінка доцільності вкладень в інвестиції з фіксованою ставкою дохідності
- •45. Оцінка доцільності фінансових інвестицій у корпоративні права
- •50.Каталог функцій і завдань фінансового контролера
35.Укрупнення підприємства, особливості злиття, приєднання та поглинання
До основних форм реорганізації, результатом яких є укрупнення підприємств, належить злиття кількох підприємств в одне, приєднання одного або кількох підприємств до одного, вже функціонуючого підприємства, а також придбання підприємства.
Згідно з
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 19 «Об’єднання підприємств».
результатом об’єднання підприємств може бути:
придбання одним підприємством частки капіталу іншого підприємства або активів в обмін на грошові кошти;
отримання інших активів або зобов’язань;
створення нової юридичної особи;
отримання контрольного пакета акцій;
передача активів об’єднуваних підприємств іншому підприємству i ліквідація одного з підприємств, що об’єднуються.
До основних мотивів, які можуть спонукати суб’єктів господарювання до реорганізації шляхом укрупнення, можна віднести такі:
1. Ефект синергізмуПри реорганізації, спрямованій на використання ефекту синергізму, вартість підприємства після реорганізації перевищує сумарну вартість окремих підприємств до реорганізації. Ефект синергізму виникає завдяки дії таких чинників:
а) економія на витратах, яка проявляється при збільшенні масштабів виробництва;
б) економія фінансових ресурсів;
в) збільшення влади на ринку.
2. Прагнення заволодіти ліцензіями, патентами, ноу-хау, які є в розпорядженні іншого підприємства.
3. Отримання надійного постачальника факторів виробництва (наприклад, сировини чи комплектуючих).
Зменшення ризику при виході на нові ринки збуту та збільшення їх кількості.
5. Зменшення кількості конкурентів.
6. Податкові переваги. Прибуткова фірма може придбати компанію, яка має від’ємний об’єкт оподаткування, і таким чином отримати економію на податкових платежах.
7. Придбання активів за ціною, яка нижча за вартість заміщення, передачі технологічних і управлінських знань і навичок (технологічні трансферти) тощо.
8. Диверсифікація активів та діяльності з метою зменшення ризиків і підвищення потенціалу прибутковості.
9. Попередження захоплення компанії крупними корпоративними «хижаками» та збереження контролю над підприємством.
10. Особисті мотиви вищої ланки менеджерів, авторитет і престиж яких підвищуються зі збільшенням розмірів компанії, якою вони керують.
Горизонтальне укрупнення — це об’єднання двох або більше підприємств, які виробляють однаковий тип товару чи надають однакові послуги. Вертикальне укрупнення — це об’єднання одного підприємства з його постачальником сировини чи споживачем продукції. Діагональне укрупнення — це об’єднання суб’єктів господарювання різних галузей і видів діяльності (здійснюється здебільшого з метою диверсифікації діяльності).
У традиційному розумінні злиття означає припинення діяльності двох або кількох підприємств як юридичних осіб та передачу належних їм активів і пасивів (майнових прав і зобов’язань) до правонаступника, який створюється в результаті злиття. Бухгалтерські баланси підприємств при цьому консолідуються.
Приєднання означає припинення діяльності одного підприємства як юридичної особи та передачу належних йому активів та пасивів (майнових прав та зобов’язань) до іншого підприємства (правонаступника). Таким чином, головна різниця між злиттям та приєднанням полягає в тому, що у випадку злиття всі майнові права та обов’язки кількох юридичних осіб концентруються на балансі одного підприємства, яке є наново створеним, а при приєднанні — на балансі вже функціонуючого на момент прийняття рішення про приєднання підприємства.
Порядок реорганізації підприємства шляхом злиття
Перший етап реорганізації полягає в прийнятті рішення вищими органами підприємств, що реорганізуються, про обраний шлях реорганізації. Одночасно з прийняттям рішення узгоджується проект реорганізаційної угоди.
На другому етапі між власниками (уповноваженими представниками) підприємств, що реорганізуються, укладається угода про умови проведення реорганізації шляхом злиття.
Третій етап зводиться до перевірки фінансово-господарської діяльності підприємств аудиторською фірмою (якщо це передбачено законодавством чи реорганізаційною угодою).
Четвертий етап — проведення засновницьких зборів юридичної особи, яка виникає в результаті злиття. Після цього здійснюється підготовка установчих документів правонаступника, в яких має бути враховано, що він створюється шляхом злиття і бере на себе всі права та обов’язки реорганізованих підприємств.
На п’ятому етапі відбувається реєстрація емісії акцій у ДКЦПФР та публікація інформації про емісію акцій акціонерного товариства, яке створюється шляхом злиття
Шостий етап. Збори засновників підприємства, яке створюється в результаті злиття, затверджують статут підприємства та інші засновницькі документи.
На сьомому етапі відбувається остаточне узгодження та підписання передатних балансів між підприємствами-попередниками та правонаступником.
Восьмий етап — виключення підприємств-правопопередників з державного реєстру.
Необхідним елементом злиття чи приєднання є складання передатного балансу. Передатний баланс — це баланс підприємства, що реорганізується, на день припинення його діяльності.
Деяких завдань реорганізації підприємств можна досягти не лише на основі злиття чи приєднання підприємств, а і в результаті придбання значного пакета корпоративних прав інших суб’єктів господарювання (поглинання). Такого роду операції у фінансовій літературі досить часто об’єднують під поняттям «аквізиція» (acquisition).
Аквізиція (від лат. acquisitio — придбавати, досягати) — це скупка корпоративних прав підприємства, у результаті чого покупець набуває контролю над чистими активами та діяльністю такого підприємства. Придбання може здійснюватися в обмін на передачу активів, прийняття покупцем на себе зобов’язань.