46.Народницький період національно-культурного відродження в Україні,його характерні риси та ознаки.

Народницький період національно-культурного відродження знаменний тим,що саме в цей час в середовищі передової демократично настроєної інтелігенції викристалізовувалася концепція про Україну як “етнічну національність”

Характерні риси періоду:1)керівництво національним рухом переходить до рук нової інтелігенції,2)Центром українського національного відродження стаютьХарківський і Київський університети,а також Кирило-Мефодіївське братство,3) провідну роль у процесі відродження на Україні відігравав Т.Г Шевченко.Народницька доба укр.. відродження надзвичайно важлива на шляху дальшого національно-культурного зростання України.Поділ на 2 періоди:1)романтичний(діяльність членів Кирило- Мефодіївського братства),2)позитивістський (культурно-просвітницька діяльність членів «Старої Громади»).

Гасло- «повернутися лицем до народу».

50-х-на поч. 60-х р. на Україні формується народницька ідеологія,що знайшла поширення в середовищі освіченої молоді.Українські народники були переконені в тому ,що християнська мораль і нац. ку-ра збереглися в чистоті й недоторканості лише в селянському середовищі.Молода українська інтелігенція створює свої товариства-так звані громади,головним завданням яких було поширення освіти.Перша «Українська Громада» виникла в Києві під керівництвом молодого історика В.Антоновича.До її складу входили укр. культурні та громадські діячі М.Зібер,М.Драгоманов,П. Житецький,П.Чубинський,М.Старицький,Т.Рильський,Ф.Вовк,І.Касіяненко,М.Лисенко,О.Косинський.Громадські організації створили на Україні цілу мережу недільних шкіл з українською овою навчання,видавали підручники української мови,збирали та публікували кращі зразки усної народної творчості.

Народ.-й період національно-культурного відродження мав певні здобутки: заснування Південно-західного відділу Російського Географічного Товариства у Києві,наукові дослідження в галузі укр.. мови,історії,етнографії,фольклору.

Навколо Київського університету,відкритого у 1834р.,згуртувалася група молодих талановитих романтиків:М.Костомаров,П.Куліш,ВБілозерський,М.Гулак,П.Маркович.В грудні під проводом М.Гулака та М Костомарова вони заснували політичну таємну організацію- «Кирило-Мефодіївське братство»,до складу входило 12 активних членів.Мета: перебудувати тогочасні су-ні відносини в Україні на засадах християнства,виступало за ліквідацію кріпацтва,поширення освіти та здобуття Україною національного суверенітету в межах слов*янської конфедерації.У Петербурзі 1861-1862 видавався укр. мовою щомісячний журнал «Основа»,редактором був В.Білозерський.

П.Чубинський був автором вірша «Ще не вмерла Україна» вперше опублікованого 1863р. з нотами укр. композитора М Вербицького.Цей твір з проголошенням УНР в листопаді 1917р. став укр. нац. гімном.

Важливим фактором прогресу укр. ку-ри став театр,який протидіяв русифікації,прищеплював масам любов до укр. мови,глибоку пошану до здобутків нац. ку-ри.В 60-х р 19. ст.. « Артистичне товариство» в Єлисаветграді вперше на Україні поставило п*єсу Т.Шевченка «Назар Стодоля»,а в 70-х р-оперу С.Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм»

Українська нац. ідея виразно прозвучала у творах Т.Шевченка та М.Драгоманова. «Кобзар»(1840),поемі «Гайдамаки»(1841),збірки «Три літа»(1843-1845)

Демократичний напрям укр. лі-ри у прозі представляли М.Вовчок,П.Мирний,М.Коцюбинський,І. Нечуй-Левицький,І.Франко,Л.Українка

Особливу цінність мають думки О.Потебні стосовно формування нац. ідеї.Він вважав ,що її відсутність у середовищі українців є внутрішньою причиною безсилля ц непродуктивності нації,небезпекою на шляху її подальшого існування.