44. Дворянський період національно-культурного відродження
Та його особливості.
В цей час в середовищі освіченого українського дворянства пробуджується інтерес до історичного минулого свого народу, його побуту, звичаїв і обрядів, мистецьких здобутків. На Лівобережжі з ініціативи старшини виникає широкий рух за вивчення історії козацької України. Розпочинається збирання історичних матеріалів - літописів, хронік, грамот та інших державних документів. На основі опрацьованих матеріалів та документів з’явилися загальні праці з історії України, зокрема «Істрія Малої України» Д.Бантиша-Каменського.
На думку визначного історика України Івана Крип’якевича українська національна ідея в останні десятиліття 18ст.починає своє життя з історичних розвідок історії народу,історії козацтва. Про це свідчать праці О.Рігельмана «Літописне провістування про Малу Росію, її народ і козаків взагалі.»
«Історія Русів» -найвизначніший твір українсько-національної політичної думки кін.18 поч.20ст. Він відіграв важливу роль у формуванні національної свідомості українців. Багато уваги приділено Козаччині,Хмельниччині, Гетьманщині. По суті, це перша політична історія України.Національне відродження в галузі лі-ри пов*язане із творчістю І.П.Котляревського,автора поеми «Енеїда»-перешого твору нової укр. лі-ри, написаного народною мовою..Основоположником художньої прози нової української лі-ри був Г.Ф.Квітки-Основ*яненка..Разом з Г.Ф.Квітки-Основ*яненком в лі-ру приходять українські письменники та поети-романтки Є.П. Гребінка,Л.І.Боровиковський,М.І.Костомаров,А.Л.Метлинський,Т.Г.Шевченко.
Важливим культурним осередком,навколо якого об*єднувалися літератори-романтики,був Харківський університет.
До цього періоду відноситься поява «Граматики новоруского наречея» О. Павловсського, яка започаткувала дослідження в галузі українського мовознавства і є першою друкованою граматикою української мови..
Важливим чинником національно-культурного відродження була поява видань, а також публікація праць, вийшло 210 книжкових видань. Перший в Україні науковий і літературно-художнйі журнал «Украинский Вестник». В Харкові з’явилися видання у формі альманахів і збірників:» Украинский Альманах»(1831),”Утренняя Звезда”(1838), “Запорожская Старина”(1833-1838), “Украинский Сборник”(1838-1841)
Світський театр.Перехід від духовного до світського театру відчутний у трагікомедія Ф.Прокоповича та Ю. Щербицького.Популярним на той час були трупи акторів-кріпаків поміщика Гавриленка.В 1808р поновилась робота харківського театру,директором і актором якого став ГКвітка-Основ*яненко.На чолі Полтавського театру стояв І.П Котляревський.
Архітектура.Переважавв класичний стиль,але на поч..19.ст його замінив новий стильовий напрям-ампір.Архітектор А.І Меленський(впродовж 30 р. був головним архітектором Києва).У 20-30х р.19 ст. у Львові була побудована Львівська ратуша,Нородний дім,в стилі ампір бібліотека Оссолінських
Важливий внесок у розвиток укр.образотв. ми-ва зробили Т.Г Шевченко,Л.Жемчужников,К.Трутовський.ТГ Шевченко –галузь станового живопису,графіки,монументально-декоративного розпису та скульптури.У 1844р. вийшов перший випуск серії офортів “Живописна Україна”
Пер.половина 19 ст.зародження укр.. національної музики.”Українські мелодії”(1834)М.Маркевича, “Пісні польські й руські галицького народу”(1833) В.Зеленського, “Голос українських пісень”, М.Максимович(1834)