- •Лекції з курсу “Кримінальне право України”. Загальна частина.
- •§ 1. Поняття кримінального права, його предмет, методи та завдання.
- •§ 2. Система кримінального права України.
- •§ 3. Наука кримінального права, її зміст та завдання.
- •§ 4. Загальні та спеціальні принципи кримінального права.
- •§ 5. Поняття кримінального закону, його значення та основні риси.
- •§ 6. Джерела кримінального права України.
- •§ 7. Структура кримінального закону. Диспозиція і санкція та їх види.
- •§ 8. Тлумачення кримінально-правових норм та його види.
- •§ 8. Чинність кримінальних законів у просторі.
- •§ 9. Територіальний принцип чинності кримінального закону.
- •§ 10. Принцип громадянства та універсальний принцип дії кримінального закону.
- •§ 11. Чинність кримінального закону в часі (принципи, поняття часу вчинення злочину, зворотня сила).
- •§ 12. Поняття злочину та його ознаки.
- •§ 13. Відмінність злочинів від інших правопорушень.
- •§ 14. Класифікація злочинів.
- •§ 15. Кримінальна відповідальність (поняття, момент виникнення та припинення, форми реалізації).
- •§ 16. Поняття складу злочину та його значення.
- •§ 17. Елементи та ознаки складу злочину.
- •§ 18. Види складів злочинів.
- •§ 19. Кваліфікація злочинів (поняття та значення).
- •§ 20. Поняття об‘єкта злочину та його структура.
- •§ 21. Класифікація об‘єктів злочинів.
- •§ 22. Родовий та видовий об‘єкти злочинів (поняття, значення).
- •§ 23. Безпосередній об‘єкт злочину (поняття, значення).
- •§ 24. Предмет злочину.
- •§ 25. Об‘єктивна сторона складу злочину (поняття, ознаки).
- •§ 26. Суспільно небезпечні наслідки та їх види.
- •§ 27. Матеріальні та формальні склади злочинів.
- •§ 28. Причинний зв‘язок та його кримінально-правове значення.
- •§ 29. Триваючі, продовжувані та складні (складені) злочини.
- •§ 30. Спосіб, знаряддя та засоби вчинення злочину.
- •§ 31. Місце, час, ситуація вчинення злочину.
- •§ 32. Суб‘єкт злочину (поняття, ознаки).
- •§ 33. Неосудність: поняття, критерії визначення. Проблема обмеженої складності в теорії кримінального права.
- •§ 34. Вік, по досягненні якого особа може нести кримінальну відповідальність.
- •§ 35. Спеціальний суб‘єкт та його види.
- •§ 36. Суб‘єктивна сторона складу злочину (поняття, ознаки).
- •§ 37. Поняття вини та її форми.
- •§ 38. Умисел та його види, зміст умислу.
- •§ 39. Необережність та її види.
- •§ 40. Складна вина.
- •§ 41. Випадок (казус) та його характеристика.
- •§ 42. Мотив злочину та його види.
- •§ 43. Мета злочину та її значення для кваліфікації злочинного діяння.
- •§ 44. Юридична і фактична помилки та їх значення.
- •§ 45. Обставини, що виключають злочинність діяння (поняття, види).
- •§ 46. Необхідна оборона та умови її правомірності.
- •§ 47. Перевищення меж необхідної оборони.
- •§ 48. Крайня необхідність.
- •§ 49. Стадії вчинення умисного злочину (поняття, види).
- •§ 50. Закінчений злочин, момент закінчення окремих видів злочинів.
- •§ 51. Готування до злочину.
- •§ 52. Замах на злочин.
- •§ 53. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця.
- •§ 54. Співучасть у злочину (поняття, об‘єктивні та суб‘єктивні ознаки).
- •§ 55. Форми співучасті.
- •§ 56. Види співучасників.
- •§ 57. Особливості кваліфікації дій співучасників та призначення їм покарання.
- •§ 58. Причетність до злочину та її форми.
- •§ 59. Множинність злочинів.
- •§ 60. Повторність злочинів та її різновиди.
- •§ 61. Реальна та ідеальна сукупність злочинів. Розмежування кваліфікації діяння за правилами сукупності та конкуренції норм.
- •§ 62. Суть і мета покарання.
- •§ 63. Перелік основних і додаткових покарань.
- •§ 64. Позбавлення волі (характеристика).
- •§ 65. Виправні роботи (характеристика, відповідальність за ухилення від відбування цього покарання).
- •§ 66. Позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю (характеристика).
- •§ 67. Штраф, як міра покарання (характеристика).
- •§ 68. Конфіскація майна (характеристика).
- •§ 69. Загальні начала призначення покарання.
- •§ 70. Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •§ 71. Призначення покарання за кількома вироками.
- •§ 72. Умовне засудження (суть, підстави, та порядок застосування).
- •§ 73. Відстрочка виконання вироку (суть, підстави, та порядок застосування).
- •§ 74. Види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •§ 75. Види звільнення від покарань.
- •§ 76. Звільнення з передачею особи на поруки трудовому колективу чи громадській організації.
- •§ 77. Звільнення від подальшого відбування покарання (підстави, умови, порядок).
- •§ 78. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.
- •§ 79. Примусові заходи медичного характеру (суть, підстави, та порядок застосування).
- •§ 80. Примусові заходи виховного характеру (суть, підстави, та порядок застосування).
§ 51. Готування до злочину.
Готування до злочину – це стадія вчинення злочину, яка у відповідності до ч.1 ст.17 КК визначається як підшукання або пристосування знарядь і засобів або інше умисне створення умов для вчинення злочину. Кожна з названих дій утворює самостійний від готування до злочину: 1) підшукання засобів чи знарядь для вчинення злочину; 2) пристосування засобів чи знарядь для вчинення злочину; 3) інше умисне створення умов для вчинення злочину. По суті це створення сприятливих умов для подальшого вчинення злочину, які мають бути суттєвими. Фактично вчинені особою діяння можуть розцінюватись як стадія готування до злочину лише в тому випадку, коли вони були спрямовані на вчинення конкретного злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК. Наявність стадій вчинення злочину характерна лише для злочинів, що вчиняються з прямим умислом, тому ознакою суб‘єктивною сторони готування до злочину і вина у формі умислу, від умислу – прямий. Іноді готування до конкретного злочину містить, по суті, склад закінченого іншого злочину (напр., придбання вогнестрільної зброї – ч.1 ст.222 – для майбутнього вчинення ч.1 ст.17 (готування) нападу з метою заволодіння майном – ч.1 ст.142. Тут має місце сукупність злочинів). Готуванням до злочину визнаються лише такі дії особи, які зупинені або припинені нею з причин, що не можуть бути визнані добровільною відмовою від доведення злочину до кінця. Перші два види готування (підшукання та пристосування) стосуються засобів та знарядь для вчинення злочину. Напр., викрадення автомобіля з метою використання його як знаряддя вчинення вбивства. Підшукання – це, фактично, придбання засобів і знарядь вчинення злочину будь-яким способом: законним (купують, позичають тощо) або незаконним (викрадають, виготовляють предмети, вилучені з цивільного обігу). Під застосуванням слід розуміти будь-який вплив винної особи (переробка, надання портативності, надання нових або посилення певних властивостей) на речі матеріального світу з метою подальшого використання їх як знарядь чи засобів вчинення злочину (виготовлення обрізу з мисливської рушниці, переробка газового пістолета для стрільби бойовими патронами тощо). Готування третього виду полягає у вчиненні всіх інших дій, які створюють умови для вчинення злочину. Найбільш суттєвими з них є створення організованої групи чи підбір співучасника (співучасників), усунення наявних перешкод для вчинення злочину чи запобіжні заходи щодо можливих перешкод при його вчиненні, розробка плану вчинення злочину тощо. Практичне вирішення питання при кримінальну відповідальність за готування до злочину пов‘язується зі ступенем суспільної небезпечності злочину. Відповідно до ч.2 ст.7 не визнається злочином малозначне діяння, що не є суспільно небезпечним, але містить ознаки злочину. Готування до злочину не створює безпосередньої небезпеки для об‘єкта, що охороняється правом, ця небезпека є віддаленою, розрахованою на майбутнє (об‘єктивна сторона). Із суб‘єктивної сторони ці дії також спрямовані на майбутнє: особа діє з прямим умислом і цілеспрямовано. Формою готування до злочину можуть бути дія або бездіяльність. Кваліфікація готування до злочину здійснюється за статтею Особливої частини КК, яка передбачає відповідальність за той злочин, до якого винна особа готувалася, та за ч.1 ст.17. за функціональною роллю готування до злочину буває двох видів: 1) готування, без якого взагалі неможливо вчинити злочин (напр., отруїти не маючи отрути); 2) усі інші готування, які створюють сприятливі умови для вчинення злочину.