- •1. Предмет і метод політичної економії та їх тлумачення різними школами.
- •2. Зародження і розвиток економічної науки.
- •5. Економічна система: її сутність та структурні елементи.
- •6. Економічні відносини як спосіб організації економічної системи.
- •Виробничі можливості і суспільні потреби.Закон зростаючих потреб.
- •Економічні потреби суспільства. Закон зростання потреб.
- •7. Економічні системи, їх типи і еволюція .
- •8. Власність як економічна категорія та її історичні типи, види, форми.
- •9. Суб’єкти та об’єкти власності. Форми власності в Україні.
- •10. Тенденції розвитку відносин власності у світі та Україні.
- •11. Відносини власності в умовах змішаної економічної системи
- •12. Сутність та форми акціонерної власності
- •13.Колективна форма власності її сутність та форми
- •14. Матеріальне виробництво і його фактори.
- •15.Виробництво як джерело задоволення зростаючих потреб суспільства.
- •16. Товарна форма організації суспільного виробництва та закономірності виникнення товарного виробництва.
- •17. Товар та його властивості.
- •18. Характеристика розвиненої форми товарного виробництва.
- •19. Фунціонування товарного виробництва. Характеристика простого товарного виробництва.
- •20. Гроші та їх функції.
- •22. Єволюція грошей. Форми вартості і виникнення. Сучасна грошова система.
- •21. Грошовий обіг та його закони.
- •23. Витрати виробництва та їх види..
- •25.Прибуток як економічна економічна категорія. Фактори що впливають на норму та масу прибутку.
- •24. Продуктивні сили та виробничі відносини суспільства.
- •26.Ціна виробництва, собівартість і рентабельність
- •27. Первісне нагромадження капіталу. Особливості нагромадження капіталу в Україні.
- •28. Закони ринку. Закон попиту та його функціонування.
- •29. Конкуренція та її місце в ринковій економіці.
- •30. Державна форма власності, її форми.
- •31. Особливості розвитку ринкових відносин в Україні.
- •32 . Закон пропорзиції і механізм його дії.
- •33. Ринок, його функції та закони.
- •34. Принципи класифікації ринків. Види ринків.
- •36. Банківська система. Позичковий капітал та процент.
- •35 Сутність і основні елементи інфраструктури ринку.
- •37. Суть підприємництва та його роль в ринковій економіці.
- •38. Специфіка підприємництво в аграрній сфері.
- •39. Фермерське господарство як форма підприємництва.
- •40. Рентні відносини і особливості формування доходів у сільському господарстві
- •41. Особливості ціноутворення в аграрному виробництві. Ціна землі.
- •42 Земельна рента та її сутність.
- •43. Домогосподарство як суб’єкт ринкових відносин та його роль в економіці .
- •44. Перетворення грошей у капітал. Загальна формула руху капіталу.
- •45. Капітал як економічна категорія. Альтернативні теорії капіталу.
- •46. Капітал п-ва та його кругообіг і обіг.
- •47. Економічні функції держави та її роль в кругообігу продукту, ресурсів і доходу.
- •48. Інфляція її види та соціальні наслідки.
- •49. Валовий внутрішній продукт та методи його обчислення.
- •50. Тіньовий сектор в економіці Україні і його особливості.
- •51. Суть і види економічного відтворення.
- •52.Національний дохід та методи його розподілу.
- •53. Національне багатство: його складові та проблеми їх відтворення
- •55. Економічні кризи та їх причини.
- •54. Розподіл і перерозподіл національного доходу в державі.
- •56. Роль державного бюджету в накопиченні та перерозподілі національного доходу.
- •57.Економічне зростання та його типи і чинники.
- •58. Натуральна форма організації виробництва. Характеристика натурального господарства.
- •62. Проблеми повної зайнятості та відтворення робочої сили в Україні.
- •59. Економічне зростання та економічні цикли.
- •60. Держава як суб’єкт ринкових відносин.
- •61.Державне регулювання суспільного відтворення та його форми.
- •63. Зайнятість та відтворення робочої сили.
- •64. Неповна зайнятість і безробіття, його види і форми.
- •65. Економічна система капіталізму вільної конкуренції
- •66. Економічна система монополістичного капіталізму.
- •67. Робоча сила як товар і джерело додаткової вартості.
- •68. Номінальна і реальна заробітна плата. Прожитковий мінімум та споживчий кошик.
- •69. Заробітна плата як економічна категорія та її форми.
- •70. Торгівельний капітал та джерела його накопичення.
- •71. Податкова система України. Податки і їх види.
- •72.Ринок як економічна категорія, суб’єкти та об’єкти ринкових відносин.
- •73. Соціалістична економічна система, її позиттивні та негативні риси.
- •74. Суперечності одержавленої адміністративно командної економіки, як причина розкладу соціалістичної системи.
- •75. Світогосподарські зв'язки та форми міжнародних відносин.
- •76. Доходи домогосподарств та їх розподіл
- •77. Проблеми входження України в світове господарство
- •80.Міжнародне співробітництво і розвиток світового господарства.
- •78. Підприємство як суб'єкт ринкової економіки. Форми і види підприємств в Україні
- •79. Сутність і класифікація глобальних проблем
80.Міжнародне співробітництво і розвиток світового господарства.
Об’єктивною основою формування світового господарства є суп-ний поділ праці, який “перетнув” рамки національних господарств і перетворив економіки більшості країн в ланцюги єдиного світового відтворювального процесу. Економічна взаємодія на світовому рівні здійснюється і в сфері обігу, і в сфері безпосередньго виробництва як у формі обміну товарами і послугами, так і у вигляді виробничої кооперації на основі руху капіталів. Це свідчення того, що відбувалась і продовжується нині інтернаціоналізація господарського життя.
Світове господарство становить собою сукупність національних економік окремих країн, які беруть участь у міжнародному поділу праці та економічних зв’зках між ними. Світове господарство – це система національних господарств окремих країн, об’єднаних міжнар. поділом праці, торгово виробничими, фінансовими та науково технічними зв’язками. У загальному вигляді дане господарство включає 2 складові: національні господарства та між народні економічні зв’зки між країнами партнерами. При детальнішому аналізі виокремлюють такі елементи структури світового господарства: світовий ринок товарів і послуг; робочої сили; міжнар. фінансову систему; міжнар .кредитно-фінансову систему.
Міжнародний поділ праці - спеціалізація країн на виробництві певних продуктів і послуг з метою їх збуту за межами національного ринку, тобто ів інших країнах. Це вищий ступінь розвитку суспільного поділу праці, що виходить за національні рамки окремих держав.
МПП- складна, багаторівнева сис-ма міжнародної спеціалізації, що постійно розвивається і наповнюється новим змістом на кожному етапі суспільного розвитку. Зворотною стороною цієї спеціалізації є міжнародне кооперування. Поглиблення цих процесів зрештою призводить до зростання суспільної продуктивності праці та економії робочого часу.
Комплексний процес добровільної взаємодії, зближення і переплетіння національних економік суверенних країн – це економічна інтеграція. Інакше кажучи, така інтеграція є широким міждержавним об’єднанням, яке функціонує згідно зі спеціальними угодами і має певну організаційну стуктуру. У рамках такого об’єднання на території країн-учасниць розгортаються визначені види господарської діяльності на особливих пільгових умовах порівняно з іншими країнами. Розвиток міжнародних інтеграційних процесів відбувається як на мікро-, так і макрорівні.
До структури сучасного світового господарства входять міждержавні галузеві організації, тобто відбувається функціонально-галузева інтеграція. Серед таких організацій можна виокремити: Європейське співтовариство з атомної енергії (Євроа-том); Організацію країн — експортерів нафти (ОПЕК); Міжнародну організацію праці (МОП) та ін. Крім галузевих міжнародних інтеграційних організацій, діють також міжнародні галузеві об'єднання підприємців, зокрема автомобільного транспорту, морського страхування, виробників фосфатів тощо. В свою чергу, як правило, всі ці спеціалізовані функціональні організації тісно співробітничають з регіональними і міжнародними інтеграційними угрупованнями.
Розвиток світового господарства, пристосування його до змін, пов'язаних з науково-технічним та соціально-економічним прогресом, зумовили розмаїття інтеграційних структур: міждержавних, соціально-економічних, регіональних, функціонально-галузевих. Нині процеси економічного співробітництва тією чи іншою мірою охопили всі країни світу.
Поглиблення економічних інтеграційних взаємозв'язків між країнами на різних рівнях та в різних формах при всій нерівномірності цього процесу дозволяє їм повніше використовувати національні ресурси для розв'язання внутрішньогосподарських і загальносвітових завдань. Розвиток економічного співробітництва, валютних і фінансових відносин між окремими державами зумовив появу міжнародних валютно-фінансових і кредитних організацій. Такі міжнародні організації — це інститути, створені за міждержавними угодами для регулювання міжнародних економічних відносин. Провідними з них є Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк (СБ), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР).