45. Капітал як економічна категорія. Альтернативні теорії капіталу.

Капітал, як і будь-яка економічна категорія, має свій речовий зміст і суспільну форму. В їхній діалектичній єдності розкри­вається глибинна сутність цієї категорії. Тому капітал — непросто засоби виробництва, блага, гроші тощо, а виробниче відно­шення, за якого знаряддя праці, певні матеріальні блага, мінові вартості є знаряддям привласнення частини чужої неоплаченої праці. У єдності двох сторін капіталу — його речового змісту та суспільної форми — визначальна роль пізнання сутності цієї категорії належить характеристиці суспільної форми, відноси­нам економічної власності. Саме тому капітал — це, за словами К. Маркса, не річ, а суспільне, належне певній суспільно-істо­ричній формації виробниче відношення, яке втілене в речі й надає їй специфічного суспільного характеру.

Альтернативні теорії капіталу. Переважна більшість сучас­них західних економістів при визначенні сутності капіталу до­тримується поглядів А. Сміта і Д. Рікардо на цю категорію. Відмінність між класиками політекономії та сучасними захід­ними економістами полягає, по-перше, в тому, що західні еконо­місти значно розширили діапазон запасів, видів нагромадженої праці, певних благ . До них відно­сять дороги, мости, комп'ютери, споруди тощо.

По-друге, отримання доходу пов'язується не лише із зазначе­ними факторами виробництва, а й із особистим, людським фактором. Якщо перші отримали назву "фізичний капітал", то другі — "людський капітал", до якого належать знання, навички, енергія людей, а інвестиціями у "людський капітал" є витрати на здобуття освіти, інформації, кваліфікації, на підтримку здоров'я, на виховання дітей тощо.

По-третє, деякі західні науковці ототожнюють капітал, насам­перед, із грошима, з фінансовими ресурсами. По-четверте, вони ототожнюють капітал із часом, який розглядають як окремий фактор виробництва, що створює дохід. Таким чином, сучасні західні науковці навіть повніше, ніж К. Маркс і Ф. Енгельс, розкрили матеріально-речову структуру капіталу, пов'язали його з благами, з часом.

Водночас західні науковці не доповнюють матеріально-речо­вий аспект категорії "капітал" характеристикою його суспільно-економічної форми, дію певного фактора не розглядають в органіч­ному взаємозв'язку з відносинами між людьми, що означає мета­фізичний, а не діалектичний підхід до аналізу сутності цієї кате­горії. Певною мірою це й позаісторичний підхід, який полягає в тому, що існування капіталу приписується всім суспільно-еко­номічним формаціям.

46. Капітал п-ва та його кругообіг і обіг.

Загальне визначення "капітал підприємства" конкретизуєть­ся у поняттях "капітал індивідуального підприємства", "капітал монополістичного підприємства", "капітал акціонерного підпри­ємства" тощо.

Капітал акціонерного товариства існує у формі реального та фіктивного. Реальний капітал — капітал, що використовуєть­ся у процесі обороту промислового , торговельного і грошового й обслуговує, насамперед, рух промислового капіталу. Його речовим змістом є засоби ви­робництва, готова продукція, незавершене будівництво та ін. Ре­альний капітал акціонерного товариства представлений номіналь­ною вартістю акцій, які випускають на величину статутного фонду акціонерного товариства. Фіктивний капітал акціонерного товариства — це частка реального капіталу у формі акцій, облігацій, паперових представ­ників дійсного капіталу, вартість яких зростає у процесі не безпосереднього виробництва, а особливого обігу. Фіктивний капі­тал зазвичай більший за реальний.

Найглибше структура капіталу підприємства може бути пізна­на у випадку виділення в його межах змінного та постійного капіталу.Постійний капітал бере участь у про­цесі праці своїм речовим змістом, є фактором виробництва, ство­рення споживчих вартостей, але не бере участі в процесі збільшен­ня вартостей, а отже, не створює додаткової вартості.

Змінний капітал - збільшує початкову вартість, тобто не тільки відтворює власний еквіва­лент, який отримує працівник у формі заробітної плати, а й ство­рює надлишок вартості — додаткову вартість. Таку ж роль вико­нує і праця функціонуючого підприємця. Якщо він є водночас і власником, то отримує за свою працю підприємницький дохід. Коли ж підприємець не є власником, він отримує зарплатню. Ро­боча сила не лише створює працею споживчі вартості, корисність товарів і послуг, а й зберігає вартість спожитих засобів виробниц­тва, переносить її на продукт як складову його вартості. Внаслі­док цього робоча сила є фактоутворюючим елементом вартості. Абстрактною працею до вартості спожитих засобів виробництва додатково приєднується нова вартість.

Кругообіг капіталу - це рух капі­талу у сфері виробництва й обігу, у процесі якого він послідовно набуває грошової, продуктивної і товарної форм і повертається до свого вихідного пункту. У даному випадку капітал є рухом.

У політекономічному аспекті кругообіг капіталу означає зростання обсягів капіталу (капіталістичної власності у сфері виробництва й обігу) та його перехід з однієї форми в іншу внаслі­док експлуатації найманої праці та синергічного ефекту від взає­модії змінного з постійним капіталом, передусім, засобами праці.

Водночас кожний вид капіталу (індивідуальний, акціонерний, монополістичний, державний, інтернаціональний та ін.) починає свій рух у сфері обігу в формі певної суми грошей або грошового капіталу й авансується, насамперед, на купівлю засобів вироб­ництва (З_в) робочої сили (Р_с). Внаслідок цього перша стадія кру­гообігу капіталу виражається формулою Г – Т < З_в\Р_с

Внаслідок цієї операції грошовий капітал перетворюється на елемент продуктивного капіталу, на речові й особисті фактори виробництва, на постійний і змінний капітал.

На другій стадії кругообігу капіталу відбувається поєднання (техніко-економічне та соціально-економічне) робочої сили із засобами виробництва. Крім того, при цьому виникає синергіч­ний ефект (нова продуктивна сила, втілена у більшій масі додат­кової вартості). Тому друга стадія є найважливішою.

На третій стадії рух капіталу знову здійснюється у сфері обі­гу при реалізації виготовлених товарів. У процесі реалізації, втіле­ної у товарах додаткової вартості, товарна форма капіталу пере­творюється на грошову (тобто початкову форму). Отже, капітал здійснює круговий рух, поступово набуваю­чи форм грошового, продуктивного і товарного капіталу. За­гальна формула кругообігу капіталу внаслідок цього має такий виглял:

Безперервність процесу кругообігу капіталу забезпечується як послідовною зміною однієї форми капіталу іншою, так і одно­часним перебуванням промислового капіталу в усіх трьох фор­мах. Одна частина промислового капіталу знаходиться у вигляді грошового (для купівлі верстатів, машин, устаткування, сирови­ни, виплати заробітної плати та ін.), друга — продуктивного (фун­кціонуючі засоби виробництва та робоча сила), третя — товарно­го (готових до реалізації товарів і товарів, що реалізуються). Між ними існують певні пропорції. Внаслідок цього здійснюється відносно відокремлений кругообіг кожної із цих форм капіталу, тобто кругообіг грошового, продуктивного і товарного капіталу, які є функціональними формами капіталу, тобто формами, в яких капітал функціонує та розвивається.