Тема 4: Суспільно-політичні рухи у 1918-1939 рр.

План семінару

1. Основні ідейні концепції індустріального суспільства у міжвоєнний період: лібералізм і консерватизм.

2. Робітничий і соціалістичний рухи в 20-30-х рр.. Діяльність Соціалістичного робітничого Інтернаціоналу.

3. Комуністичний рух: утворення компартій, Комінтерн, стосунки компартій з соціал-демократією.

4. Фашизм і націонал-соціалізм (нацизм). Походження, ідейні засади й соціальна база італійського фашизму та німецького націонал-соціалізму.

Теми індивідуальних навчально-дослідницьких завдань 1. Жіночий рух в країнах Західної Європи і Північної Америки у міжвоєнний період (1919-1939 рр.). 2. Міжнародний молодіжний рух кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. 3. Фашистські рухи в демократичних країнах Заходу. Завдання для самостійної роботи студентів 1. Визначіть поняття: консерватизм, демократія, реформізм, соціал-демократія, «праві», «ліві», «центристи», комунізм, фашизм, нацизм. 2. Розшифруйте абревіатуру: ІККІ, РСІ, СДПН, НСДАП. 3. Дайте відповіді на питання: а) В чому полягали особливості антивоєнного, молодіжного і жіночого руху у міжвоєнний період? б) Поясніть схожість і відмінність комуністичного і соціал-демократичного рухів? Як вони боролися за лідерство у робітничому русі? в) За яких обставин виникли Соціалістичний робітничий і Комуністичний інтернаціонали? 4. Аргументуйте: а) Один із дослідників (Л.Мемфорд) уважає, що справжні коріння фашизму: «в надмірній гордині, в насолоді від жорстокості й невротичній дезінтеграції – у цьому, а не у Версальському договорі або некомпетентності Німецької республіки криється пояснення фашизму». Чи згодні ви з такою точкою зору? б) Професор філософії і соціології Л.Стурце у своїх працях висловлює думку, що «по суті між Росією та Італією є лише одна справжня відмінність – а саме те, що більшовизм (або комуністична диктатура) є лівим фашизмом, тоді як фашизм (або консервативна диктатура) є правим більшовизмом». Які риси радянського режиму й фашизму в Італії дають підстави для такого висновку? в) Фашизм: закономірний наслідок розвитку європейської цивілізації чи трагічне відхилення від магістрального шляху історії? Тести 1. Вкажіть характерні риси тоталітарної моделі розвитку країн світу у міжвоєнний період: а) культ вождя; б) наявність єдиної політичної партії, зрощеної з державним апаратом; в) наявність ринкової економіки і відкритої соціально-економічної системи; г) повна підконтрольність державного апарату, армії, поліції особисто керівнику країни; д) пропаганда єдиної для всього суспільства ідеології й недопущення інших точок зору, окрім офіційно визнаної; е) використання позасудових переслідувань і репресій, що проводяться під виглядом боротьби з внутрішніми ворогами і агентами іноземних держав; є) віротерпимість; ж) опора керівника режиму на окремі політично або економічно привілейовані верстви населення. 2. Вкажіть характерні риси авторитарного режиму 20-30-х рр. ХХ ст.: а) повний контроль за суспільно-політичним життям країни; б) одноосібна влада одного державного керівника, котрий називає себе вождем або лідером; в) перетворення держави у військовий табір, мілітаризація економіки; г) вибіркова заборона політичних партій і організацій, проти яких направляється діяльність політичної поліції; д) автаркія; е) демагогічні твердження про існування соціальної й політичної гармонії між різними класами і соціальними верствами населення; є) свобода преси і відсутність цензури; ж) створення концентраційних таборів, посилення системи покарань за будь-яку критику режиму. 3. Виділіть особливості ліберального режиму в країнах Європи і Америки у 20-30-х рр. ХХ ст.: а) розподіл законодавчої, виконавчої і судової влади; б) перетворення профспілок у державні організації, що виступають засобом мобілізації для виконання поставлених партією завдань, а не об’єднанням по захисту прав найманих робітників; в) дотримання громадянських свобод і прав людини; г) реалізація загального виборчого права; д) перетворення правоохоронних органів у каральні органи партії; е) свобода преси і відсутність цензури; є) реформізм; ж) плюралізм ідей і поглядів на суспільно-політичний розвиток країни і світу. 4. Вкажіть характерні риси ідеології консерватизму першої третини ХХ ст.: а) висока ступінь демократичності суспільного розвитку; б) прихильність до традиційних цінностей, установок та інститутів влади; в) наявність взаємодії і тісного переплетіння двох початків: розвитку і творення нового з одного боку, й збереження спадкоємності з минулим – з іншого; г) пропаганда надуманої зовнішньої загрози й політика ізоляції країни від іншого світу; д) свобода ринкових відносин; е) система представництва і виборності органів влади, парламентаризм; є) політичний та ідеологічний плюралізм; ж) раціоналізм і технократизм. 5. Виділіть характерні ідеї європейської соціал-демократії 20-30-х рр. ХХ ст.: а) реформізм; б) диктатура пролетаріату; в) парламентаризм, народне представництво і народне законодавство; г) соціальна революція; д) захист національних інтересів; е) взаємосуперництво і співробітництво робітничого класу і буржуазії в рамках національної держави; є) перетворення органів інформації у пропагандистську зброю партії; ж) визнання існуючих суспільно-політичних інститутів і загальноприйнятих правил політичної гри. 6. Визначіть національні особливості ґенези фашизму в Італії, Німеччині, Іспанії: 1. Італія А. Виникає як наслідок І світової війни і періоду «червоного дворіччя» (1919-1920); 2. Німеччина Б. Виникає як наслідок результатів І світової війни і періоду революції 1918-1919 рр.; 3. Іспанія В. Виникає під впливом світової економічної кризи 1929-1933 р. і краху монархії; Г. Соціальна база – фронтовики, декласовані елементи, націоналістично налаштована частина інтелігенції; Д. Соціальна база – інтелігенція, національна буржуазія, військові; Е. Соціальна база – робітничий клас, фронтовики, безробітні, електорат традиційних буржуазних партій; Є. покровительство католицької церкви. Ж. Антиклерикалізм. З. Покровительство католицької церкви, монархічних інститутів, армії; И. Опора на нелегальні методи досягнення влади; І. Поєднання легальних і нелегальних методів захоплення влади; Ї. Складна, всеохоплююча система єдиної політичної партії і допоміжних організацій. 7. Співвіднесіть дати і події: 1) березень 1919 р. а) другий Конгрес Комінтерну; 2) липень-серпень 1919 р. б) міжнародна конференція християнських профспілок; 3) липень-серпень 1920 р. в) об’єднання Другого і Двосполовинного Інтернаціоналів й утворення Робітничого Соціалістичного Інтернаціоналу; 4) 1920 р. г) установчий Конгрес Третього Комуністичного Інтернаціоналу; 5) липень 1921 р. д) створення Амстердамського Інтернаціоналу Профспілок; 6) травень 1923 р. е) створення Червоного Інтернаціоналу профспілок (Профінтерну). 8. Встановіть відповідність між датами та подіями: 1) 1919 р. а) Міжнародний юнацький конгрес; 2) 20 листопада 1919 р. б) Всесвітній конгрес жінок проти війни і фашизму; 3) грудень 1991 р. в) створення Міжнародної Ліги жінок за мир і свободу; 4) вересень 1933 р. г) І-й Установчий Конгрес Комуністичного Інтернаціоналу молоді (КІМ); 5) серпень 1934 р. д) ІІ-й Всесвітній конгрес молоді за мир; 6) вересень 1934 р. е) І-й Всесвітній молодіжний антивоєнний конгрес; 7) серпень-вересень 1936 р. є) Міжнародний Конгрес комуністичних і соціалістичних організацій студентів Західної Європи; 8) серпень 1938 р. ж) Всесвітній студентський конгрес.

Джерела і література Ленін В.І. Про заснування Комуністичного Інтернаціоналу: Зібр. тв. – Т. 38. – С. 492-496. Ленін В.І. Про завдання ІІІ Інтернаціоналу: Зібр. тв. – Т.39. – С. 83-101. Мицик Л.М., Кузьменко Ю.В. Новітня історія країн Європи та Америки (1918 – 2007): Навч. посіб. для самостійної роботи студента. – К., 2008. – С. 40-68. Адибеков Г.М., Шахназарова Э.Н., Шириня К.К. Организационная структура Коминтерна. – М., 1997. Вершинин А.А. Марсель Кашен: политическая эволюция социалиста (1914-1920-е годы) // Новая и новейшая история. – 2009. - № 1. – С. 183-193. Всемирная история в десяти томах / Под ред. Л.И.Зубкова. – М., 1962. Т. ІХ. – С. 161-170. Всемирная история. 1918-1945 гг. (Конспекты уроков): Учеб. пособие для учителей и учащихся / Под ред. Я.М.Бердичевского. – Запорожье, 1996. – С. 41-45. Гаджиев К.С. Масса. Миф. Государство // Вопросы философии. – 2006. - № 6. – С. 3 – 20. Желев Ж. Фашизм // Преподавание истории в школе. – 2000. - № 10. – С. 21-29. Іваницька О.П. Новітня історія країн Європи та Америки (1918-1945): Навч. посібник. – К., 2001. История Коммунистического интернационала. 1919-1943. – М., 2002. История профсоюзного движения за рубежом. Конец XVIII – 1945 г. / Рук. автор. колл. М.Баглай. – М., 1990. Історія сучасного світу: соціально-політична історія ХV – ХХ століть: Навч. посібник / За ред. Ю.А.Горбаня. – К., 2003. – С. 248-256. Кривогуз А.М. Судьба и наследие Коминтерна / Актуальные проблемы новейшей истории. – М., 1991. – С. 119-137. Люкс Л. Большевизм, фашизм, национал-социализм – родственные феномены? // Вопросы философии. – 1998. - № 7. – С. 48-57. Мурашко Г.П. К дискуссии о типах тоталитаризма // Вопросы истории. – 2001. - № 8. – С. 107-112. Новейшая история стран Европы и Америки. ХХ век. Учебник: В 2 ч. / Под ред. А.М.Родригеса и М.В.Пономарева. – М., 2001. – С. 21-37. Сергиенко В.Ю. Когда появились «правые» и «левые». У истоков поли¬тической традиции // Новая и новейшая история. – 2007. - № 4. – С. 182-187. Сич О. Історія західного суспільства в міжвоєнний період (1919-1939): Навч. посібник. – Чернівці, 2008. – С. 44-76. Чони П. Школа на Капри: разногласия в понимании марксизма // Новая и новейшая история. – 2007. - № 1. – С. 211-217. Шириня К.К. Коминтерн в 1933 году – М., 2006. Язьков Е.. История стран Европы и Америки в новейшее время (1918-1945 гг.): Курс лекций. – М., 1998. – С. 100-124. Янчук И.И. Коминтерн и Латинская Америка: 30-е годы ХХ века // Новая и новейшая история. – 2008. - № 4. – С. 74-90.