- •Авторитаризм: понятие, черты.
- •Базовые типы политической культуры (Алмонд, Верба)
- •Взаимоотношения государства и гражданского общества при разных политических режимах.
- •Избирательная система современной Украины.
- •Избирательные технологии: содержание и современные формы.
- •Виды политической стабильности
- •Виды и направления политики.
- •Понятие тоталитарного режима. Его основные черты.
- •Генезис и эволюция понятие «геополитика»: научное направление и элемент политической практики.
- •Глобальные проблемы современности и их влияние на мировую политику.
- •Главные функции политических систем.
- •Главные характеристики традиционных политических систем.
- •Громадянське суспільство. Сутність і структурні компоненти.
- •Демократические политические режимы: общая характеристика.
- •Источники и виды легитимности власти.
- •Средства борьбы с терроризмом.
- •Содержание системного подхода к изучению политики.
- •Внешнеполитические приоритеты Украины.
- •Информационное общество: общая характеристика.
- •Критерии общего избирательного права. Голосование. Цензы.
- •Легальность и легитимность политической власти: сущность и соотношение понятий.
- •Методы решения политических конфликтов и виды политических решений.
- •Модернизация: понятие и теории.
- •Нации как субъекты политики.
- •Объединения граждан. Виды. Методы влияния на власть
- •Признаки политической напряженности и политического кризиса.
- •Основные элементы политической культуры.
- •Основные концепции происхождения государства.
- •29. Основные методологические подходы к изучению политики.
- •Основные подходы к обозначению сущности госудаврства и его признаки.
- •31. Основные субъекты политики.
- •32. Основные теоретические модели политических систем (Истон, Алмонд, Дойч)
- •33. Основные теории возникновения тоталитаризма.
- •34. Основные формы правления.
- •35. Основные функции политики.
- •36. Личность как субъект политики
- •38. Политическая элита и политическое лидерство в Украине: состояние и особенности развития.
- •39. Политическая этика: понятие и содержание.
- •40. Политическая идеология: понятие и типология.
- •41. Политическое поведение личности. Факторы, которые на неё влияют.
- •42. Политическая психология: понятие, содержание, основные проблемы.
- •43. Политический процесс: содержание, понятие, субъекты.
- •44. Политические режим: понятие и смысл термина.
- •45. Понятие «объединение граждан», «общественная организация» и «партия».
- •46. Понятие господствующей элиты, её структура.
- •47. Понятие политического конфликта. Причины возникновения конфликтов.
- •48. Понятие стратегии и тактики.
- •49. Понятие и признаки партии.
- •50. Понятие и типы политического участия.
- •51. Предмет политологии.
- •52. Принципы правового государства.
- •53. Причины и условия возникновения современного терроризма.
- •54. Проблемы политической элиты в науке: Конфуций, Аристотель, Платон, Макиавелли.
- •55. Ресурсы политической власти: виды и типология.
- •56. Реформа, революция, переворот, трансформация: сущность и соотношение.
- •57. Уровни политической культуры: общий (культура общества), групповой, индивидуальный.
- •58. Урони потребности общества за Маслоу.
- •59. Роль сми в политике. Их основные функции.
- •60. Роль идеологии при тоталитарном режиме.
- •61. Система международных политических отношений.
- •62. Социальное партнёрство: содержание и значение.
- •63. Способы рекрутирования в элиту: антрепренерская система и система гильдий.
- •64. Стили лидерства. Понятие и типология.
- •65. Структура политических партий.
- •66. Структура политической власти.
- •67. Структура и организация политического процесса.
- •68. Структурные компоненты политической системы.
- •69. Субъекты политической власти: социальные, институциональные, функциональные.
- •70. Субъекты и объекты политики.
- •71. Общественно-политические движения: понятие, типология, особенности.
- •Сущность демократии: ценности, институты, процедуры.
- •Сущность политики: основные теоретические подходы.
- •Сущность системного подхода к исследованию политической сферы.
- •Сущность социального государства.
- •Сущность и соотношение понятий геополитика и внешняя политика.
- •77. Сущность и формы авторитаризма.
- •Сущность, структура и уровни политического сознания.
- •Современный радикализм. Проявления, истоки, перспективы развития.
67. Структура и организация политического процесса.
Політичний процес - це сукупність усіх видів політичної діяльності. Політичний процес - явище динамічне й багатогранне. Цим терміном (від лат. processus - просування) характеризують хід та особливості руху, послідовну зміну подій, явищ. Політична наука використовує цей термін перш за все для характеристики реалізації владних інтересів і досягнення цілей. Дії політичних суб'єктів здійснюються в часі й просторі, як упорядкована послідовність, що має політичний сенс.
Політичний процес виступає характеристикою політичного життя в цілому, реалізує виконання суб'єктами політики своїх специфічних ролей і функцій. Політичний процес відображає політичну реальність, яка виникає внаслідок боротьби інтересів політичних сил, соціальних груп, індивідів. У змістовому плані політичний процес охоплює дії громадян й еліт, які здійснюються стосовно влади. Дії політичних суб'єктів розвиваються в рамках політичної системи.
Політичний процес - це:
-
всебічний і суперечливий розвиток політичних явищ;
-
сукупність дій різних політичних сил, течій, які домагаються реалізації політичних цілей;
-
один із суспільних процесів, на відміну від економічного, духовного тощо;
-
форма функціонування політичної системи, яка еволюціонує в просторі й часі;
-
методи реалізації владних функцій правлячим режимом і його взаємодія з опозицією;
-
означення конкретного процесу з досягненням певних цілей (реформа, революція, виборча кампанія).
Політичний процес як цілісне явище має свою структуру, яка складається із таких елементів:
- суб'єкта, носія влади, який виявляє політичну волю;
- об'єктів, на які спрямовані дії і передбачено досягнення цілей;
- засобів, методів, ресурсів, інституцій, що реалізують процес. Кожний узятий окремо процес має свою структуру і власну логіку розвитку. Тому суб'єкти, їх взаємодія, послідовність, сюжет, часові рамки та інші фактори, які впливають на розвиток політичного процесу, визначають як параметри політичного процесу. Учасниками політичного процесу можуть бути політичні системи, держава, елементи громадянського суспільства, політичні партії, масові рухи, організовані й неорганізовані групи людей, індивіди.
Компонентами структури політичного процесу є: формування мети та завдань політичних структур, політичних інститутів (політична система, суспільства, її елементи - держава, політичні партії та політичні рухи та ін.); конституювання й створення політичних інститутів, розробка, прийняття та реалізація рішень та нормативних актів управління; підтримка населенням держави функціонування політичних інститутів, організацій і владних структур; контроль за функціонуванням політичних інститутів і владних структур і спрямування їх розвитку.
Политический процесс осуществляется в рамках политической системы общества, в региональных и глобальных масштабах. Внутри общества политический процесс осуществляется:
– на государственном уровне, в административно-территориальных районах, в городе и деревне;
– внутри различных наций, классов, социально-демографических групп, трудовых коллективов;
– в тех или иных политических партиях и общественных движениях.
Изменения и преобразования в политической сфере общества происходят в результате взаимодействия различных субъектов политики и влияния ряда факторов.
Основные этапы формирования и развития политического процесса:
– этап выработки и представления политических интересов групп и граждан институтам, принимающим политические решения;
– этап принятия политических решений, в которых концентрируется межгрупповая, государственная и коллективная политическая воля;
– реализация политических решений, воплощение волевых устремлений институтов власти, различных субъектов политики.
Демократические политические процессы сочетают различные формы прямого и представительного народовластия. Недемократические политические процессы характеризуются наличием тоталитарных или авторитарных режимов; деятельностью соответствующих политических партий и общественных организаций и лидеров, существованием авторитарной политической культуры и менталитета граждан.
Стабильный политический процесс характеризуется устойчивыми формами политической мобилизации и поведения граждан, а также отработанными механизмами принятия политических решений. Нестабильный политический процесс обычно возникает в условиях кризиса власти. К этому может привести осложнение международных отношений, спад материального производства, социальные конфликты. Неспособность режима отреагировать на новые потребности общества или его основных групп должным образом и вызывает нестабильность политического процесса.