3.2. Структурно-логічна схема змісту теми заняття Cхема діагностики та лікування інфекційно-токсичного шоку
Епідеміологічний анамнез:
-
наявність вогнищевої інфекції у
хворого;
-
хворі з високим ступенем вірогідності
шокових реакцій (генералізована форма
менінгококової інфекції, сепсис та
інше);
-
введення великих доз антибіотиків
бактерицидної дії хворим з бактерімією
yyyyyy
так. Клінічні ознаки: ні
Рання
фаза (І ступінь):
Масивна
дія на організм мікробних токсинів,
інтоксикація, гарячка, озноб, головний
біль, біль у черевній порожнині; шкіра
звичайного кольору, суха, тепла; АТ
систолічний – 90-140 мм рт. ст. зменшення
пульсового тиску; зниження темпу
сечовиділення; шоковий індекс 0,7-1,0.
Виражений
шок (ІІ ступінь): зниження
температури, порушення свідомості;
шкіра бліда, волога, холодна, посилюється
ціаноз; АТ систолічний < 90 мм рт. ст.,
пульс 120-140 за хвилину; шоковий індекс
1,0-1,4; задишка, інтерстиціальний набряк
легенів; олігоанурія (виділення сечі
менше 25 мл/г); метаболічний ацидоз.
Пізня
фаза шоку (ІІІ ступінь): шкіра
холодна, землистого відтінку, геморагії
навколо суглобів; температура нижче
36,00
С; пульс ниткоподібний, АТ систолічний
на критичному рівні; шоковий індекс
1,5 та вище, розлади дихання, анурія;
втрата свідомості
Н
ys
yyyy
так, інфекційно-токсичний шок. Верифікація діагнозу:
-
бактеріологічне дослідження крові,
ліквору, сечі, жовчі та інших біологічних
субстратів; загальний аналіз крові
(лейкоцитоз, еритроцитоз, тромбоцитопенія,
прискорення ШОЕ); наявність змін у сечі
(еритроцити, лейкоцити, білок, циліндри);
біохімічний аналіз крові (підвищені
показники білірубіну, креатиніну,
індикану, сечовини); коагулограма
(порушення згортувальної функції
крові); визначення кислотно-лужного
стану (ацидоз)
`
ні
так
так. Діагноз підтверджено: ні
Диференційний
діагноз із шоками іншої етіології,
ДВЗ-синдромом, бактеріальними інфекціями,
які супроводжуються гарячкою
-сформулювати
діагноз із зазначенням основного
захворювання, яке ускладнилось
інфекційно-токсичним шоком, ступеня
тяжкості
Лікування:
-
хворих заборонено транспортувати;
дезінтоксикаційна терапія; етіотропна
терапія (антибіотики бактеріостатичної
дії); глюкокортикоїди (ІІ-ІІІ ступінь
шоку); корекція мікроциркуляції
(гепарин, трентал); сечогінні (манітол,
маніт); інгібітори протеаз; вітамінотерапія
Одужання: виписування
-
зникнення
клінічної симтоматики основного
захворювання;
нормалізація лабораторних показників
Диспансеризація:
-
згідно з основним захворюванням
Гостра дихальна недостатність (ГДН)