Cхема діагностики та лікування респіраторно-синцитіальної інфекції
(Morbus respiratorio-syncytialis)
Епідеміологічний анамнез:
-
контакт із хворою людиною з катаральними
явищами та лихоманкою або здоровими
вірусоносіями за 3-6 днів до захворювання;
найбільша захворюваність у зимово-весняний
період, частіше хворіють діти
так. Клінічні ознаки: ні
-
початок хвороби гострий або поступовий:
температура тіла субфебрильна, рідко
висока, протягом 5-7 днів; помірна
інтоксикація; ушкодження дихальних
шляхів: бронхіоліт, бронхіт з астматичним
компонентом, пневмонія з дихальною
недостатністю, риніт з серозними
виділеннями, ринофарингіт; сухий,
тривалий, нападоподібний кашель;
емфізематозні зміни в легенях; незначна
гіперемія, набухання, зернистість
слизової оболонки м’якого піднебіння,
задньої стінки глотки
Н
-
вірусологічне дослідження змивів із
носоглотки, виділень зі слизової
оболонки носа, харкотиння шляхом
інфікування культури клітин (НELA,
Hep-2), первинних культур клітин нирок
людського ембріона; серологічна
діагностика: РЗК, РН, РГГА – збільшення
титру антитіл у 4 та більше разів у
парних сироватках крові; експрес-діагностика:
метод імунофлуооресценції (яскраве
зелене світіння утвореного специфічного
комплексу антиген -антитіло); виявлення
РНК-вірусів за допомогою полімеразної
ланцюгової реакції; ІФА (виявлення
антитіл класу ІgM);
рентгенограма-посилення
легеневого
малюнка, дрібні кільцеподібні або
лінійні тіні за рахунок ущільнення
стінок бронхів і емфіземо-ателектатичних
ділянок (зміни нетривалі, зникають
протягом 7-10 днів); у крові помірний
лейкоцитоз із незначним зрушенням
лейкоцитарної формули вліво, ШОЕ не
змінена
`
так. Діагноз підтверджено: ні
-
формулювання остаточного діагнозу із
визначенням тяжкості, поширення
процесу, ускладнень
Диференційний
діагноз із іншими ГРВІ (грип, парагрип,
аденовірусна інфекція), алергічним
(вазомоторним) ринітом, бактерійним
гайморитом, фронтитом, етмоїдитом,
бронхітом
Лікування:
-
госпіталізація хворих із тяжким і
ускладненим перебігом інфекції та за
епідеміологічними показаннями;
етіотропна терапія (інтерферон у перші
дні захворювання – 2-3 краплі в ніс 4-5
разів на день); патогенетична терапія:
зняття спазму дихальних м’язів
(ефедрин, еуфілін, димедрол),
дезінтоксикація; промивання носа
гіпертонічним розчином морської солі,
санорин, галазолін -1-2 дні; гірчичні
ванни для ніг; полоскання зіва відваром
календули, ромашки, евкаліпта,
відхаркувальні засоби; вітамінотерапія
Одужання: виписування
-
зникнення клінічної симптоматики
-
диспансерне спостереження за
реконвалесцентами ускладнених форм