Обробка результатів.

Мета обробки результатів – визначення зв’язку між ранговими оцінками рис особистості, які входять в уявлення “Я-ідеальне” і “Я-реальне” Міра зв’язку встановлюється за допомогою коефіцієнта рангової кореляції Ч. Спірмена. Оцінки від 1 до 20 пропонованих рис в обох рядах приймаються за їхні ранги. Різниця рангів, що визначають місце тієї чи іншої риси особистості, дає можливість вирахувати Коефіцієнт за формулою:

де: n – число запропонованих рис особистості (n = 20),

d - різниця номерів рангів.

Щоб вирахувати коефіцієнт, потрібно спочатку вирахувати на бланку, в спеціально відведеній колонці, різницю, рангів (d) за кожною запропонованою рисою. Потім кожне одержане значення різниці рангів (d) підносять до квадрата і пишуть результат на бланку в колонці (d²) додають суму вносять у формулу.

Коли кількість рис дорівнює 20, то формула має спрощений вигляд:

г = 1-0,00075xd².

коефіцієнт рангової кореляції (г) може бути в межах від –1 до +1. Коли одержаний коефіцієнт не менше –0,37 і не більше +0,37 (при p = 0,05), то це вказує на слабкий незначний зв’язок (або на те, що його немає) ___ уявленнями людина про риси свого ідеалу і про свої реальні риси. Таким показник може бути отримано через недотримання досліджуваним інструкції. Та якщо інструкція виконувалася, то подібний зв’язок означає нечітке і недиференційоване уявлення людини свого ідеального “Я” і “Я реального”.

Значення коефіцієнта кореляції від +0,38 до +1 засвідчує наявність позитивного зв’язку між “Я-ідеальним” і “Я-реальним”. Якщо з’ясовано позитивний зв’язок між “Я-ідеальним” і “Я-реальним” то величина коефіцієнта засвідчує завищення самооцінки. При цьому, якщо значення перебуває в інтервалі від –0,38 до –1 засвідчує значущий негативний зв’язок між “Я-ідеальним” і “Я-реальним”. Він відображає невідповідність або розбіжність уявлення людини про те, якою їй потрібно бути, і те, якою вона є за її уявленнями насправді. Цю невідповідність пропонується інтерпретувати як занижену самооцінку. Чим ближче коефіцієнт до –1, тим більший ступінь невідповідальності.

Самоаналіз методики проведення класної години можна викласти в зручній для студента формі, але бажано вказати:

1. Дата проведення години спілкуваня, де, коли, хто відповідальний за її проведення.

2. Форма виховного впливу (бесіда, вечір, диспут, інше).

3. Мета класної години.

4. Психолого-педагогічне обгрунтування обранної форми виховання, відповідність роботи загальним завданням навчально-виховного процесу класу школи, віковим та індивідуальним особливостям учнів, традиціям класу.

5. Хто був ініціатором проведення години спілкування та як вона готувалася. В чому і як проявилась активність, спрямованість, ініціатива школярів?

6. Що входило у підготовку? Чи вдалося на цьому етапі викликати в учнів почуття необхідності, відповідальності, доцільності?

7. Наскільки переконливо, чітко та емоційно були розкриті мета , завдання класної години, враховані інтереси, рівень розвитку вихованців?

8. Наскільки цікаво і організовано вона проходила?

9. Які знання, вміння, навички отримали учні?

10. Яких результатів вдалося досягти?

11. Проаналізуйте роль і місце класного керівника у роботі?

12. Наскільки вдалося реалізувати поставлену мету і завдання ( причини успіхів та негараздів)?

13. Які шляхи усунення прорахунків, помилок?

Висновки та пропозиції.

Психолого-педагогічне обгрунтування форми виховного впливу може здійснювати по таким етапам:

1. Обгрунтування теми, мети і змісту.

1. Актуальність і цінність теми, врахування етапної мети виховання особистості, класного колективу.

2. Співвідношення змісту формі виховання.

3. Врахування вікових особливостей школярів (їх інтересів, пізнавальних можливостей, активності, самостійності).

4. Врахування рівня розвитку учнівського колективу (вказати особливості взаємовідносин між дітьми, рівень вихованості учнів, їх інтереси, відношення до тих чи інших явищ.).

5. Виховні цілі, яких можна досягти (налагодити дружні відносини, викликати цікавість до проблем екології).

2. Обгрунтування стану підготовки форми виховного впливу.

1. На який час планується класна година і чому?

2. З яких частин складається конспект класної години?

3. Яку підготовчу роботу треба провести і в якій послідовності?

4. Яких якостей особистості потребує від учнів підготовка і проведення класної години(яку ступінь самостійності необхідно їм проявити, які художні, музичні, організаційні здібності)?

5. Кого з членів дитячого колективу бажано залучити до виконання конкретних завдань, і яку роль вони повинні виконувати?

6. Якими індивідуальними особливостями учнів обгрунтоване розподілення обов’язків у роботі і вирішенню яких виховних задач це буде сприяти?

Що класний керівник повенен зробити сам, у чому допомогти учням, що доручити виконати учням самостійно?