I.3. Визначення типу поведінки в конфлікті (тест-опитувальник к.Томаса)

Існує п’ять стилів власної поведінки людини в ситуації розбіжності зі співрозмовником: співробітництво – майже завжди оптимальне; компроміс – цілком припустимий у ряді випадків; ухиляння (“ухід“) – рекомендовано у випадках, неспровокованих партнером “пожеж“; пристосування – можливо в тих випадках, коли опонент дійсно правий; суперництво – найменш ефективний, але найбільш часто використовуваний спосіб поведінки у конфлікті, особливо підлітками та юнацтвом.

Магістрант пропонує студентам дати відповідь на ряд тверджень. Для того, щоб визначити, до якого способу поведінки схиляється студент, йому треба уважно прочитати кожне із подвійних висловлювань а) та б), обрати з них те, яке в більшій мірі відповідає тому, як школяр звичайно діє і поводить себе в спілкуванні.

Твердження

1. а) Іноді я надаю можливість іншим взяти на себе відповідальність за вирішення суперечливого питання.

б) Чим обговорювати те, в чому ми розходимось, я намагаюсь звернути увагу на те, з чим ми обидва згодні.

2. а) Я намагаюсь знайти компромісне рішення.

б) Я намагаюсь вирішити справу з урахуванням усіх інтересів іншої людини і моїх власних.

3. а) Звичайно я наполегливо прагну домогтися свого.

б) Іноді я жертвую своїми власними інтересами заради інтересів іншої людини.

4. а) Я намагаюсь знайти компромісне рішення.

б) Я намагаюсь не вразити почуттів іншої людини.

5. а) Коли я улагоджую суперечну ситуацію, я весь час намагаюсь знайти підтримку у іншого.

б) Я намагаюсь робити все, щоб запобігти марній напруженості.

6. а) Я намагаюсь запобігти неприємностей для себе.

б) Я намагаюсь досягти свого.

7. а) Я намагаюсь відкласти рішення спірного питання, щоб через деякий час вирішити його остаточно.

б) Я вважаю можливим чимось поступитися, щоб досягти іншого.

8. а) Звичайно я наполегливо прагну досягти свого.

б) Перш за все, я намагаюсь визначити, у чому полягають всі ущемлені інтереси і спірні питання.

8. а) Я вважаю, що не завжди треба хвилюватися за будь-яких непорозумінь, що виникають у спілкуванні.

б) Я докладаю зусиль, щоб досягти свого.

8. а) Я твердо прагну домогтися свого.

б) Я намагаюсь знайти компромісне рішення.

8. а) Перш за все, я прагну чітко визначити, в чому полягають всі ущемлені інтереси і спірні питання.

б) Я намагаюсь заспокоїти іншого і головним чином зберегти наші відносини.

8. а) Часто я ухиляюсь займати позицію, яка може викликати суперечки.

б) Я надаю можливість іншому в чомусь залишитися при своїй думці, якщо він також іде назустріч.

8. а) Я пропоную серединну позицію.

б) Я наполягаю, щоб все було зроблено по-моєму.

8. а) Я повідомляю іншому свою точку зору і запитую у нього про його думку.

б) Я намагаюсь показати іншому логіку і перевагу моїх поглядів.

8. а) Я намагаюсь заспокоїти іншого і зберегти наші відносини.

б) Я намагаюсь зробити все необхідне, щоб запобігти напруженню.

8. а) Я намагаюсь не вразити почуттів іншого.

б) Звичайно я намагаюсь переконати іншого в перевагах моєї позиції.

8. а) Звичайно я наполегливо прагну домогтися свого.

б) Я намагаюсь зробити все, щоб запобігти марній напруженості.

8. а) Якщо це зробить іншого щасливим, я надам йому можливість настояти на своєму.

б) Я надам іншому можливість залишитися при своїй думці, якщо він іде мені назустріч.

8. а) Перш за все, я намагаюсь визначити всі ущемленні інтереси і спірні питання.

б) Я намагаюсь відкласти спірні питання, щоб через деякий час вирішити їх остаточно.

8. а) Я намагаюсь негайно здолати наші розбіжності.

б) Я намагаюсь знайти найкраще поєднання виграшу та втрат для нас обох.

8. а) Ведучи діалог, я намагаюсь бути уважним до іншого.

б) Я завжди схиляюсь до прямого обговорення проблеми.

8. а) Я намагаюсь знайти позицію, яка знаходиться посередині між моєю і позицією іншої людини.

б) Я відстоюю свою позицію.

8. а) Як правило, я занепокоєний тим, щоб задовольнити бажання кожного з нас.

б) Іноді я надаю іншим можливість взяти на себе відповідальність за рішення спірного питання.

8. а) Якщо позиція іншого здається йому дуже важливою, я намагаюсь йти йому назустріч.

б) Я намагаюсь переконати іншого піти на компроміс.

8. а) Я намагаюсь переконати іншого в своїй правоті.

б) Ведучи діалог, я намагаюсь бути уважним до аргументів іншого.

8. а) Я звичайно пропоную посередню позицію.

б) Я майже завжди прагну задовольнити інтереси кожного з нас.

8. а) Часто прагну запобігти суперечкам.

б) Якщо це зробить іншу людину щасливою, я надам йому можливість настояти на своєму.

8. а) Звичайно я наполегливо прагну домогтися свого.

б) Коли я влагоджую ситуацію, я звичайно прагну знайти підтримку в іншого.

8. а) Я пропоную посередню позицію.

б) Думаю, що не завжди треба хвилюватися за будь-яких розходжень, що виникають у спілкуванні з іншим.

8. а) Я намагаюсь не вразити почуттів іншого.

б) Я завжди займаю таку позицію в суперечці, щоб ми разом мали змогу домогтися успіху.

Використовуючи ключ, знайти, до якого стилю власної поведінки мають відношення студенти групи.

№	Суперництво	Співробітництво	Компроміс	Ухиляння	Пристосу-вання
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30	а б а б а б б б а б а а	б а б а а а а б а б б б	а а б б б а б б а б а а	а б а а а а б б б б а б	б б б б а а а а а б б а

Узагальнити висновок, як студенти будуть поводити себе в ситуації розбіжності із співрозмовником, в ситуації конфлікту. Підрахування результатів: визначається сума балів всіх співпадань відповідей студента згідно ключа за кожен із типів поведінки. Найбільша сума балів свідчить про перевагу цього типу поведінки студентів в конфліктній ситуації в процесі спілкування.

Таким чином, проведення дослідження за всіма вказаними методиками магістранта-практиканта зі студентами групи та студентським колективом в цілому допоможуть об’єктивно й аргументовано скласти психолого-педагогічну характеристику студентського колективу та удосконалити навчально-виховну роботу зі студентами під час проходження студентами I курсу виробничої практики в закладах освіти.

ПСИХОЛОГО – ПЕДАГОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

НА УЧНЯ

Основні аспекти аналізу особистості можуть бути представлені в схемі, якою рекомендується користуватися при зборі матеріалу до характеристики та її написанні.

І. Загальні відомості

Прізвище, ім'я учня, дата народження, клас, загальний фізичний розвиток, стан здоров'я, умови життя і побуту в сім'ї. Стосунки членів сім'ї. Правильність основної лінії виховання.

ІІ. Стосунки з колективом і ставлення до школи

1. Загальна характеристика класу (розвиток учнів, вихованість, традиції і вимоги класного колективу).

2. Місце в колективі (чи користується любов'ю, авторитетом, чим це визначається).

3. Ставлення до однокласників (любить їх, байдужий, не любить, чи рахується з думкою колективу, з ким дружить і на чому заснована дружба, чи бувають конфлікти з друзями, в чому їх причина).

4. Чи задоволений своїм місцем в колективі і яке місце хотів би займати ?

5. Чи подобається перебування в школі (що особливо цінує в нір) ?

6. Ставлення до вихователів і вчителів (чи є контакт, любить, поважає їх).

Ш. Навчання

1. Успішність (оцінки що переважають, чи однаково успішний з різних предметів). Рівень знань.

2. Світогляд, начитаність.

3. Розвиток мовлення (його образність, емоційність, запас слів, вміння виразити свою думку письмово чи усно).

4. Інтерес до знань і ставлення до навчання (чи цікаво вчитися, до яких предметів найбільш схильний, як ставиться до оцінки, похвали чи несхвалення вчителів і батьків, основний мотив навчальної діяльності);

5. Здатність до навчання:

• Особливості уваги (ступінь розвитку довільної уваги, її

зосередженість, стихійність, розповсюдженість). ,

• Осмисленість, сприйняття навчального матеріалу, швидкість осмислення.

• Рівень і характер розвита умисної і осмисленої пам'яті (вчить механічно чи осмислено чи володіє прийомами навмисного запам’ятовування: швидкість і міцність запам'ятовування, а також легкість відтворення, індивідуальні особливості пам 'яті).

• Розвиток мислення (чи розрізнює істотні і другорядні риси

предметів і явищ; який рівень засвоєння загальних і абстрактних

понять: чи вміє порівнювати, узагальнювати, робити самостійні

висновки, чи швидко знаходить шлях рішення}.

• Розвиток уяви (багатство відтворюючої і творчої уяви в різних

видах навчальної діяльності}.

6. Старанність в навчальній роботі.

7. Вміння вчитися (дотримання режиму дня; організованість, чи може самостійно працювати над книгою, завчити матеріал, контролювати себе, скласти плани, конспекти і.т.д.).

ІV. Праця (уроки праці, суспільно-корисна праця в школі і дома)

1. Становлення до праці (чи поважає або нехтує, чи зацікавлений в суспільній користі своєї праці, чи любить працювати і що саме приваблює учня: процес праці, зроблена річ чи оволодіння певними навичками).

2. Чи має навички і вміння праці, чи легко їх набуває?

3. Чи є звичка до тривалих трудових зусиль?

4. Організованість і дисциплінованість праці ?

5. Яким видам праці віддає перевагу?