123. Історія відкриття хімічних елементів у хvііі ст.: Цирконій.

Основним джерелом цирконію є мінерал циркон, який в  природі зустрічається у вигляді яргона  і гіацинта.  Вчені багаторазово проводили аналіз мінералу циркону і щоразу  результати були помилковими.  Отримати забруднений металевий цирконій вдалося шведському хіміку І. Берцелліусу.Він нагрів суху суміш лужного металу калію, фториду калію і циркону в тиглі з благородного металу платини. Названий новий хімічний елемент був за назвою мінералу циркону-цирконієм.

124. Історія відкриття хімічних елементів у хvііі ст.: Стронцій.

Назва елемента "стронцій" походить від назви мінералу стронціата. Одні вчені-мінералоги віднесли його до різновиду флюориту (CaF2), інші, яких була більшість, вважали його різновидом вітериту (ВаСO3). А. Крауфорд провів дослідження мінералу і зробив висновок, що сіль, яка вийшла при взаємодії стронціата і соляної кислоти, відрізняється від хлористого барію. Він припустив, що в мінералі міститься якась нова земля (лужно-земельний метал). Т. Хоп виявив суттєві відмінності між стронціонітом і вітеритом.. Таким чином Т. Хоп встановив, що стронціоніт не може бути ні ні кальцієвими, ні барієвими землями. Російський вчений-хімік Товій Єгорович Ловіц, незалежно від інших учених припустив, що в стронціаніт міститься невідомий хімічний елемент, що має металеву структуру.

128. Історія відкриття хімічних елементів у хvііі ст.: Хром.

Батьківщиною хрому виявився Сибір.  Мінерал крокоіт вперше проаналізував німецький вчений-хімік І. Леман в 1766 році. Він розчинив мінерал в соляній кислоті, розчин мав дуже гарний смарагдово-зелений колір. Вчений дійшов висновку, що в крокоіт міститься свинець, який забруднений сторонніми домішками. Ці домішки і були сполуками хрому.  Л. Воклен прокип'ятив подрібнений крокоіт з карбонатом калію. Утворений після відділення карбонату свинцю жовтий розчин, на думку вченого містив новий хімічний елемент.Додаючи в розчин різні реактиви, вчений отримував розчини з різним забарвленням.Назва хімічного елемента хрому походить від грецького слова, в перекладі на російську "фарбую". Назву елемента запропонував не Воклен, а його співвітчизники А. Фуркруа і Р. Аюї. 

127. Історія відкриття хімічних елементів у хvііі ст.: Берилій.

Багатьом хімікам XVIII ст. був відомий мінерал берил, за назвою якого і був названий новий хімічний елемент.  У 1798 році французький хімік Луї Нікол Воклен виявив присутність оксиду невідомого хімічного елемента. Він був схожий на оксид алюмінію (глинозем), проте мав деякі відмінності.  Після того, як оксид був отриманий, тривалий час не вдавалося виділити чистий берилій. Лише через три десятиліття, Ф. Велер і А. Бюсси отримали берилій, правда в дуже невеликих кількостях. Вони його отримали взаємодією металевого калію з хлорид ом берилію. Але він містив великі кількості домішок. І лише в 1898 році П. Лебо отримав чистий берилій, піддавши електролізу берилієво-фтористий натрій.

124. Історія відкриття хімічних елементів у хvііі ст.: Титан.

Англійська пастор В. Грегор вирішив провести хімічний аналіз піску, схожого на чорний порох. До його складу входили оксиди заліза, кремнезем і велика частина припадала на речовину червоно-коричневого кольору. Ця речовина взаємодіяло з сірчаною кислотою, при цьому утворювався розчин жовтого кольору.Якщо подіяти на отриманий розчин оловом, залізом або цинком, то він змінював забарвлення на пурпурну.  Д. Хавкінс припустив, що до складу чорного порошку входить нова речовина з металевими властивостями. В. Грегор запропонував назвати мінерал менакітом. В даний час даний мінерал називається ільменітом (FeTi03). М. Клапротом новий хімічний елемент був названий титаном, на честь міфологічних титанів-синів Землі. У чистому вигляді метал титан був отриманий на початку ХХ століття, а точніше, в 1910 році.