Тема 14. Інші податки та збори

План

1. Види місцевих податків та зборів.

2. Особливості сплати податків в Україні.

3. Особливості сплати податків в інших країнах світу

1. Види місцевих податків та зборів

Згідно Податкового кодексу України до місцевих податків належать:

- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (вводиться з 01.01.2012р.)

- єдиний податок.

До місцевих зборів належать:

- збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності,

- збір за місця для паркування транспортних засобів,

- туристичний збір.

Установлювати інші місцеві податки та збори не передбачені Податковим кодексом заборонено. Сільські, селищні і міські ради в обов’язковому порядку повинні до кінця 2010 року прийняти рішення про встановлення місцевих податків та зборів, визначити об’єкт оподаткування, розмір ставки, податковий період та інші обов’язкові елементи окреслені в статті 7 Податкового кодексу України. У разі не встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, єдиного податку та збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності такі податки й збори платники сплачуватимуть за мінімальними ставками та без застосування коефіцієнтів.

Згідно з пп..12.3.3 Податкового кодексу України копію прийнятого рішення про встановлення місцевих податків та зборів надсилають у 10- денний термін із дня оприлюднення до місцевого органу державної податкової служби. Оприлюднення важливе тому, що за п. 12.5 Податкового кодексу воно є умовою визнання рішення нормативно-правовим актом із питань оподаткування місцевими податками та зборами.

У разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийме рішення про встановлення відповідних місцевих податків та зборів, що є обов’язковим згідно з нормами цього Кодексу, такі податки та збори справляються виходячи з норм Кодексу із застосуванням мінімальної ставки місцевих податків та зборів.

2. Особливості сплати податків в Україні.

Рекомендувати при застосуванні окремих положень Податкового кодексу України врахувати наступне:

1) Щодо порядку застосування єдиного податку в умовах дії Податкового кодексу України.

Особливості оподаткування єдиного податку встановлено підрозділом 8 Розділу XX Податкового кодексу України.

На період з 1 січня 2011 року до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України суб'єкти малого підприємництва застосовують Указ Президента України від З липня 1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (з наступними змінами) з урахуванням, зокрема того, що єдиний податок сплачується на рахунок відповідного бюджету в розмірі частини єдиного податку, що підлягає перерахуванню до бюджетів відповідно до норм Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» (з наступними змінами). При цьому розподіл коштів єдиного податку або фіксованого податку на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або до Пенсійного фонду України Державним казначейством України не здійснюється.

Згідно Указу суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні та фізичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах:

від юридичних осіб:

до Державного бюджету України - 20 відсотків;

до місцевого бюджету - 23 відсотки;

до Пенсійного фонду України - 42 відсотки;

на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для 2

відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням;

від фізичних осіб:

до місцевого бюджету - 43 відсотки;

до Пенсійного фонду України - 42 відсотки;

на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.