Додатки

Додаток 1

Анкета для учнів за напрямками:

Культура почуттів

Громадська активність

Працьовитість

Ввічливість

Слухняність

Співчуття і милосердя

Уміння захищати свою точку зору

Повага до старших

Повага до однолітків

Відчуття власної гідності

Відповідальність почуття боргу

Відчуття справедливості Сумлінність

Тактовність

Цілеспрямованість

Дружелюбність

Самокритичність

Додаток 2

Рольова гра

Пан. Я такий розумний, а вона проста собі дівка та мої загадки повідгадувала! Стривай же! Оцей десяток варених яєць понеси своїй доньці: нехай вона поса­дить на них квочку, та щоб та квочка за одну ніч вилупи­ла курчата, вигодувала, і щоб твоя дочка зарізала трьох, спекла на снідання, а ти, поки я встану, щоб приніс, бо я дожидатиму,

Учень-консультант 1. Це завдання виконати не­можливо. По-перше, з варених яєць ніколи не вилуп­ляться курчата. По-друге, навіть якби це диво сталося, за ніч пташенята не виростають, для цього треба кілька місяців.

Маруся. Понесіть, тату, панові оцю кашу. Нехай він виоре ниву, посіє цю кашу, і щоб вона виросла просом, поспіла на ниві, і щоб він просо скосив, змолотив і на­товк пшона годувати ті курчата, що їм треба вилупи­тись із цих яєць.

Учень-консультант 2. Недаремно Марусю прози­вають мудрою. Вона добре знала, що із пшоняної каші ніколи не виросте просо, бо в зернах уже загинув заро­док, із якого проростає рослина.

Пан. Неси твоїй дочці цю стеблину льону. Нехай вона його вимочить, висушить, поб'є, попряде й витче сто локіт полотна.

Маруся. Тату, занесіть панові оцю гілочку з дере­ва, нехай із цього дерева зробить мені гребінь, гребінку й днище.

Учень-консультант 3. Льон збирали в серпні, в’язали в пучки й сушили на сонці. Насіння з голівок льону били або праником, або ціпом. Після цього рослину вимочували у воді, м'яли й тіпали, аби поз­бавити волокно від костриці. Останнє робили на тер­ниці, використовували рубель, тіпали об стовп чи будь-що. Наступним етапом було розчісування кожної прядки полотна (микання мичок). Для цього брали дерев'яний гребінь, який устромляли в спеціальний отвір в ослоні чи в припічку, або круглу залізну щітку з набитими цвяхами (дергальна), яку прив'язували до лави. Остаточне очищення волокна робили за допо­могою чесальної (пачісної) щітки зі свинячої щетини, кінського волосу або тонких цвяхів. Одночасно сор­тували волокно за якістю. Для ткання високоякісного полотна призначалося найтонше й найдовше волок­но — кукла, для снування основи, ткання буденних тканин — миканка, тобто залишки, які вибирали з че­сальної щітки. Залишок на ній — вал — ішов на виго­товлення мішків, тканин для суто господарського призначення. Отже, із стеблини льону аж ніяк не можна було ви­ткати сто локіт полотна.

Учень-консультант 4 . А зараз запишемо нові цікаві терміни.

Словник.

Гребінь — пристрій для прядіння величиною 40— 50 см, що мав ручку, яка вставлялася в отвір в ослоні, лаві, чи спеціальній підставці. Гребені використовува­ли з твердих порід дерева: груші, клена тощо. Для вирізування зубців використовували струг, спеціальні швайки та пилки.

Костриця — внутрішня неволокниста частина льо­ну, конопель, що залишається у вигляді дрібних колю­чих трісочок під час тіпання.

Ослін — переносний дерев’яний пристрій для сидіння.

Праник —- валок для вибивання білизни під час прання.

Рубель — вузька дошка із поперечними зарубками для качання білизни.

Терниця — знаряддя для тіпання конопель, льону, прядива.

Пан. Піди скажи своїй дочці: нехай вона прийде до мене в гості, та так, щоб ні йшла, ні їхала; ні боса, ні взута; ні з гостинцем, ні без гостинця.

Маруся. Вирушила я до пана. Одну ногу взула в драний черевик, а друга боса. Тоді піймала горобця, у ґринджоли запрягла цапа. Під руку взяла зайця, одну ногу поставила на санчата, а другою по шляху ступаю — одну ногу цап везе, а другою йду.