Висновки

Отже, проблема морально-естетичного виховання є актуальною для сучасної педагогіки. Мораль – це різновид практично-духовного способу освоєння світу, спосіб ціннісного орієнтування регулює поведінку людини і суспільні відносини. Вона тісно пов'язана з політикою, правом, релігією, мистецтвом, наукою, але має свою специфіку, що й визначає її особливе призначення для організації суспільного життя. Особистість вихованця це найвища цінність, суб’єктний розвиток і творець власного життя, тому необхідно навчити вихованців виходити із потреб дітей і молоді в пізнанні навколишнього середовища, у засвоєнні здобутків світової і національної культури, спонукати їх до духовного пошуку. [14]

Необхідність морального виховання особистості обумовлена рядом причин: по-перше тим, що людина не народжується моральною істотою, а лише може стати нею у процесі своєї життєдіяльності; по-друге, тим, що особистий досвід будь-якого учня відображає його індивідуальні інтереси. Усвідомлення загальних інтересів та цінностей, формування здібності орієнтувати свою поведінку на них – складний процес, який передбачає цілеспрямований вплив вихователя. По-третє, тим, що процес морального виховання не починається і не закінчується у період навчання.

Серед ефективних засобів у виховному процесі є фольклор. Кожне звернення до усної народної творчої як частини культури свого народу сприяє духовному піднесенню держави і нації. Через усну народну творчість відкривається перед очима дітей краса навколишнього світу, душа рідного народу. Особливо актуальним є досвід В.О. Сухомлинського, який вчить використовувати фольклор – могутню виховну силу, що розкриває перед дитиною народні ідеали і сподівання. [24]

Фольклор – синкретичне мистецтво, що впливає перш за все на чуттєво-емоційну сферу, втілюючи суспільні цінності не в логічні схеми, а в художні образи. Як важливий елемент етнічного, він виконує пізнавально-орієнтуючу, регулюючу та захисну функції. Фольклор є естетичною системою, яка охоплює всі сторони виховання, діє на всіх етапах формування й розвитку особистості і враховує особливості цих етапів. Таким чином, фольклор – це перш за все естетична система виховання, яка, охоплюючи всі сторони життя, супроводжує людину від народження до смерті. Різноманітність засобів художньо-виховного впливу, притаманна системі фольклору в цілому, дозволяє виховати гармонійно розвинену особистість – національно свідому, інтелектуально та емоційно багату, фізично здорову людину. У вихованні засобами фольклору кожний жанр посідає певне місце й виконує певні функції. Так, формування гармонійної особистості починають колискові пісні, традиції використання яких у вимагають серйозного і дбайливого ставлення. Далі підключаються загадки, скоромовки, казки, прислів’я та приказки, що відіграють важливу роль у розумовому, моральному й естетичному вихованні, здійснюючи навчання невідривним від виховання. Твори різних жанрів прози, думи та історичні пісні активно впливають на формування світогляду й національної свідомості, розвивають інтерес до історії та культури, виховують патріотизм. Ці твори, а також балади, ліричні пісні, частівки та ін. активно впливають на розвиток морально-естетичних якостей людини, її активного ставлення до життя.[8]

Отже, ми дійшли висновку, що морально-естетичне виховання стає неповноцінним без усної народної творчості, яка стала не лише засобом виховання. а й справжнім зразком, ввібравши тисячолітній досвід українського народу. Фольклор, як результат духовної праці багатьох віків, є надзвичайно цінним культурним надбанням українського народу: пронизаний гуманними і свободолюбними ідеями, він розвиває і підносить все, що є доброго і гарного в людській душі, плекає почуття краси, піддержує національну свідомість та історичну традицію.

За результатами аналізу анкетування, можна зробити висновок, що у школярів прогалини в морально-естетичному розвитку. Варто зазначити, що за межею уваги вчителя є виховання працьовитості, поваги до праці інших та вміння відстоювати свою точку зору. Тому результати дослідження не досить втішні, але завдання педагогів зробити все можливе, щоб покращити рівень моральності у підлітків і виховати їх високоморальними громадянами України. А тому, у подальшому процесі навчання і виховання необхідною умовою має бути врахування цього недоліку та прагнення залучити учнів до різних видів діяльності, усвідомлюючи також і їх морально-естетичну вартість.

Список використаних джерел :

1. Бабій І. До визначення сутності поняття «моральне виховання» // Рідна школа. — 2009. — №11. — С38 – 39.

2. Бех І. Д. Проблема методів виховання в сучасній школі // Педагогіка і психологія. — 1996. — № 4. — С. 136 – 140.

3. Будівський П. Українська народна лірика про сім'ю та побут. — К., 1993. — С.9.

4. Ващенко Т. Діагностика моральних цінностей особистості школярів // Рідна школа, — 1996. — №3. — С. 24 – 25.

5. Волкова С. В. Виховний потенціал основних жанрів українського фольклору // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. – Випуск 8. – Херсон: Айлант, 1999. – С. 269 – 272.

6. Волкова С. В. Народна казка як засіб формування морально-ціннісних орієнтацій учнів підліткового віку // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. – Випуск 32. – Херсон: Айлант, 2002. – С. 218 – 221.

7. Волкова С. В. Український фольклор у контексті формування морально-ціннісних орієнтацій особистості // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. – Випуск 34. – Херсон: Айлант, 2003. – С.132 – 136.

8. Досвіт роботи з морально-естетичного виховання // Позакласний час. — 2006. – №7 - 8. – С. 67 – 100.

9. Закон про освіту. // Освіта. - 21 серпня 1997.

10. Кириленко Н. Формування особистості учнів середніх класів засобами фольклору // Українська література в загальноосвітній школі. — 2009. — №7 - 8. — С. 31 – 32.

11. Клименко В. Умови творчого розвитку особистості // Завуч. — 2003. — №33. — С.11 – 14.

12. Логвиненко Н. Роль і місце фольклору в системі літературної освіти школярів // Українська література в ЗОШ. — 2004. №2. С. 6 – 12.

13. Лозко Галина. Українське народознавство. — К.: Зодіак — ЕКО, 1995.

14. Малихіна Т. Моральне становлення особистості підлітка на сучасному етапі // Рідна школа. – 2006. — №6. – С. 23 – 25.

15. Мельников М. М. «Дитячий фольклор і проблеми народної педагогіки», Новосибірськ, Просвещение 1987. – С. – 43.

16. Прокопова О. Розвиток казкознавства в процесі фольклористики. // Українська література в загальноосвітній школі. — 2006. — №9. – С. 22 – 25.

17. Просп. Ф. Фольклор и действительность. – М.: Наука, 7976. — С.108.

18. Сухомлинський В. О. Вибрані твори в 5-ти т. Т2. К., «Радянська школа», 1976. 640с.

19. Сухомлинський В. О. Вибрані твори в 5-ти т. Т3. К., «Радянська школа», 1976. 640с.

20. Сухомлинський В. О. Вибрані твори в 5-ти т. Т4. К., «Радянська школа», 1976. 640с.

21. Удод Л. Вивчення усної народної творчості. – К.: Рад. школа, 1986 – 112с.

22. Ушиинський К. Д.. Про народність в суспільному виховання. Твори в 11т. – Т2.. — М — Л., 1948. – С.137 – 318

23. Чорна К. Виховання моральності громадянина / К. Чорна // Шкільний світ. – 2003. — № 15. – С. 1 – 3.

24. Шемшуріна А. І. Морально-естетичне виховання школярів // Виховна робота в школі. – 2005. - №7. – С. 2 – 14.