8.4 Оптимізація концентрації та локалізації торгівлі
Важливою задачею для дистрибуційної логістики є визначення територіального впливу торгових центрів, що має ґрунтовне значення для формування системи запасів в роздрібній торгівлі споживчими товарами. З цією метою доцільно використати так зване гравітаційне правило роздрібної торгівлі Рейлі [28,80]: "Міські центри притягують закупівлі клієнтів зі свого оточення у відношенні, прямо пропорційному до кількості населення тих міст і обернено пропорційному до квадрата відстані, яка відділяє клієнтів від центру тих міст".
На підставі цього закону можемо встановити пропорцію закупок, які виконують в містах А і В мешканці розташованого між ними міста С.Розглянемо такий приклад: в якій мірі мешканці м. Гайсина здійснюють покупку (Пв) у віддаленій Вінниці (94 км, населення 387 тис.чол.) порівняно з покупками (Пу) в ближчій Умані (64 км, населення 94 тис.чол.). Для цього складемо таке відношення:
. (8.1)
Отримане відношення означає, що, незважаючи на більшу відстань, мешканці Гайсина частіше роблять покупки у Вінниці, ніж в Умані: на 100 покупок в Умані припадає 191 покупка у Вінниці.
Для пристосування гравітаційного правила роздрібної торгівлі до ринку матеріалів замість кількості населення як "сили притягання" введемо показник обсягу виробництва (350 млн. грн. для Вінниці і 95 млн для Умані):
.
тобто покупки жителів Гайсина у Вінниці на 71% чисельніш!, ніж в Умані.
Користуючись правилом Рейлі, також можна визначити межі сфери "байдужості" між двома центрами, в якій мешканці (або підприємства) будуть рівною мірою здійснювати покупки в обох центрах. Визначені межі сфери "байдужості" характеризуватимуть територіальний діапазон впливу ринку. Очевидно, що таким чином визначені сфери впливу Вінниці, наприклад, на трасах Вінниця - Умань, Вінниця - Хмельницький, Вінниця -Бердичев, пролягатимуть на різних відстанях залежно від показників окремих міст. Для наведеного прикладу діапазон впливу ринку міста Вінниця в напряму Умані складатиме:
км, (8.2)
де Lву = 158 км – відстань між Вінницею та Уманню;
φу, φв – відповідно чисельність населення в Умані та Вінниці.
Отже, сфера "байдужості" між Вінницею та Уманню буде пролягати на відстані 106 км від Вінниці. Приблизно такий самий діапазон впливу отримаємо, прийнявши за "силу притягання" обсяг виробництва, а саме:
км.
Транспортна логістика
1. Суть та завдання транспортної логістики
Транспорт — це галузь матеріального виробництва, яка здійснює перевезення людей та вантажів (мал.1.1.).
Предметом транспортної логістики е комплекс завдань, пов'язаних із організацією переміщень вантажів транспортом загального користування. Організація переміщень вантажів транспортом не загального користування є
Рисунок 1.1- Місце транспорту в структурі суспільного виробництва.
предметом вивчення промислової логістики (рис1.2.). Основні завдання транспортної логістики зазначені на рис.1.3
|
ТРАНСПОРТ
|
||
|
|
|
|
|
Транспорт загального користування
|
Транспорт не загального користування
|
|
|
1. Залізничний 2. Водний (морський, річковий) 3. Автомобільний 4. Повітряний 5. Трубопровідний
|
1. Внутрішньовиробничий 2. Транспортні засоби всіх видів, що належать нетранспортним організаціям
|
|
Рисунок1.3- Види транспорту.
Проведений в Німеччині аналіз порівняльної оцінки якості автомобільної, залізничної та змішаної поставки вантажів за критеріями тривалості поставки, безпеки, точності поставки, вартості, рівня обслуговування, оплати митних та інших видатків, гнучкості обслуговування (пристосування до потреб споживача), свідчить, що поставка автомобільним транспортом упереджує інші види доставки за всіма вказаними параметрами. Змішана поставка займає проміжне становище, а за параметрами тривалості, точності, вартості, рівня обслуговування, простоті оплати митних та інших видатків, гнучкості обслуговування оцінюється ліпше, ніж залізнична поставка. За параметром безпеки перевезень змішана поставка отримала гірші оцінки в порівнянні із автомобільною та залізничною поставкою, із опитаних 145 вантажовідправників 35% найбільшого значення надають вартості поставки, 31% —строкам, 14%— гнучкості обслуговування та 10%— надійності поставки.
|
|
|
|
вибір виду транспортних засобів
|
|
|
|||
|
вибір типу транспортних засобів
|
|||
|
|
|||
|
спільне планування транспортного процесу із складським та виробничим
|
|||
|
|
|||
|
Завдання транспортної логістики
|
|
||
|
спільне планування транспортних процесів на різних видах транспорту
|
|||
|
|
|||
|
|
|||
|
|
|
||
|
забезпечення технологічної єдності транспортно-складського процесу
|
|||
|
|
|||
|
|
|||
|
визначення раціональних маршрутів доставки
|
Рисунок1.4- Завдання транспортної логістики.