- •1)Перші поселенці на території України. Значення племен трипільської культури. Походження та розселення слов’ян.
- •2) Значення діяльності “Руської трійці”, та Кирило- Мефодіївського товариства в контексті слов’янської проблеми.
- •3) Злука унр і зунр, її історичне значення.
- •1)Історична концепція походження держави східних слов’ян та її правителі. (Норманська теорія)
- •3) Економічні проблеми незалежної України. Становище у соціальній сфері.
- •1)Утворення Київської держави. Утвердження християнства на Русі.
- •2) Антиукраїнська політика царизму II половини XIX ст. У всіх сферах суспільно-політичного та економічного життя.
- •3) Завершення формування території України після II світової війни.
- •1)Київська Русь в період своєї могутності (Святослав, Володимир, я.Мудрий, Володимир Мономах). Внутрішня і зовнішня політика великокнязівської влади.
- •2) Україна — театр воєнних дій Першої світової війни. Політика воюючих держав щодо України.
- •1)Значення прийняття християнства на Русі. Розвиток культури Київської Русі.
- •2) Легіон українських січових стрільців в і світовій війні. Українці по дві сторони барикад.
- •3) Конституція України- Основний закон держави. Обставини прийняття та значення конституції.
- •1)В чому склались відцентрові тенденції в ідеї державотворення Русі? Внутрішні і зовнішні чинники цього процесу.
- •2) Створення Української Центральної Ради, її лідери та політика.
- •3) Соціально-економічне становище на західноукраїнських землях у міжвоєнний період 1921-1939 рр.
- •1)Держава Київська Русь та її світове значення.
- •2) Політика “українізації” в 20х р. В Україні. II суть та значення.
- •3) Державотворчі процеси в Україні в умовах незалежності 1991-2007р.
- •1)Охарактеризувати соціальний і економічний розвиток Галицьких та Волинських земель в XII ст. Утворення єдиної Галицько- Волинської держави.
- •2) Розвиток української революції у квітні-червні 1917р.
- •3) Державна символіка України та її історичне значення.
- •1)Історична постать Данила Галицького, його внутрішня і зовнішня політика. Значення діяльності Данила в розбудові української державності.
- •2) Окупаційний режим в Україні у 1941-1944р.
- •3) Рух опору тоталітарній системі на західноукраїнських землях у II половині 40-х на початку 50-х pp. Оун-упа
- •1)Мирний характер литовської експансії на Україну.
- •2) III Універсал Центральної Ради і проголошення Української Народної Республіки.
- •3) Сталінська індустріалізація України та її соціальні наслідки.
- •1)В чому були причини насильницької експансії Польщі на Україну .
- •2)Політика більшовиків щодо релігії та церкви в Україні у 20-30х роках.
- •3)Наука, освіта і культура в сучасній Україні. Наука, освіта і культура в сучасній Україні.
- •1)Захоплення Галичини Польщею. Повстання Мухи. Люблінська унія.
- •2)Війна радянської Росії проти унр (кінець 1917 на початку 1918р.)
- •3)Створення Радянського Союзу. Входження України до срср
- •Причини винекнення українського козацтва,його первинні організації
- •Четвертий універсал та його історичне значення
- •[Ред.]Умови IV Універсалу
- •3.Більшовицька політика колективізації та розселянювання України. Голодомор 1932—1933 pp., його причини та наслідки
- •2)Українці східної та західної діаспор. Внесок української діаспори в становлення незалежності України
- •3)Українсько-російські відносини в умовах існування незалежних держав. Підписання у червні 1997 року широкомасштабного українсько-російського договору.
- •2) Берестейський мирний договір унр з державами німецько-австрійського блоку. Падіння радянської влади в Україні
- •Становище церкви на Україні після Люблінської унії
- •2.Відбудова господарства після 2 світової війни
- •3.Особливості життя
- •1)Культура України в xvIст. Братства, значення їх діяльності в культурному розвитку України.
- •2)Гетьманський переворот 1918 року в Україні. Внутрішня і зовнішня політика п. Скоропадського.
- •3) Конституційні права і свободи громадян України.
- •1)Вплив Європейського відродження на розвиток української культури. Києво-Могилянська академія – перший вищий навчальний заклад в Україні.
- •2)Декларація про Державний суверенітет України та її істричне значення.
- •3) Соціально-економічна політика центральної ради та її наслідки.
- •1)Охарактеризуйте соціально-економічне становище України в кінці і половини xviIст. Причини, характер визвольної війни 1648р.
- •2) Проголошення зунр, її внутрішня і зовнішня політика.
- •3) Культура і духовне життя в Україні за часів «Хрущовської відлиги».
- •1) Хід визвольної війни під проводом б. Хмельницького. Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Берестечко. В’їзд у Київ б. Хмельницького.
- •2) Внутрішня політика
- •Зміст статей
- •1) Руїна — період історії України кінця XVII століття, що відзначився розпадом української державності і загальним занепадом.
- •Причини Руїни
3)Українсько-російські відносини в умовах існування незалежних держав. Підписання у червні 1997 року широкомасштабного українсько-російського договору.
Українсько-російські відносини в умовах існування незалежних держав. Підписання у червні 1997 року широкомасштабного українсько-російського договору. Проголошення Україною 24 серпня1991 р, політичної незалежності викликало активізацію її міжнародної діяльності. Однак, тільки після всеукраінського референдуму 1 грудня 1991 р., в ході якого народ України підтвердив Акт проголошення незалежності України, почалося дружне визнання нової держави світовим співтовариством. За грудень 1991 р, незалежність України визнали 68 держав: на другий день після референдуму про це оголосили Канада і Польща, 3 грудня - Угорщина, 4 грудня - Латвія і Литва, 5 грудня до них приєдналося одразу 5 країн - Аргентина, Болгарія, Болівія, Росія і Xорватія. 25 грудня 1991 р• визнали Україну і незабаром встановили з нею дипломатичні відносини США. Особливо велике значення для України мало визнання її незалежності з боку Росії, хоч загалом відносини нашої держави зі своїм найближчим і наймогутнішим сусідом складаються нелегко. Визнавши Україну одним з перших, уряд Б.Єльцина сподівався зберегти за Москвою становище керівного центру на всій території колишнього СРСР за допомогою механізму Співдружності Незалежних держав (СНД)• Утворену підписанням 8 грудня 1991 р. у Мінську угоди Співдружність Росія розглядала як зародок державного утворення, яке повинно було зберегти і по можливості розвинути успадковані від Радянського Союзу зв'язки між колишніми союзними республіками. На противагу цьому Україна вважала СНД міжнародним механізмом, який доповнював і координував процес формування якісно нових двосторонніх відносин з незалежними державами, утвореними на території СРСР• 3 її точки зору, цей механізм мав на меті передусім сприяння більш успішному розв'язанню пекучих проблем, що виникли внасдідок розпаду СРСР• Парламент та уряд проводии в рамках СНД політику, яка повинна була забезпечувати реалізацію національних інтересів України, утвердження її державності. Наполегливе прагнення російського керівництва надати інститутам СНД державні функції випливало перш за все з його небажання втрачати контроль над тими українськими територіями, де проживало багаго росіян (в першу чергу Крим).Таке небажання яскраво проявилося вже під час підписання 19 листопада 1990р.першого російсько-українського договору, тобто більш як за рік до розпаду СРСР. 3 ініціативи російської сторони ключова 6-та стаття договору була сформульована двозначно. Йшлося про визнання і поважання територіальної цілісності Росії Україною та України РОСІЄЮ не за всіх умов, а тільки в існуючих тепер у рамках СРСР кордонах• Через дві доби після проголошення Акта про незалежність України прессекретар Б.Єльцина заявив, що Росія залишає за собою право поставити нерозв'язану, на її думку, проблему кордонів з республіками, які проголосили незалежність. Виступ по центральному телебаченню тодішнього мера Москви ТПопова, який поставив під сумнів суверенітет України щодо Криму і Одеської області, викликав кризу в російсько-українських відносинах• Українське керівництво проводило у відносинах з Росією зважену політику, намагаючись вирішувати болючі питання методом переговорів. Однак воно не розглядало Крим як предмет українсько-російських відносин і розв'язувало існуючі на півострові проблеми та влаштування кримських татар, відновлення в лютому 1992 р. автономної республіки тощо. Однак для російських законодавців кримська проблема й надалі залишалася гостро акіуальною• У липні 1993 р. російський парламент прийняв безпрецедентне рішення про надання Севастополю, який знаходиться на території України, статусу міста Російської Федерації. Рада Безпеки ООН визнала безпідставність цього кроку російських законодавщв. Юридичну неспроможність такого рішения змушений був підтвердити сам російський президент. Разом з тим Б.Єльцин майстерно переніс вістря кримської проблеми на питання про Чорноморський флот. Маючи головну базу в Севастополі, цей флот налічував близько 300 кораблів переважно застарілих юнструкцій (найсучасніші судна були виведені Росією з акваторії Чорного моря). Українська сгорона наполегливо домагалася розв'язання проблеми шляхом поділу флоту, а російська, навпаки, затягувала переговори, щоб мати привід для втручання у кримські справи на законних підставах. Адже існування флоту об'єктивно пов'язане з черговою інфраструктурою. На неодноразових зустрічах з проблеми Чорноморського флоту, в т.ч. й на найвищому рівні, було досягнуто домовленості про встановлення подвійного контролю над Чорноморським флотом на 5-річний період. Отже, перемогла точка зору російської сторони. Домовленість не розв'язувала проблеми, але зменшила напруженість між двома країнами. Проблеми поділу Чорноморського флоту, боргів, подвійного громадянства, надумана проблема "стаіусу м. Севастополя" призвели до значних труднощів в українсько-російських відносинах, до непомірного затягування переговорного процесу по великому Договору між Україною і Росією. Тільки у 1997 р. нові декілька перенесень візиту, коли розрахунки російських політиків на нежиттєвість української державності повністю провалилася, президент Росії Б.М.Єльцин приїхав у Київ. 30 травня 1997 р• сталася справді історична подія - підписання Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Росією та Україною. У договорі вказувалося, що сторони "визнаюгь територіальну цілісність одна одної і підтверджують непорушність існуючих між ними кордонів• Чорноморський флот та інфраструктура були поділені порівну, але Росія викупала непотрібні Україні кораблі. Сума викупу і вартість 20-річної оренди бази в Севастополі покривалася боргом України за енергоносії. Однак, якщо Верховна Рада України вже ратифікувала широкомасштабний українсько-російський договір, то Державна Дума Росії ніяк не включить це питання до порядку денного. Дехто з російських політиків вважає, що ратифіковувати великий Договір з Україною недоцільно, поки Верховна Рада України не ратифікує пакет угод по Чорноморському флоту. На початку 1998 р. В ході неформальної зустрічі в підмосковній резиденції глави російської держави БМЄльцин і Л.Д.Кучма зійшлися в тому, що Договір має бути ратифікований якомога швидше. Він уже й зараз позитивно впливає на українсько-російські відносини.
16 білет
1)Дайте характеристику люблінській унії та її наслідки для Правобережної України
Лю́блінська у́нія 1569 угода про об'єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу — Річ Посполиту, що була затверджена у місті Любліні 1 липня 1569 року. Обидві держави об'єднувалися в єдину Річ Посполиту. Передбачалося, що її очолюватиме виборний король, який титулувався Королем польським і Великим князем Литовським. Коронуватиметься він у Кракові. Унія передбачала спільний Сейм і Сенат, а договори з іноземними державами укладатимуться від імені Речі Посполитої. Пани обох держав діставали право на володіння маєтками на всій території Речі Посполитої. Митні кордони ліквідовувалися, запроваджувалася єдина монетна система. За Литвою зберігалася лише обмежена автономія у вигляді власного права й суду, адміністрації, війська, скарбу й державної мови. Окремими залишались деякі ознаки держави (печатка, герб, мова, військо, закони).
Українські землі, що увійшли до складу Польщі, були поділені на Подільське, Брацлавське, Белзське, Руське(з центром у Львові), Волинське(з центром у Луцьку) та Київське воєводства. Велике князівство Литовське залишило собі білоруські землі та заселене українцями Берестейське воєводство.
Об'єднання в одній державі Польщі, України та Литви поставило Річ Посполиту в один ряд з наймогутнішими країнами Європи, дало змогу одержати перемогу у війні з Московією
Особливої гостроти після Люблінської унії набули проблеми віри та мови. Католицька церква прагнула збільшити кількість своїх прихильників. Тому в Україні засновувалися єзуїтські школи й колегіуми. Вони сприяли поширенню освіти: багато українців отримали змогу, закінчивши їх, навчатися в західноєвропейських університетах. Проте платою за освіченість ставало зречення рідної мови та батьківської віри. Через те, що в XVI столітті представники нижчих верств мали обмежені можливості для освіти, ополячення шляхти означало втрату Україною сили здатної очолити боротьбу за відновлення державності.