9. Центральний банк та його роль в економіці.
Цб – є центром грошово кредит системна економіки, головн функт кого є регулювання та контроль попиту та пропозиц грошей в країні.Призначення ЦБ: Емісійний центр готівк обігу, Банк банків – забезпеч коасового та кредит обслуг комерц банків, Орган банківського регулювання, Банківського фінанси агенту уряду, Провідника монетарної політики. Гршово-кредит політика-комплекс взаємоповяз скоординованих на досягнення зазделегіть визначених соц.-економ цілей, заходів щодо регулю грош ринку. Основні типи ГКП: Реструкційна (політика дорогих грошей) Політика грош-кредит експансії(політика дешевих грошей) Методи ГКП НБУ:Визначення норм обовяз резервыв, Процентна полытика, Рефынансуван комерц банкыв, Операц з комерц паперами на выдкрит ринку, Пыдтримка куррсц нац валюти, Регулювання ыморт експорту капыталыв.
10.Комерційні Банки.
КБ- кредитні установи, що здійснюють універсальні банківські операції для підприємств, установ і населення головним чином за рахунок грошових коштів, залучених у вигляді .внесків і депозитів.Призначення: Фінансування капітальних вкладів за дорученням власників, Випуск платіж документів та інших цінних паперів, Купівля продаж і зберігання держ цінних паперів, Касове виконання державного бюджету, купівля продаж інозем валюти.Функції КБ: Платіжно-розрахункова, Ощадно –капіталотворча, Кредитно інвестиційна
За формою власності:
Державны, Приватны, Коперативны, Змышані.
За оргаізац
правовою формою:
Пайові,
Акцыонерні.
За територ
діяльнсню-Регіональні,
Міжрегіональні, Націонал, Міжнарод. За
приналежністю до країни
– Націонал, Інозем, Спільні За
розмірами статут капіталу
– Малі, Середні, Великі.
Активні операції банків - це діяльність, пов'язана з розміщенням власних і залучених ресурсів з метою отримання прибутку. Кредитні операції – комплекс дій пов'язаних із наданням пов’язаних із наданням і погашенням банківських позичок. У банківсь практиці є два джерела погашення позичое. Первинні – доходи позичальника. Вторинні застава, іпотека Інвестиційні операції банків вкладення коштів у цінні папери підприємств (державних, колективних і приватних) на відносно тривалий період часу.
12.
-
Валютна система це державно-правова форма організації валютних відносин.
-
Національна валютна ситема це державно-правова форма організації валютних відносин даної країни з іншими країнами та міждержавними фінансовими існтитутами, за допомогою яких здійснюється міжнародні кредитно-розрахункові операції, формуються та використовуються валютні резерви країни. Основними елементами національної валютної системи є:
-
національна валюта грошова одиниця країни; валютний паритет та режим курсу національної валюти;
-
валютний ринок - це сектор грош. ринку, на якому урівноваж-ся попит і пропозиція на такий спрецифічний товар, як валюта.. Валютний ринок має свою структуру, яка включає нац. (місцеві) ринки, міжнародні ринки та світовий ринок. Валютний ринок можна класифікувати і за іншими критеріями: - за характером операцій: ринок конверсійних операцій, ринок депозитно-кредитних операцій; - за територіальним розміщенням: європейський, північно-американський, азіатський; - за видами конверсійних операцій: ринок ф’ючерсів, ринок опціонів, форвардних операцій, операцій спот; - за формою валюти: ринок безготівкових операцій.ю ринок готівки.
-
. Вал. курс- це співідн., за яким одна валюта обмінюється на іншу, або "ціна" грошової одиниці однієї кр-ни, що визначена в грош. одиниці іншої кр-ни. Установлення курсу називається котируванням валют
-
чинники:
-
-
-
-
1) зростання нац. доходу;
-
2) темпи інфляції - чим ↑ темпи інф. в кр-ні, тим ↓ курс її валюти;
-
3) стан платіжного балансу - активний платіжний б-с сприяє ↑ нац. валюти, пасивний - навпаки;
-
4) різниця прцентних ставок у країнах - ↑ % ставки стимулює приплив іноземних капіталів, ↓ - навпаки;
-
5) діяльність вал. ринків та спекулятивні вал. операції;
-
6) ступінь використання певної валюти на євроринку і в міжнар. розрах-х;
-
7) ступінь довіри до валюти на нац. та світовому ринках;
-
8) валютна пол-ка;
-
9) ступінь розвитку фондового ринку.
-
Світова валютна сис – спільно розроблена державами та закріплена між нар угодами форма реалізації валютних відносин.