• 4. Економічні категорії і закони. Систематизація економічних законів.

Економічні категорії – це узагальнені поняття, що відбивають істотні боки еконо-мічних явищ і процесів. До них відносяться: власність, товар, вартість, споживча вартість, гроші, ціна, попит, пропозиція, інфляція, кредит, прибуток, маркетинг, виробництво, розподіл, обмін тощо.

Категорії економічної науки характеризують не речі, а відносини між людьми, що складаються у процесі виробництва і присвоєння його результатів.

В економічних законах виражається саме основне в економічних явищах, їх необхідний причинний зв'язок, внутрішні істотні відносини економічних явищ. Економічні закони – це закони розвитку суспільно-виробничих, тобто економічних відносин людей. Вони відбивають виробничі відносини, їх взаємодію з продуктивними силами, істотні боки виробництва, розподілу, обміну і споживання життєвих благ у суспільстві.

В цілому економічний закон – це внутрішній, істотний, необхідний і стійкий, постійно повторюваний зв'язок між економічними явищами і процесами, в яких приймають участь люди.

Економічні закони, як і закони природи, мають об'єктивний характер, вони діють незалежно від волі чи бажання людей. Але подібність цих законів дуже відносна. Закони природи виникають і діють здебільшого без участі людини, вони абсолютно вільні від її примх чи бажань.

Всі економічні закони знаходяться у тісному взаємозв'язку і взаємодії між собою і створюють складну систему. Система економічних законів являє собою таку їхню сукупність, у якій вони взаєпов'язані, взаємозалежні і знаходяться у субпідрядності один з одним. Одні закони у цій системі виступають у ролі визначальних, а інші – в ролі обумовлених. Всього ж виділяються три групи економічних законів:

Перша група – специфічні економічні закони. Це закони конкретних суспільних форм виробництва, розподілу, обміну і споживання. При феодалізмі, наприклад, діяли свої специфічні закони, при капіталізмі діють свої закони.

Другу групу утворюють загальні економічні закони, властиві не одному, а всім без винятку способам виробництва, всім цивілізаціям. До них відносяться: закон зростання продуктивності праці, закон відповідності виробничих відносин рівню і характеру розвитку продуктивних сил, закон збільшення потреб тощо.

Третю групу економічних законів утворюють особливі економічні закони, які не можно віднести ні до загальних, ні до специфічних. До цієї групи відносяться закони ринкової економічної системи (закон вартості, закон попиту та пропозиції, закон кількості грошей, закон конкуренції та інші), закони економічного зростання на інтенсивній основі (закон росту технічного розбудування виробництва, закон концентрації виробництва, закон випереджального розвитку виробництва засобів виробництва та інші).

На сучасному етапі розвитку нашої держави природним є першорядну увагу приділяти законам ринкової економіки. При цьому варто мати на увазі, що немає законів гарних чи поганих. Немає в економічній системі законів , які варто обмежувати чи ігнорувати, недооцінювати. Слід мати на увазі і таку істину: якщо економічні закони не пізнаються і не використовуються, то вони обов'язково пробивають собі дорогу через стихійну руйнівну дію.