19 Вересня 2005 року м. Київ

 Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство

З метою забезпечення належної організації нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство, керуючись ст. 15 Закону України «Про прокуратуру»,

Н А К А З У Ю:

1. Заступникам Генерального прокурора України, начальникам структурних підрозділів Генеральної прокуратури України, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, міським, районним, районним у містах, міжрайонним, а також прирівняним до них прокурорам з метою попередження та усунення порушень закону на всіх стадіях досудового провадження у кримінальних справах забезпечити:

1..1. Єдину систему організації прокурорського нагляду за додержанням законів усіма органами, які проводять дізнання та досудове слідство, незалежно від їх відомчої належності.

1..2. Безумовне реагування на виявлені порушення закону з часу надходження заяви, повідомлення про злочин до прийняття остаточного рішення у справі.

1..3. Своєчасне поновлення порушених прав і законних інтересів учасників кримінального процесу, усунення їх причин, забезпечення відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

2. Прокурорам усіх рівнів забезпечити виконання вимог закону при прийманні, розгляді та вирішенні в органах прокуратури України заяв і повідомлень про вчинені злочини або ті, що готуються, а також законність і обґрунтованість прийнятих рішень.

2.1. Щомісячно перевіряти повноту реєстрації, законність розгляду та вирішення заяв і повідомлень про злочини у кожному правоохоронному органі. Забезпечуючи комплексний підхід, використовувати дані органів державного нагляду та контролю, повідомлення засобів масової інформації, звернення, дані лікувальних закладів і судово-медичних бюро, підприємств, установ, організацій тощо.

2.2. При надходженні повідомлень про злочини проти основ національної безпеки України, терористичні акти, бандитизм; катастрофи, аварії, вибухи, пожежі та інші події, внаслідок яких заподіяно значну матеріальну шкоду або сталася загибель людей, умисні вбивства, вчинені при обтяжуючих обставинах і в умовах неочевидності, та інші тяжкі злочини, вчинені організованими групами та злочинними організаціями, службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, іноземцями, народними депутатами України, суддями, керівниками правоохоронних органів і вчинених проти них, а також стосовно журналістів у разі перешкоджання їхній законній професійній діяльності та про інші злочини, які набули у суспільстві негативного резонансу, терміново інформувати про це прокурорів вищого рівня спеціальним повідомленням.

В інформаціях викладати обставини та ознаки злочину, за якими порушено кримінальну справу, дані про підозрювану (обвинувачену) особу, застосований запобіжний захід, заподіяну шкоду.

2.3. Прокурорам або їх заступникам у вказаних випадках особисто виїжджати на місце події, вживати заходів до якісного проведення його огляду, організації невідкладних першочергових слідчих та оперативно-розшукових дій і розкриття злочину.

Працівникам прокуратури виїжджати також на місце події за фактами смерті з ознаками насильства.

3. Нагляд за законністю при прийманні, реєстрації та вирішенні заяв і повідомлень про вчинені злочини або ті, що готуються, при провадженні дослідних перевірок і досудовому слідстві органами прокуратури покласти на прокурорів міст та районів і прирівняних до них, прокурорів АР Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військових прокурорів регіонів, ВМС України та управління нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури Генеральної прокуратури України та відповідні галузеві відділи прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, прокуратур військових регіонів та Військово-Морських Сил України.

3.1. Нагляд за додержанням законів при прийманні, реєстрації та вирішенні заяв і повідомлень про вчинені злочини або ті, що готуються, при провадженні дослідних перевірок, дізнанні та досудовому слідстві органами внутрішніх справ, податкової міліції, СБУ (окрім головних управлінь (відділів) по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, слідчих підрозділів військової контррозвідки), охорони державного і митного кордонів України покласти на прокурорів міст та районів і прирівняних до них та на управління (відділи) нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ, податкової міліції, СБУ, Державних митної та прикордонної служб України при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства Генеральної прокуратури України та відповідні галузеві відділи (старших помічників) прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.

3.2. Нагляд за розслідуванням кримінальних справ слідчими транспортних прокуратур покласти на транспортних прокурорів та на управління, відділи (старших помічників) нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті Генеральної прокуратури України, АР Крим, областей, міст Києва і Севастополя.

3.3. Нагляд за розслідуванням кримінальних справ слідчими природоохоронних прокуратур покласти на природоохоронних прокурорів та на відділи нагляду за додержанням природоохоронного законодавства Головного управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави Генеральної прокуратури України, прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.

3.4. Нагляд за додержанням законів при розслідуванні кримінальних справ про злочини, вчинені неповнолітніми та за їх участю, а також справ про суспільно небезпечні діяння, вчинені особами, котрі не досягли віку, з якого можлива кримінальна відповідальність, покласти на прокурорів міст та районів і прирівняних до них та на управління (відділи) нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства Генеральної прокуратури України, прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.

3.5. Нагляд за додержанням законів при прийманні, реєстрації та вирішенні заяв і повідомлень про вчинення злочинів працівниками правоохоронних органів (за винятком прокуратури та суду), розслідуванні кримінальних справ відносно них покласти на підрозділи нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство, Генеральної прокуратури України та прокуратур обласного рівня.

4. Запобігати зволіканню з порушенням кримінальної справи за наявності очевидних ознак злочину. Негайно скасовувати постанови за малозначними фактами, які лише формально містять ознаки злочинів.

4.1. З метою підвищення ефективності діяльності слідчого апарату органів прокуратури запроваджувати спеціалізацію слідчих. Провадження досудового слідства у складних, багатоепізодних справах доручати найбільш досвідченим працівникам. По кожній кримінальній справі затверджувати детальний план досудового слідства та контролювати його виконання.

Активно використовувати право слідчого на залучення спеціалістів при розслідуванні кримінальних справ.

За необхідності створювати міжвідомчі та за погодженням з Генеральною прокуратурою України – міжрегіональні слідчі групи за участю працівників органів внутрішніх справ, податкової міліції, органів служби безпеки.

5. Своєчасно перевіряти законність затримання підозрюваних і застосування запобіжних заходів, особливо – взяття під варту, виходячи з того, що такі дії пов'язані з обмеженням конституційного права громадян на свободу й особисту недоторканість.

5.1. Щодекадно перевіряти законність утримання підозрюваних і обвинувачених в ізоляторах тимчасового тримання, кімнатах для доставленихчергових частин міськрайвідділів внутрішніх справ, гауптвахтах, кімнатах тимчасового затримання у військових частинах та інших місцях тимчасового обмеження свободи громадян.

5.2. Ретельно перевіряти необхідність застосування запобіжного заходу – взяття під варту, при потребі особисто допитувати підозрюваного чи обвинуваченого, а неповнолітнього – в усіх випадках.

Рішення про відмову в погодженні подання про взяття під варту викладати із зазначенням мотивів на цьому документі.

5.3. У кожному випадку продовження строків слідства і тримання обвинувачених під вартою проводити відповідну перевірку, результати розглядати на оперативних нарадах. При встановленні фактів тяганини у розслідуванні кримінальних справ вирішувати питання про відповідальність винних працівників.

6. При вирішенні питань щодо санкціонування постанов та погодження подань слідчих про проведення обшуків, виїмок, накладення арешту на кореспонденцію, зняття інформації з каналів зв'язку ретельно перевіряти наявність підстави для їх проведення.

Принципово реагувати на всі факти порушення порядку та умов проведення і фіксації результатів обшуку, огляду і виїмки кореспонденції, дослідження інформації, знятої з каналу зв'язку.

7. Вважати одним із пріоритетів у роботі прокурорів та органів досудового слідства захист прав і законних інтересів потерпілих. Вживати заходів до забезпечення відшкодування завданої їм матеріальної та моральної шкоди, витрат на стаціонарне лікування, виявлення та усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочинів.

8. Вживати заходів до покращання якості досудового слідства. У кожному випадку повернення судом кримінальної справи на додаткове розслідування вивчати його причини. При встановленні фактів грубого порушення слідчим вимог матеріального чи процесуального права, відсутності належного прокурорського нагляду за розслідуванням справи вирішувати питання про відповідальність винних осіб.

8.1. З метою запобігання порушенням законності при проведенні досудового слідства перевіряти у встановлені законом строки всі процесуальні рішення. Невідкладно скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови про зупинення та закриття кримінальних справ.

При згоді із закриттям кримінальної справи з реабілітуючих підстав, у якій особі пред'являлося обвинувачення, упродовж трьох днів направляти її прокурору обласного рівня.

9. Невідкладно вживати заходів реагування щодо службових осіб, винних у незаконному притягненні громадян до кримінальної відповідальності. У місячний термін такі справи із затвердженим прокурором обласного рівня висновком і долученням документів реагування надсилати до Генеральної прокуратури України.

9.1. Забезпечити неупереджений та об'єктивний розгляд скарг учасників процесу на дії та рішення органів дізнання та слідчих. Вживати вичерпних заходів щодо усунення виявлених порушень законів.

Заяви щодо фальсифікації матеріалів дослідної перевірки або кримінальної справи, застосування погроз, фізичного насильства, інших незаконних методів дізнання та досудового слідства перевіряти з прийняттям рішення в порядку ст. 97 КПК України. Постанову про відмову в порушенні кримінальної справи долучати до матеріалів кримінальної справи.

10. Систематично перевіряти стан збереження речових доказів, направлення їх до суду чи іншим органам відповідно до прийнятих у справі рішень. Доручати проведення таких перевірок керівникам слідчих підрозділів.

За фактами неналежного зберігання речових доказів, що призвело до їх втрати, знищення чи пошкодження, а також у випадках привласнення чи розтрати проводити перевірки та приймати рішення в порядку ст. 97 КПК України.

11. Засобами прокурорського нагляду домагатися підвищення відповідальності керівників слідчих підрозділів та органів дізнання. За неналежне виконання своїх процесуальних повноважень щодо контролю за законністю дій слідчих і дізнавачів, за якісним розслідуванням і розкриттям злочинів принципово реагувати. Використовувати передбачене ст. 30 Закону України „Про прокуратуру” право надання доручень щодо проведення перевірок.

12. Прокурорам усіх рівнів вживати заходів щодо забезпечення достовірності статистичних показників стану дізнання та досудового слідства. Практикувати здійснення взаємозвірок показників із статистичними даними у відповідних статистичних управліннях внутрішніх справ.

13. Основними критеріями оцінки ефективності прокурорського нагляду за додержанням законів у діяльності органів, які проводять дізнання та досудове слідство, та слідства прокуратури визначити:

- своєчасне вжиття заходів щодо недопущення порушення прав і свобод людини і громадянина, їх поновлення та притягнення винних осіб до встановленої законом відповідальності;

- додержання законності при реєстрації, вирішенні заяв і повідомлень про вчинені злочини або ті, що готуються, забезпечення достовірності показників щодо стану злочинності, слідства і дізнання;

- забезпечення безумовного додержання вимог закону про повне, всебічне й об'єктивне дослідження всіх обставин справи; своєчасне скасування незаконних і необґрунтованих рішень у кримінальних справах.

 

14. Надавати підпорядкованим прокурорам та слідчим практичну допомогу в організації розкриття особливо тяжких і тяжких злочинів, розслідуванні складних кримінальних справ, а також в організації прокурорського нагляду.

15. Заслуховувати на колегіях, оперативних нарадах звіти прокурорів, їх заступників, керівників управлінь і відділів про роботу з нагляду за додержанням законів органами слідства і дізнання, результати перевірок з цих питань підлеглих органів прокуратури.

16. Забезпечувати якісне навчання прокурорів і слідчих. Щоквартально проводити навчально-методичні семінари. Постійно висвітлювати у журналі „Прокурорська та слідча практика” позитивний досвід розслідування окремих категорій злочинів, використання можливостей судових експертиз та інші проблемні питання.

Контроль за виконанням наказу покласти на заступників Генерального прокурора України згідно з розподілом обов'язків.

Наказ надіслати прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військовим прокурорам регіонів та Військово-Морських Сил України, міським, районним, міжрайонним і прирівняним до них прокурорам. Довести наказ до відома прокурорсько-слідчих працівників.

Наказ Генерального прокурора України від 20 квітня 2004 року № 4/1гн "Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство" вважати таким, що втратив чинність.

11.1. Сутність і завдання прокурорського нагляду за додержанням законів при проведенні дізнання та досудового слідства

У діяльності органів прокуратури особливе місце займає нагляд за додержанням законів при проведенні дізнання та досудового слідства. Таке становище зумовлено тим, що органи дізнання та досудового слідства, розслідуючи та розкриваючи злочини, вимушені обмежувати конституційні права й свободи громадян у кримінальному процесі, уживати заходів процесуального примусу. Такі обставини істотно впливають на інтереси й права громадян, які беруть участь у кримінальному судочинстві. Незважаючи на те, що законодавством, особливо Кримінально-процесуальним кодексом, чітко і докладно регламентується діяльність органів дізнання і досудового слідства при проведенні слідчих дій, у їх практичній діяльності мають місце порушення прав і свобод громадян. Ці та інші обставини вимагають від органів прокуратури активно проводити наглядову діяльність, чітко і в повному обсязі виконувати завдання з виявлення, усунення і попередження порушень закону при провадженні дізнання і досудового слідства.

Особливу увагу треба приділяти законності при порушенні кримінальних справ і їх розслідуванні.

Завдання прокурорського нагляду в досудовій стадії реалізується в декількох взаємопов'язаних напрямках. По-перше, відповідно до ст. 25 КПК України завданням прокурорського нагляду є своєчасне вжиття передбачених законом заходів до усунення будь-яких порушень закону, від кого б ці порушення не виходили. По-друге, це вжиття заходів до виконання органами дізнання і досудового слідства вимог ст. 22 КПК про всебічне, повне й об'єктивне дослідження обставин справи й інших приписів закону, спрямованих на здійснення завдань кримінального судочинства, що визначені ст. 2 КПК України. Обидва ці напрямки наглядової діяльності прокуратури покликані забезпечити законність у досудових стадіях кримінального процесу.

Водночас слід підкреслити, що в першому випадку мова йде про своєчасне усунення виявлених прокурором порушень закону, а в другому - про діяльність прокурора, спрямовану на їх попередження. Усе це дає підстави зробити висновок, що під прокурорським наглядом за додержанням законів міськрайорганами, які проводять дізнання та досудове слідство, розуміється діяльність міських і районних прокурорів, їх заступників і помічників у досудових стадіях кримінального процесу в межах їх компетенції та з використанням наданих їм повноважень із забезпечення режиму законності при розслідуванні злочинів.

Закон України "Про прокуратуру" (ст. 29) визначив предмет нагляду - додержання законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство, а також завдання нагляду. До предмета нагляду входять:

1) додержання прав та свобод людини і громадянина;

2) додержання визначеного порядку розгляду заяв і повідомлень про вчинення або підготовку злочинів;

3) порядок проведення розслідування; 4) законність рішень, які приймають органи дізнання і досудового слідства.

Завдання прокурорського нагляду конкретизовані в законі. Нагляд повинен сприяти:

1) розкриттю злочинів, захисту особи, її прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних посягань;

2) виконанню вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинений злочин;

3) запобіганню незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності;

4) охороні прав і законних інтересів громадян, які перебувають під слідством;

5) здійсненню заходів щодо запобігання злочинам, усунення причин та умов, що сприяють їх вчиненню.

Здійснюючи нагляд за додержанням законності при проведенні розслідування, прокурор повинен, з урахуванням завдань нагляду, чітко конкретизувати предмет нагляду, виділяючи як об'єкти нагляду окремі, найбільш істотні елементи цієї діяльності. При їх визначенні необхідно враховувати перш за все важливість охоронюваних законом прав і законних інтересів особи. З цих позицій нагляд значною мірою стосується і законних інтересів учасників процесу при: 1) вирішенні питання про порушення кримінальної справи; 2) затриманні; 3) узятті під варту; 4) притягненні до кримінальної відповідальності; 5) забезпеченні повноти, об'єктивності та всебічності розслідування; 6) вирішенні справи по суті. Практика свідчить, що працівники органів дізнання і досудового слідства найбільш часто порушують вимоги закону при вирішенні цих питань.

12.1. Сутність, предмет і завдання нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність

Оперативно-розшукова діяльність в Російській імперії мала глибокі історичні корені, боротьбу зі злочинністю здійснювали поліцейські підрозділи, серед яких були спеціальні органи: Торгова поліція, Розшукова поліція, Таємна канцелярія розшукових справ - орган політичної поліції. У Радянському Союзі основними суб'єктами, що здійснювали оперативно-розшукову діяльність, були органи внутрішніх справ і безпеки. За чинним законодавством України - Законом від 18 лютого 1992 р. "Про оперативно-розшукову діяльність" - правом здійснювати оперативно-розшукову діяльність наділені: підрозділи семи державних органів, які є об'єктами прокурорського нагляду:

1. Міністерства внутрішніх справ (кримінальна, транспортна та спеціальна, міліція, спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю, забезпеченню безпеки працівників суду, правоохоронних органів і учасників кримінального судочинства).

2. Служби безпеки України (розвідка, контррозвідка, військова контррозвідка, підрозділи захисту національної державності, спеціальні підрозділи по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, оперативно-технічні, внутрішньої безпеки, оперативного документування, по боротьбі з тероризмом і захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів).

3. Прикордонної служби (підрозділи з оперативно-розшукової роботи, розвідувальні органи Державного комітету в справах охорони державного кордону України).

4. Управління державної охорони (підрозділи оперативного забезпечення охорони виключно з метою забезпечення безпеки осіб та об'єктів, щодо яких здійснюється державна охорона).

5. Органів державної податкової служби (оперативні підрозділи податкової міліції).

6. Органів і установ Державного департаменту України з питань виконання покарань (оперативні підрозділи).

7. Розвідувального органу Міністерства оборони України (оперативні, оперативно-технічні, власної безпеки).

Законом заборонено проведення оперативно-розшукової діяльності іншими підрозділами зазначених органів, підрозділами інших міністерств, відомств, громадськими, приватними організаціями й особами (ст. 5 Закону).

Тим же часом оперативно-розшукові заходи можуть здійснюватись зазначеними органами тільки за наявності підстав, передбачених законодавством. Згідно зі ст. 6 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність" такими підставами є:

1) наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів про:

- злочини, що готуються або вчинені невстановленими особами;

- осіб, які готують або вчинили злочин;

- осіб, які переховуються від органів розслідування, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання;

- осіб безвісно відсутніх;

- розвідувально-підривну діяльність спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб проти України;

- реальну загрозу життю, здоров'ю, житлу, майну працівників суду, правоохоронних органів у зв'язку з їх службовою діяльністю, а також особам, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членам їх сімей та близьким родичам, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя;

2) запити повноважних державних органів, установ та організацій про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці і до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установах;

3) потреба в отримуванні розвідувальної інформації в інтересах безпеки суспільства і держави.

Зазначені підстави можуть міститися в заявах, повідомленнях громадян, посадових осіб, громадських організацій, засобах масової інформації, у письмових дорученнях і постановах слідчого, указівках прокурора, ухвалах суду в кримінальних справах, що знаходяться в його провадженні, матеріалах органів дізнання, інших правоохоронних органів, у запитах оперативних підрозділів міжнародних правоохоронних органів та організацій інших держав, а також запитах повноважних державних органів, установ та організацій, визначених Кабінетом Міністрів України, про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці і до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установах. Забороняється приймати рішення про проведення оперативно-розшукових заходів за відсутності підстав, передбачених у Законі.

Діяльність, що здійснюється цими органами, майже завжди пов'язана з обмеженням прав і свобод людини, яка потрапляє у коло їхніх інтересів, при цьому може відбуватися втручання в особисте життя. У ряді випадків таке втручання здійснюється з порушенням вимог закону. Тому прокурорський нагляд за додержанням законів в оперативно-розшуковій діяльності має особливе значення.

Специфіка органів, які займаються оперативно-розшуковою діяльністю, полягає в тому, що законодавством чітко визначено саме поняття цієї діяльності. Стаття 2 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" визначає:

Оперативно-розшукова діяльність - це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативно-технічних засобів. Отже, це вид державної діяльності, яка здійснюється гласно і негласно оперативними підрозділами, що наділені такими повноваженнями Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" та іншими законодавчими актами. Мета цієї діяльності має захисний характер, оскільки система оперативно-розшукових, організаційних, нормативно-правових та інших заходів, передбачених законодавством стосовно ОРД, спрямовується на створення умов, що забезпечують безпеку визначених законом об'єктів від злочинних посягань і одночасно на усунення причин і вчинення злочинів.

Залежно від передбаченої законом мети в ОРД виокремлюються такі напрямки роботи:

а) захист життя, здоров'я, прав і свобод людини й громадянина від злочинних посягань;

б) захист власності від злочинних посягань;

в) забезпечення безпеки суспільства і держави. Спрямовуючи оперативно-розшукову діяльність на досягнення соціально корисної мети, законодавець особливо виділяє інтереси людини й громадянина (життя, здоров'я, права і свободи), ставлячи їх на перше місце в переліку об'єктів захисту. Це видно з аналізу змісту предмета прокурорського нагляду.

Предметом прокурорського нагляду є додержання законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність (ст. 29 Закону України "Про прокуратуру"). Це означає додержання законів щодо охорони прав і свобод людини й громадянина; встановленого порядку здійснення оперативно-розшукової діяльності та забезпечення законності рішень, що приймаються органами.

До предмета нагляду не входять відомості про організацію, тактику, методи та засоби здійснення оперативно-розшукової діяльності за умови, що вони передбачені законодавством.

Значна частина прокурорського нагляду стосується дотримання прав і свобод людини та громадянина, а також юридичних осіб при здійсненні оперативно-розшукової діяльності. Дотримання прав і свобод людини та громадянина є одним з елементів прокурорського нагляду за додержанням законів в оперативно-розшуковій діяльності. Основні права і свободи людини та громадянина закріплено в Конституції України, визначено нормами й принципами міжнародного права, а також міжнародними договорами.

Режим законності в ОРД значною мірою залежить від дотримання порядку проведення оперативно-розшукових заходів і законності прийнятих при цьому рішень.

Тому прокурори повинні звертати увагу на те, щоб у процесі оперативно-розшукової діяльності проводилися тільки ті заходи, перелік яких визначено Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність".

Оперативні підрозділи, як закріплено в ст. 8 Закону, мають право:

1) опитувати осіб за їх згодою, використовувати їх добровільну допомогу;

2) проводити контрольні закупки товарів з метою виявлення фактів протиправної діяльності;

3) брати участь у перевірці фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та окремих осіб;

4) витребувати, збирати і вивчати документи та дані, що характеризують діяльність підприємств, установ та організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні злочину, джерело та розміри їх доходів;

5) проводити операції із захоплення озброєних злочинців, припинення тяжких злочинів, розвідувально-підривної діяльності спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб;

6) відвідувати житлові та інші приміщення за згодою їх власників або мешканців для з'ясування обставин вчиненого або такого, що готується, злочину, а також збирати відомості про протиправну діяльність підозрюваних або осіб, щодо яких провадиться перевірка;

7) негласно виявляти та фіксувати сліди тяжкого злочину, документи та інші предмети, що можуть бути доказами підготовки або вчинення злочину, чи одержувати розвідувальну інформацію, у тому числі шляхом проникнення оперативного працівника в приміщення, транспортні засоби, на земельні ділянки;

8) здійснювати проникнення в злочинну групу негласного працівника оперативного підрозділу або особи, яка співпрацює з ним, із збереженням у таємниці достовірних даних щодо їх особистості. Зазначені особи не несуть відповідальності, якщо вони діяли з метою необхідної оборони або у випадку потреби;

9) знімати інформацію з каналів зв'язку, застосовувати інші технічні засоби отримання інформації;

10) контролювати шляхом відбору за окремими ознаками телеграфно-поштові відправлення;

11) здійснювати візуальне спостереження в громадських місцях із застосуванням фото-, кіно- і відеозйомки, оптичних і радіоприладів, інших технічних засобів;

12) мати гласних і негласних штатних працівників;

13) встановлювати конфіденційну співпрацю з особами на добровільних засадах;

14) отримувати від юридичних і фізичних осіб безкоштовно або за винагороду інформацію про злочини, які готуються або вчинені, та про загрозу безпеці суспільства і держави;

15) використовувати за згодою адміністрації службові приміщення, транспортні засоби й інше майно підприємств, установ, організацій, а так само за згодою осіб -житло, інші приміщення, транспортні засоби і майно, які їм належать;

16) створювати з метою конспірації підприємства, організації, використовувати документи, які зашифровують особу чи відомчу належність працівників, приміщень і транспортних засобів оперативних підрозділів;

17) створювати і застосовувати автоматизовані інформаційні системи;

18) застосовувати засоби фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю на підставах і в порядку, встановлених Законами "Про міліцію", "Про службу безпеки України", "Про Прикордонну службу", "Про управління охорони вищих посадових осіб України".

Виконання оперативно-розшукових заходів, що не вказані у вищенаведеному переліку, слід розцінювати як порушення закону.

Особливу увагу прокурор повинен приділяти загальним підставам проведення оперативно-розшукових заходів, перелічених у ст. 6 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" і це є вичерпним.

Велике значення має нагляд прокурора за правильним і обґрунтованим використанням результатів ОРД. Особливість положень Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" полягає в тому, що вони закріплюють зв'язок двох видів діяльності: оперативно-розшукової та кримінально-процесуальної. Тому для реалізації таких положень необхідними є надійні знання норм кримінально-процесуального права, а також положень ОРД. Важливо також ураховувати, що ці положення становлять особливу складність і при їх реалізації. Зокрема, це стосується положення, яке наділяє органи, що здійснюють ОРД, правом у ході оперативно-розшукових заходів негласно виявляти й фіксувати сліди тяжкого злочину, документи та інші предмети, що можуть бути доказами підготовки або вчинення злочину, безпосередньої загрози життю та здоров'ю особи, а також державній, військовій, економічній та екологічній безпеці України. Прокурорський нагляд повинен спрямовувати оперативно-розшукову практику на те, щоб за наявності вказаних ознак було порушено кримінальну справу, і тоді вилучення документів, предметів буде здійснюватися шляхом проведення відповідних слідчих дій.

Отже, можна конкретизувати, що до предмета прокурорського нагляду відноситься законність здійснення оперативно-розшукових заходів, які перевіряються під час прокурорського нагляду, у тому числі:

а) додержання законодавства про суб'єкти, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність (ст. 5 Закону);

б) додержання законодавства про підстави для проведення оперативно-розшукових заходів (ст. 6 Закону);

в) додержання законодавства про види оперативно-розшукових заходів (ст. 8 Закону);

г) додержання законодавства про умови проведення оперативно-розшукових заходів (ст. 9 Закону);

г) додержання законодавства про строки ведення оперативно-розшукових заходів (ст. 9. Закону);

д) додержання законодавства про порядок документування оперативно-розшукових заходів і реалізацію матеріалів цієї діяльності (ст.ст. 8, 10 Закону)

Згідно зі ст. 29 Закону України "Про прокуратуру" нагляд має своїм завданням сприяти:

1) розкриттю злочинів, захисту особи, її прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних посягань;

2) виконанню вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинений злочин;

3) запобіганню незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності;

4) охорони прав і законних інтересів громадян, які перебувають під слідством;

5) здійсненню заходів щодо запобігання злочинам, усунення причин та умов, що сприяють їх вчиненню.

Відповідно до завдань, визначених Законом України "Про прокуратуру", прокурорській перевірці підлягає додержання вимог Конституції України, Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України, Законів України "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", "Про контррозвідувальну діяльність та інші законодавчі акти.

Прокурор, виконуючи ці завдання, повинен:

а) своєчасно перевіряти законність актів про початок проведення оперативно-розшукової діяльності, тобто наявність підстав для проведення ОРД, які визначені ст. 6 Закону.

Слід зазначити, що в ряді випадків оперативно-розшукові справи заводяться для створення видимості активізації діяльності з виявлення злочинів, особливо у сфері економіки. Як правило, підставою для їх заведення є недостатньо перевірена інформація. За такими справами нерідко проводяться оперативні заходи, що обмежують права людей, а в подальшому справи закриваються через невстановлення даних щодо ознак злочинів;

6) перевіряти відповідність вимогам закону рішень посадових осіб підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність;

в) стежити, щоб оперативно-розшукові заходи проводились уповноваженими особами за наявності підстав відповідно до мети й завдань оперативно-розшукової діяльності та з додержанням необхідних умов і порядку;

г) перевіряти, щоб не були обмежені права й законні інтереси осіб, які допомагають органам, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність;

г) наглядати за тим, щоб органи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, уживали всіх передбачених законом заходів для вирішення завдань оперативно-розшукової діяльності.

Здійснюючи нагляд за додержанням законності при проведенні оперативно-розшукової діяльності, прокурор зобов'язаний попередити порушення вимог закону, ужити заходів для їх усунення, а в разі порушення прав і законних інтересів особи вжити заходів до поновлення порушених прав і відшкодування матеріальних збитків.