- •Кафедра українознавства
- •Історія України
- •Головні завдання курсу
- •Завдання курсу (для чого викладається курс історії України у вищій школі)
- •Теми навчального курсу
- •Українці у зарубіжному світі.
- •Навчальна програма
- •Україна в умовах нової економічної політики і утвердження тоталітарного ладу (20-30 роки хх ст.)
- •Урср в роки другої світової та Великої Вітчизняної війни
- •Поширення соціалістичних засад у суспільстві, перехід від Тоталітарної влади до авторитарної
- •Загострення протиріч (1965-1990 рр.)
- •Україна – незалежна суверенна держава
- •Українці у зарубіжному світі
- •Завдання по вивченню курсу:
- •У результаті вивчення дисципліни студент повинен
- •Тема 1. Стародавні народи й держави на території сучасної України у
- •Література:
- •1.1.Арії (індоєвропейці) та інші стародавні народи у Східній Європі
- •1.2. Античні держави у Північному Причорномор’ї та Криму
- •1.3. Тюркська державність на території сучасної України.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2. Київська Русь.
- •Література:
- •Східні слов’яни VI – IX ст.
- •Утворення й становлення Давньоруської держави. Роль норманів
- •Піднесення Києва. Володимир Великий. Ярослав Мудрий
- •Занепад Київської Русі. Початок феодальної роздрібненості
- •Формування руського народу
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3. Галицько – Волинська держава
- •Література:
- •3.1. Піднесення Галицьких земель. Ярослав Осмомисл
- •3.2. Утворення і становлення Галицько-Волинського князівства
- •3.3. Князь Данило Галицький і його боротьба проти монголо- татарської навали
- •3.4. Правління Романовичів. Занепад галицько-волинських земель
- •Контрольні запитання:
- •Тема 4. Україна під владою Литви і Польщі
- •Література:
- •Захоплення руських земель і Утворення Великого Князівства Литовського
- •Соціальний, економічний і політичний розвиток руських земель у складі Литви
- •Союз Великого князівства Литовського з Польщею і його наслідки для України
- •Формування українського народу
- •Утворення Речі Посполитої
- •Посилення соціального, національного, релігійного гноблення
- •Контрольні запитання:
- •Тема 5. Запорозьке козацтво. Козацтво на чолі національно- визвольної боротьби українського народу
- •Література:
- •5.1. Виникнення козацтва і Запорізької Січі
- •5.2. Козацько-селянські повстання наприкінці XVI – першої третини
- •5.3. Боротьба козаків проти турок і татар. Гетьман п.Конашевич- Сагайдачний
- •Контрольні запитання:
- •Тема 6. Українська національна революція середини XVII ст.
- •Література:
- •6.1. Причини, передумови і характер Визвольної війни
- •6.3. Українсько-Московський договір 1654 р.
- •6.4. Утворення Української гетьманської держави
- •Контрольні запитання:
- •Тема 7. Занепад козацької держави. “Руїна”
- •Література:
- •7.1. Події в 1654-1657 рр. Відносини між Україною і Московією
- •7.2. Політична криза в Гетьманщині. Початок “Руїни”
- •7.3. Події на Лівобережжі та Правобережжі в 1660-1670 рр. Гетьман п. Дорошенко
- •7.4. Кінець “Руїни”. Гетьман і.Самойлович
- •7.5. Взаємини України з Московією
- •Контрольні запитання:
- •Тема 8. Україна у XVIII ст.
- •Література:
- •8.1. Гетьманування і. Мазепи
- •8.2. Ліквідація українського самоврядування та Запорозької Січі. Подальша доля козаків
- •8.3. Історична географія України в XVIII ст. Приєднання Новоросії та Криму. Поділи Речі Посполитої
- •8.4. Закріпачення українського селянства. Посилення феодального
- •8.5. Антифеодальні виступи українських селян
- •Контрольні запитання:
- •Тема 9. Україна в першій половині хіх ст.
- •Література:
- •9.1. Розклад феодально-кріпосницької системи в українських землях
- •9.2. Декабристський рух в Україні
- •9.3. Кирило-Мефодієвське братство
- •9.4. Становище українців в західноукраїнських землях
- •Контрольні запитання:
- •Тема 10. Соціально-економічний розвиток України в другій половині
- •Література:
- •10.1. Селянські та інші реформи 60 – 70-х років хіх ст. Особливості їх проведення в Україні
- •Підросійська Україна після скасування кріпацтва. Промисловий переворот
- •10.3. Західноукраїнські землі в другій половині хіх ст.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 11. Формування українського народу. Становлення нації
- •Література:
- •11.1. Поняття етнос, народність, нація
- •11.2. Формування українського народу
- •11.3. Початок формування української нації і особливості цього процесу
- •11.4. Гальмуючі фактори консолідації української нації
- •Контрольні запитання:
- •Тема 12. Активізація суспільно-політичного життя в Україні в другій половині хіх ст.
- •Література:
- •12.1. Національно-демократичний рух. Громади
- •12.2. Народництво в Україні
- •12.3. Робітничий рух і початок розповсюдження марксизму
- •12.4. Виникнення політичних організацій і партій
- •Контрольні запитання:
- •Тема 13. Україна на початку хх століття
- •Література:
- •13.1. Соціально-економічний і політичний розвиток України на початку хх століття
- •13.2. Революція 1905-1097 рр. В Україні
- •13.3. Столипінська аграрна реформа та її наслідки
- •13.4. Участь України у першій світовій війні
- •Контрольні запитання:
- •Тема 14. Національно-демократична революція та громадянська
- •Література:
- •Центральна Рада та її діяльність. Утворення унр
- •14.2. Боротьба Центральної Ради і більшовиків за владу в Україні
- •. Режим гетьмана п.Скоропадського (Гетьманат в умовах німецької окупації)
- •14.4. Правління Директорії
- •Перемога більшовицьких сил над білогвардійськими і польськими військами
- •Тема 15. Соціалістичні перетворення і формування тоталітарного режиму (1921-1939)
- •Література:
- •15.1. Участь України в утворенні срср
- •15.2. Господарче і національно-державне будівництво на рейках непу
- •15.3. Встановлення сталінської диктатури. Протиріччя суспільно- політичного життя в Україні
- •15.4. Індустріалізація промисловості та колективізація сільського господарства. Їх соціально-політичні наслідки для України
- •Контрольні запитання:
- •Тема 16. Українська рср у роки Другої світової та Великої Вітчизняної війни
- •Література:
- •Україна у контексті міжнародних подій напередодні та на початку Другої світової війни
- •16.2. Бойові дії Червоної Армії на території України
- •16.3. Партизанський рух і радянське підпілля
- •16.4. Націоналістичний рух оун-упа. Дивізія сс “Галичина”
- •16.5. Значення Перемоги над фашизмом для українського народу
- •Контрольні запитання:
- •Тема 17. Україна у складі радянської супердержави (1946-1965)
- •Література:
- •Урср у післявоєнному світі
- •17.2. Відбудова народного господарства
- •17.3. Політичні події
- •17.4. Економічний розвиток
- •Контрольні запитання:
- •Тема 18. Загострення протиріч (1965-1990)
- •Література:
- •18.1. Економіка України у добу науково-технічної революції (нтр)
- •18.2. Негаразди суспільно-політичного життя
- •Спроби перебудови суспільства. В.Ю. Андропов, м.С.Горбачов
- •18.4. Політичне протистояння в українському суспільстві
- •Тема 19. Україна – незалежна суверенна держава
- •Література:
- •19.1. Державотворення і політичний розвиток України
- •19.2. Соціально-економічне становище
- •19.3. Україна у сучасному світі
- •Контрольні запитання:
- •Тема 20. Українці у зарубіжному світі
- •Література:
- •20.1. Етапи формування української діаспори
- •20.2. Українці у Північній та Південній Америці
- •20.3. Українці в Європі, снд та Балтії
- •Контрольні запитання:
- •Хронологічна таблиця
- •Теми контрольних робіт (рефератів)
- •Питання до ккр з історії України:
- •Література:
- •Термінологічний словник.
14.2. Боротьба Центральної Ради і більшовиків за владу в Україні
Утворення самостійної УНР не входило у плани більшовиків, бо вони мали свої наміри щодо новоствореної Української держави. Більшовики починають агітацію проти УЦР, Обласна конференція РСДРП(б) Донецького і Криворізького басейнів проголосила Центральну Раду ворогом трудящих і висловилася за скликання Всеукраїнського з'їзду Рад.
Однак Центральна Рада спромоглася в останню мить перехопити ініціативу скликання з'їзду Рад і створити на ньому більшість з числа своїх прихильників. У відповідь більшовицькі делегати разом із лівими есерами, деякими українськими соціал-демократами і безпартійними переїхали до Харкова. Вони об'єдналися з делегатами з'їзду Рад Донбасу і Криворіжжя й конституювалися в І Всеукраїнський з'їзд Рад.
І Всеукраїнський з'їзд Рад (11–12 грудня) проголосив Україну республікою Рад. Обраний з'їздом Центральний виконавчий комітет (ЦВК) утворив радянський уряд – Народний секретаріат. Його фактичним головою стала Є. Б. Бош.
Встановлення Радянської влади відбулося на протязі останніх днів 1917 - січні 1918 р. Так, 29 грудня 1917 р. радянська влада перемогла у Катеринославі, 9 січня 1918 р. – у Житомирі, 16 січня почалося збройне повстання проти Центральної Ради у Києві на заводі «Арсенал», яке було придушено.
У своєму IV Універсалі (9 січня 1918 р.) Центральна Рада проголосила УНР незалежною. Утворила новий уряд — Раду народних міністрів на чолі з В.О. Голубовичем. Однак вона не спромоглася зупинити наступ Червоної Армії на Київ. Під впливом більшовицької агітації війська УНР або відмовлялися воювати з червоногвардійцями, або переходили на їхній бік. Авантюрна спроба Центральної Ради перетнути шлях більшовицьким силам на Київ за допомогою студентів і гімназистів призвела до загибелі останніх. 28 січня більшовицькі війська увійшли до Києва, який став столицею Радянської України.
Після вигнання з Києва уряд Центральної Ради підписав 26 січня 1918 р. у Бресті угоду з державами німецького блоку. Згідно з цією угодою УНР зобов'язувалася постачати продовольство, а Німеччина і Австро-Угорщина - надати Центральній Раді дипломатичну і воєнну допомогу у боротьбі проти більшовицьких сил. Радянська Росія не мала сил, щоб протидіяти Німеччині, а тому змушена була підписати також 3-го березня 1918р. у Бресті угоду, згідно з якою, зокрема, визнавала Центральну Раду і окупацію України німецькими і австро-угорськими військами.
Центральна Рада і її уряд віддали Україну під владу окупантів і втратили авторитет серед широких верств українського народу. Німецьке командування почало схилятися до пошуків встановлення альтернативної влади в Україні, розуміючи, що Центральна Рада не може гарантувати стабільних поставок продовольства до Німеччини. Консерватизм німецького генералітету врешті-решт став базою для зближення німецької воєнної адміністрації та колишнього царського генерала П. Скоропадського. Німецька сторона невдовзі саме на нього і зробила ставку.
День 29 квітня 1918 р. став останнім у діяльності Центральної Ради, яка без бою віддала владу в руки П. Скоропадського, проголошеного на з’їзді земельних власників гетьманом України. Жодних політичних актів масового громадського протесту проти державного перевороту історичні джерела не зафіксували. В останній день свого існування Центральна Рада ухвалила Конституцію УНР, згідно з якою Україна проголошувалась суверенною, демократичною, парламентською державою, з поділом влади на законодавчу, виконавчу і судову. Конституція гарантувала широкі громадянські свободи, права національним меншинам.
Отже, доба Центральної Ради продемонструвала гаму сильних і слабких сторін української демократичної революції. До перших слід віднести відродження нації, її швидку, хоч і недостатню політизацію, проголошення Української Народної Республіки. До других - відсутність боєздатної армії, адміністративного апарату, необхідного політичного, державного досвіду в керівників Центральної Ради, Не були реалізовані соціальна і аграрна програма; широким трудящим масам бракувало розвиненої національної і політичної свідомості, розуміння необхідності побудови власної держави. Ідея державності не посіла гідного місця в українській ментальності.