7. Галицько-Волинське князівство хііі-XIV ст.

Державний розвиток Галицько-Волинського князівства відбувався в декілька етапів:

І етап (1199р.-1205р.) утворення та становлення.

Галицьке та Волинське князівства спочатку існували окремо, а у 1199р. Волинський князь Роман Мстиславович (1199р.-1205р.) їх об'єднав в єдиний політичний центр, який поступово став спадкоємцем занепадаючого Києва, продовжувачем традицій і надбань Київської Русі.

Але в 1205р. він загинув під час сутички з військом краківського князя Лешка Білого.

ІІ етап (1205р.-1238р.) – тимчасовий занепад держави:

- свавілля бояр;

- втручання у внутрішні справи сусідніх держав;

- зростаюча монгольська загроза;

- боротьба за відновлення державної єдності Д.Галицького.

ІІІ етап (1238р.-1264р.) – об′єднання та піднесення, активна боротьба із золотоординським ігом.

У середині XIII ст. Галицько-Волинське князівство відроджується під владою Данила Романовича. З 1221р. він князював на Волині, в 1238р. утвердився і в Галичині. Данилу відразу довелося протистояти наступу із заходу Тевтонського ордену. У 1238 р. він розгромив війська хрестоносців під Дорогочином. Одночасно на сході йому довелося вести боротьбу з монголо-татарами. У 1239 р. монголо-татари руйнують Переяслав і Чернігів, За такої ситуації Данило направляє до Києва свого воєводу Дмитра, і той у 1240р. мужньо захищає місто від головних татарських сил на чолі з Батиєм. Не зважаючи на героїчний опір, місто було захоплено. Здобувши Київ, монголи вогнем і мечем пройшлись по землях Галицько-волинського князівства. Після навали кочовиків Данило інтенсивно взявся за відбудову своїх земель. Споруджуються перші муровані фортеці, потужні замки, розбудовується нова столиця – Холм. Активна діяльність князя викликала занепокоєння в Золотій Орді. Не бажаючи дратувати ординців, Данило був змушений поїхати на переговори в столицю Золотої Орди - Сарай і стати васалом Батия. У 50-х роках ХПІ ст. Данило зробив спробу визволитися від татарської залежності і звернувся за допомогою до католицьких країн. Сподіваючись на сприяння папи римського, він дав згоду на унію з католицькою церквою і був коронований у 1253 р. в Дорогочині королем. Але хрестовий похід, до якого закликав папа римський, так і не відбувся. Каральні походи монголо-татар примусили Данила знову визнати зверхність Золотої Орди і зруйнувати захисні споруди, фортеці.

ІV етап (1264р.-1323р.) – стабільність та піднесення.

Після смерті Данила Галицького Волинська держава до початку XIVст. залишалася могутньою державою, хоча і була розділена між його синами. Син Данила – Лев (1264р.-1301р.) (йому досталась Галичина) зробив столицею своєї держави Львів. Він зумів знайти порозуміння з татарами і за їх допомоги здійснив ряд походів проти Польщі, Литви, Угорщини. Він розширив володіння держави: приєднав до своїх володінь Закарпаття і частину польських земель (Люблін). По смерті Лева його син Юрій І (1301р.-1315р.) відновив єдність Галицько-волинської держави. За його князювання вона пережила розквіт. Після цього поступовий занепад і загарбання території сусідами.