Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
історія.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
21.12.2018
Размер:
233.47 Кб
Скачать
  1. Культура Київської Русі. Історичне значення Київської Русі.

До наших часів дійшла незначна частина культурних надбань періоду розквіту Київської Русі. Ті, що дійшли, свідчать про високий рівень розвитку як матеріальної, так і духовної культури.

Значного впливу на розвиток культури Київської Русі справило впровадження християнства, посилилися культурні зв'язки з Візантією та іншими слов'янськими народами. Християнство сприяло поширенню письменства, а відтак розвитку різних наук, але в межах релігійних догматів. З'являється літописання, іконопис, кам'яне будівництво та ін.

У наших предків багатою була усна народна творчість. Населення Київської Русі створювало пісні, оповіді про богатирів – захисників рідної землі (билини), казки, легенди.

В період існування Київської Русі розвивалась наука та освіта. Центрами їх розвитку були церкви та монастирі. В роки правління Володимира у Києві, Новгороді та інших містах засновано перші школи для навчання дітей бояр та священиків. При Софії Київській Ярослав Мудрий створив першу бібліотеку. Високого рівня розвитку досягли природничі науки: математика, астрономія, географія, ботаніка, медицина.

Розвивалися літописання і література. Найбільш визначною літописною пам'яткою цієї доби стала "Повість минулих літ" (Нестор). Взагалі літописання у Київській Русі було одним з феноменів історії середньовіччя. Літописи відрізнялись від європейських хронік тим, що крім хронологічних подій, вони містили й роздуми авторів, перекази легенд, міфів, а окремі частини були справжніми літературними творами. Своєрідним продовження „Повісті " є так званий Київський літопис, який охоплює події 1111-1200 рр..

Літературними пам'ятками Русі, що дійшли до нас, є "Слово про закон і благодать" митрополита Іларіона, "Слово о полку Ігоровім" невідомою автора, „Повчання дітям" Володимира Мономаха. У своєму знаменитому „Слові про закон і благодать”, прочитаному в 1052р. у присутності Ярослава Мудрого, Іларіон майстерно протиставляє християнство язичництву й описує хрещення Русі. Незважаючи на постійну зайнятість політичними справами, написав своє зворушливе й сповнене роздумів "Повчання" князь Володимир Мономах. "Слово о полку Ігоровім" (1185р.-1187р.), ймовірно, автором якого був Володимир - син Ярослава Осмомисла, є оповіддю про невдалий похід на половців руського князя, пройнятого пристрасним закликом до ворогуючих руських князів об'єднатися задля спільного блага.

Культура Галицько-волинської держави, що стала спадкоємницею культури Київської Русі, продовжила її кращі традиції в освіті і літописанні. Найбільш відома літописна пам'ятка - це Галицько-волинський літопис, який розповідає про події в Галичині в період правління Данила Галицького і також про події, що пов'язані з Волинською землею другої половини XIII ст.

Одне з провідних місць у мистецтві Київської Русі належить архітектурі. Київська Русь витворила унікальний тип споруд, який став поєднанням візантійських взірців з слов'янськими традиціями.

Великий плив на архітектуру справило прийняття християнства. Саме в церковному будівництві виробився самобутній стиль періоду Київської Русі. Найбільш відомими спорудами цього періоду є Десятинна церква, збудована у 989-996 рр., Софія Київська, Золоті Ворота, Спаській Собор у Чернігові, Михайлівська церква та єпископські во­рота у Переяславі, Успенський собор Печерського монастиря та інші пам'ятки Києва, Чернігова, Переяслава, Галича, Новгорода та інших міст Київської Русі.

Великих успіхів було досягнуто і в містобудуванні, фортифікації.

Образотворче мистецтво Київської Русі представлено мозаїкою, фресками, іконами і книжними мініатюрами.

Шедеврами світового значення є мозаїки Софіївського собору в Києві: зображення Христа Вседержителя й Богоматері-Заслупниці Оранти. Мозаїка викладалась з різнобарвних шматочків смальти (майже 180 відтінків) - сплаву свинцю та скла.

Крім мозаїки для оздоблення храмів використовували фрески – малюнки, в основному на релігійну тематику, мінеральними красками ще по сирій штукатурці.

Ікони писались за певними канонами (законами) на дерев'яних дошках і прикрашали всі храми. Зразками для іконописання в Київській Русі були візантійські ікони.

Книжні мініатюри були прикрасою і одночасно ілюстрацією книг. Так, "Остромирове Євангеліє” містить заставки і три мініатюри.

Культурні надбання часів Київської Русі знайшли своє продовження в культурі галицько-волинських земель і заклали основи до наступного розвитку культури українського народу, мали значний вплив на культурні процеси інших слов'янських народів.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.