Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ответы на тесты и методичка по политекономии.doc
Скачиваний:
17
Добавлен:
21.12.2018
Размер:
262.66 Кб
Скачать

Тема 5. Товарна форма організації суспільного виробництва

  1. Натуральне господарство - тип організації господарства, за якого продукти виробляються для задоволення власних потреб (внутрішнього особистого або виробничого споживання).

  2. Товар - економічне благо, що має суспільну споживну вартість та обмінюється на ринку.

  3. Товарне господарство - форма організації суспільного господарства, за якої продукти виробляються не для власного споживання їх виробниками, а спеціально для обміну чи продажу на ринку.

  4. Вартість - уречевлена в товарі суспільна праця виробника.

  5. Споживна вартість - здатність товару задовольняти будь-яку потребу людини.

  6. Мінова вартість - певне кількісне співвідношення (пропорція), в якій споживні вартості одного роду обмінюються на споживні вартості іншого роду.

  7. Просте товарне виробництво - дрібне виробництво індивідуальних самостійних ремісників та селян, які працюють на ринок.

  8. Розвинуте товарне виробництво - вищий ступінь товарної організації господарства, що базується на великій приватній власності, найманій праці та машинній індустрії.

  9. Суспільний поділ праці - поділ праці, який породжує диференціацію (спеціалізацію) виробників на виготовленні певних продуктів або за певними видами діяльності.

  10. Економічне відокремлення виробників - відокремленість виробників, яка робить їх економічно самостійними товаровласниками. Вони самі, на свій страх і ризик вирішують, що, де, коли і скільки виготовляти, з ким і на яких умовах здійснювати обмін.

  11. Суспільно необхідна праця - праця, затрачена на виробництво одиниці товару при суспільно нормальних умовах виробництва.

  12. Величина вартості - час, потрібний для виготовлення споживної вартості за наявних суспільно нормальних умов виробництва і при середньому в даному суспільстві рівні вмілості та інтенсивності праці.

  13. Суспільно неохідний час - вимір кількості суспільно необхідних витрат абстрактної праці.

Вправа 2.

1. Величина вартості товару являє собою

в) кількість суспільно необхідної праці, втіленої в товарі.

2. Те, що в процесі виробництва товару виробник своєю працею одночасно закладає в нього протилежні властивості, пояснюється:

б) подвійним характером праці, втіленої в товарі;

3. Знайдіть правильне визначення категорії «товар»:

б) продукт праці, що задовольняє потреби людини і зроблений для обміну на ринку;

4. Поділ праці – це:

в) стійке виконання окремих видів господарської діяльності визначеними економічними суб'єктами.

5. Що з перерахованого не може бути визнано товаром?

г) усе перераховане.

6. До характерних рис натурального господарства не належить:

б) участь у суспільному поділі праці;

7. Із зазначених рис виділіть характерну лише для товарного виробництва:

б) виробництво продуктів для обміну;

8. Індивідуальні витрати на виробництво товару становить у чотирьох виробників відповідно 1, 2, 3 і 4 години відповідно, кількість продукції, що випускається, – 10, 10, 40, 30 одиниць. Визначіть вартість товару.

б) 3 години;

9. Товар – це:

в) річ, обмінювана на іншу річ чи гроші;

10. У переважно натуральному господарстві діє поділ праці:

б) природний;

11. До недоліків натурального виробництва не належить:

в) вузькоспеціалізована діяльність працівника;

12. Вартість товару створюється:

в) абстрактною працею;

13. До якої форми можна віднести господарство, що характеризується такими рисами: виробництво благ для внутрішньогосподарського користування, власна праця виробників?

в) натуральне.

14. Причина виникнення товарного виробництва:

в) суспільний поділ праці;

15. Формою прояву вартості товару є:

б) мінова вартість;

16. Споживна вартість товару – це

а) сукупність його корисних властивостей;

17. Як зміниться величина вартості товару при підвищенні продуктивності праці вдвічі?

в) вартість одиниці товару зменшиться вдвічі.

18. Величина суспільно необхідного робочого часу визначається витратами робочого часу:

а) на виготовлення одиниці товару в середніх суспільно-нормальних умовах;

19. Економічна відокремленість виробника виявляється у таких ознаках:

в) самостійному веденні господарства, привласненні створеного продукту, забезпеченні умов відтворення і майнової відповідальності за неефективне господарювання.

Вправа 3. Визначте, яке з положень правильне, а яке помилкове:

  1. Натуральне виробництво – це повністю вичерпаний спосіб організації виробництва. «-»

  2. Усяка річ, здатна задовольнити ту чи іншу людську потребу – товар. «-»

  3. Суспільний поділ праці – це поділ праці за статтю та віком. «-»

  4. Економічна відокремленість виробників породжує диференціацію виробників на виготовленні певних товарів. «-»

  5. Поняття суспільного поділу праці тотожне природному. «-»

  6. На відміну від розвинутого товарного виробництва просте товарне виробництво – це виробництво продуктів для самостійного вживання. «-»

  7. Між поняттями “продукт” і “товар” немає різниці. «-»

  8. Мінова вартість – це певне кількісне співвідношення, в якому споживні вартості одного роду обмінюються на споживні вартості іншого роду. «+»

  9. Вартість – зовнішня форма прояву мінової вартості. «-»

  10. Вартість товару може існувати без споживної вартості. «-»

  11. Абстрактна праця властива лише товарному виробництву. «+»

  12. Суспільно необхідний робочий час і зумовлена ним суспільна величина вартості встановлюються державою. «-»

  13. Конкретна та абстрактна праці може бути відокремлена одна від одної і в просторі, і в часі. «+»

  14. Вартість як економічна категорія виражає відносини між товаровиробниками з приводу витрат їхньої праці на виробництво продуктів, якими вони обмінюються як товарами. «+»

  15. Товар – це будь-який продукт людської праці. «-»

  16. Поглиблення поділу праці призводить до посилення залежності між економічними суб’єктами. «+»

  17. Природно-кліматичні умови не впливають на поділ праці. «-»

  18. Основу сучасної економіки складає натуральне господарство. «-»

  19. Поділ праці не впливає на підвищення її продуктивності. «-»