Прислівники іменникового походження.

Творення прислівників від форми іменників буває прийменникове або безприйменникове.

Виділяють такі основні групи:

1. Прислівники, що походять від іменників у формі Р.в. одн. з прийменниками до, з(с), за ;

Наприклад: додому, докупи, дотла, збоку, зозла, звечора.

2. Прислівники, що утворюються від іменників у формі Р.в. та що- ;

Наприклад: щодня, щотижня.

3. Прислівники, що утворюються від іменників у формі З.в. одн. з прийменниками в (у), за, на, з двома прийменниками;

Наприклад: вдень, всмак, вбік, напам’ять, уголос, повік, навпростець, навхрест.

4. Прислівники, що утворюються від іменників у формі О.в. з прийменниками з-, під- ;

Наприклад: згодом, зрештою, підтюпцем.

5. Прислівники, що утворюються від іменників у формі М.в. одн. з прийменниками в, на, по і від М.в. множини з двома прийменниками;

Наприклад: вночі, вгорі, вкупі, надворі, повесні; навколішках, навшпиньках.

Багато прислівників утворилося від форм О.в. іменників без прийменника. Наприклад: гуртом, літом, зимою, миттю, дибом, нишком.

Прислівники числівникового походження.

Прислівників числівникового походження в сучасній українській мові небагато. Вони утворилися :

а) від збірних числівників у формі З.в. з прийменниками у (в) або на ;

Наприклад: удвоє, втроє...; надвоє, натроє.

б) від порядкових числівників у формі З.в. з прийменниками у (в) або по ;

Наприклад: вперше, вдруге, втретє; по-перше, по-друге.

в) від кількісних числівників у формі М.в. і прийменника у (в) ;

Наприклад: удвох, утрьох.

Прислівники двічі, тричі утворилися від кількісних числівників і суф. -чі ; прислівник заодно - від кількісного числівника одно і прийменника за.

Прислівники займенникового походження.

Від давніх прислівників за допомогою часток, прийменників або через поєднання цих прислівників між собою виникли такі прислівники :

Деколи, де-де, де-не-де, коли-не-коли, десь, нікуди, абикуди, відтак, відколи.

Від сучасних займенникових форм у сполученні з прийменниками утворилися:

по-моєму, по-своєму, по-вашому, нащо, зовсім, внічию.

Прислівники дієслівного походження.

Прислівників дієслівного походження в українській мові мало.

Вони утворилися :

1) від дієслівних основ (переважно префіксованих) за допомогою суф. -ки ;

Наприклад: потайки, напомацки, навстоячки, навсидячки, навприсідки.

2) від дієслівних основ у сполученні з суф. -ма (-ома) ;

Наприклад: лігма, сидьма, жартома, крадькома, ридма.

3) від колишніх нечленних активних дієприкметників теперішнього часу ж.р.;

Наприклад: сидячи, стоячи, лежачи.

4) від колишніх дієприкметників ч.р.- с.р. ;

Наприклад: нехотя, перегодя, негодя.

5. Перехід інших частин мови у прислівники.

Адвербіалізація (від лат. adverbium - прислівник).

Багато прислівників в українській мові виникло шляхом адвербіалізації. Є два види адвербіалізації :

• повна

• неповна

Якщо слово вже відірвалося від своєї початкової форми, то воно повністю адвербіалізувалося.

Наприклад: навзнак, вплав, дотла, навпростець.

Коли ж простежується зв’язок з первісною формою, то така адвербіалізація вважається неповною.

Наприклад: "Уперше (востаннє) прийшов до неї..."і "Постукали у перше (в останнє) вікно..." ;

"Повернув убік" і "Ударив у бік" ;

"Прочитай вірш напам’ять" і "На пам’ять мені подарували книжку" ;

"З школярським ранцем сходами нагору" (О.Ольж.) і "Я на горк круту, крем’яную..." (Л.Укр.).