- •Прислівник
- •Морфологічні ознаки прислівників:
- •Синтаксичні властивості прислівників :
- •2. Групи прислівників за значенням.
- •3. Ступені порівняння прислівників.
- •4. Творення і морфологічний склад прислівників.
- •Прислівники прикметникового походження.
- •Прислівники іменникового походження.
- •Прислівники числівникового походження.
- •Прислівники займенникового походження.
- •Деколи, де-де, де-не-де, коли-не-коли, десь, нікуди, абикуди, відтак, відколи.
- •Прислівники дієслівного походження.
- •5. Перехід інших частин мови у прислівники.
- •Ознаками адвербіалізації є :
- •6. Перехід прислівників у інші частини мови. Перехід прислівників у прийменники.
- •Перехід прислівників у сполучники.
- •Перехід прислівників у частки.
Синтаксичні властивості прислівників :
1) здатність бути обставиною;
2) здатність бути неузгодженим означенням;
3) здатність прилягати до головного компонента в синтаксичних словосполученнях, оскільки прислівники не мають форм словозміни;
4) здатність бути детермінантом (лат.determino – "означаю"), тобто надавати непроцесуальну ознаку не окремому членові речення, а всьому реченню (відноситися не до одного члена, а до цілого речення);
Наприклад: "Десь колись в якійсь країні проживав поет нещасний, тільки мав талант до віршів не позичений, а власний" (Л. Укр.).
5) нездатність мати при собі залежне означення, виражене прикметником.
2. Групи прислівників за значенням.
У сучасному мовознавстві ще немає єдиної класифікації прислівників за значенням. У шкільній граматиці вивчаються традиційно прислівники :
1) місця;
2) часу;
3) способу дії;
4) причини;
5) мети;
6) міри;
7) ступеня.
У більшості вузівських підручників, зокрема Жовтобрюха М.А., Кулика Б.М. Курс суч. укр. літ. мови., 1972; Леонової М.В. Суч. укр. літ. мова. Морфологія, 1983; Пономарьов О.Д. Суч. укр. мова, 1977; та ін., виділяють два розряди прислівників :
-
означальні
-
обставинні
Означальні прислівники виражають якісні ознаки дії або стану ( швидко говорити, міцно спати) та спосіб вияву їх, міру або ступінь ( мовив по-парубоцькому, біліє фантастично).
Означальні прислівники поділяються на три групи :
-
якісно-означальні;
-
способу або образу дії;
-
кількісно-означальні;
1) Якісно-означальні прислівники дають якісну характеристику дії або стану, відповідаючи на питання як? Вони творяться від основ якісних прикметників за допомогою суфіксів -о, -е. Наприклад: тихо, гаряче, зоряно, добре.
Якісно-означальні прислівники утворюють форми вищого й найвищого ступенів порівняння. Наприклад: холодно - холодніше - найхолодніше.
2) Прислівники способу або образу дії вказують на спосіб дії і відповідають на питання яким способом? подібно чому? подібно кому?
Наприклад: вдвох, гуртом, наспіх, по-материнському, по-ведмежи, по-кошачому.
3) Кількісно-означальні прислівники виражають ступінь інтенсивності дії або міру чи ступінь вияву якісної ознаки і відповідають на питання скільки? наскільки? якою мірою? як багато?
Наприклад: утричі, двічі, надто, дуже, надзвичайно.
Обставинні прислівники виражають різні обставини, за яких відбувається дія, тобто характеризують дію або процес за часовими, просторовими, причиновими відношеннями, рідше – за метою її виконання.
Обставинні прислівники поділяються на 4 групи :
-
прислівники часу;
-
прислівники місця;
-
прислівники причини;
-
прислівники мети;
1) Прислівники часу визначають час дії або стану і відповідають на питання коли? відколи? доки? до якого часу? по який час?
Наприклад: тепер, давно, увечері, щодня, щохвилини, з давніх-давен, змолоду.
2) Прислівники місця означають місце дії або напрям руху предмета і відповідають на питання де? куди? звідки? в якому напрямку?
Наприклад: десь, куди, ліворуч, здаля, близько.
3) Прислівники причини означають причину дії і відповідають на питання чому? чого? через що? з якої причини?
Наприклад: спросоння, здуру, сп’яну, спересердя, ненароком, спохмілля.
4) Прислівники мети означають мету дії і відповідають на питання для чого? навіщо? з якою метою?
Наприклад: навіщо, навіщось, нащо, напоказ, на зло, на сміх, навмисно, вжарт.