Синтаксичні властивості прислівників :

1) здатність бути обставиною;

2) здатність бути неузгодженим означенням;

3) здатність прилягати до головного компонента в синтаксичних словосполученнях, оскільки прислівники не мають форм словозміни;

4) здатність бути детермінантом (лат.determino – "означаю"), тобто надавати непроцесуальну ознаку не окремому членові речення, а всьому реченню (відноситися не до одного члена, а до цілого речення);

Наприклад: "Десь колись в якійсь країні проживав поет нещасний, тільки мав талант до віршів не позичений, а власний" (Л. Укр.).

5) нездатність мати при собі залежне означення, виражене прикметником.

2. Групи прислівників за значенням.

У сучасному мовознавстві ще немає єдиної класифікації прислівників за значенням. У шкільній граматиці вивчаються традиційно прислівники :

1) місця;

2) часу;

3) способу дії;

4) причини;

5) мети;

6) міри;

7) ступеня.

У більшості вузівських підручників, зокрема Жовтобрюха М.А., Кулика Б.М. Курс суч. укр. літ. мови., 1972; Леонової М.В. Суч. укр. літ. мова. Морфологія, 1983; Пономарьов О.Д. Суч. укр. мова, 1977; та ін., виділяють два розряди прислівників :

• означальні

• обставинні

Означальні прислівники виражають якісні ознаки дії або стану ( швидко говорити, міцно спати) та спосіб вияву їх, міру або ступінь ( мовив по-парубоцькому, біліє фантастично).

Означальні прислівники поділяються на три групи :

• якісно-означальні;

• способу або образу дії;

• кількісно-означальні;

1) Якісно-означальні прислівники дають якісну характеристику дії або стану, відповідаючи на питання як? Вони творяться від основ якісних прикметників за допомогою суфіксів -о, -е. Наприклад: тихо, гаряче, зоряно, добре.

Якісно-означальні прислівники утворюють форми вищого й найвищого ступенів порівняння. Наприклад: холодно - холодніше - найхолодніше.

2) Прислівники способу або образу дії вказують на спосіб дії і відповідають на питання яким способом? подібно чому? подібно кому?

Наприклад: вдвох, гуртом, наспіх, по-материнському, по-ведмежи, по-кошачому.

3) Кількісно-означальні прислівники виражають ступінь інтенсивності дії або міру чи ступінь вияву якісної ознаки і відповідають на питання скільки? наскільки? якою мірою? як багато?

Наприклад: утричі, двічі, надто, дуже, надзвичайно.

Обставинні прислівники виражають різні обставини, за яких відбувається дія, тобто характеризують дію або процес за часовими, просторовими, причиновими відношеннями, рідше – за метою її виконання.

Обставинні прислівники поділяються на 4 групи :

• прислівники часу;

• прислівники місця;

• прислівники причини;

• прислівники мети;

1) Прислівники часу визначають час дії або стану і відповідають на питання коли? відколи? доки? до якого часу? по який час?

Наприклад: тепер, давно, увечері, щодня, щохвилини, з давніх-давен, змолоду.

2) Прислівники місця означають місце дії або напрям руху предмета і відповідають на питання де? куди? звідки? в якому напрямку?

Наприклад: десь, куди, ліворуч, здаля, близько.

3) Прислівники причини означають причину дії і відповідають на питання чому? чого? через що? з якої причини?

Наприклад: спросоння, здуру, сп’яну, спересердя, ненароком, спохмілля.

4) Прислівники мети означають мету дії і відповідають на питання для чого? навіщо? з якою метою?

Наприклад: навіщо, навіщось, нащо, напоказ, на зло, на сміх, навмисно, вжарт.