Класифікація останньої системи:

1. Локальна

2. Географічна (бо в основі лежить вивчення вітру…)

АЛЕ: якщо, в основу покладено вивчення поведінки дерева – біологічні межі.

3. Природна

4. Однорівнева

5. Матеріальна екосистема

5.

Іноді «піраміда» ще називається «дерево»

Процес створення умовного поділу на 3 етапи:

1. Аналіз \ декомпозиція системи.

2. Спрощення \ абстрагування системи.

3. Створення \ синтез моделі.

6.

Аналіз або декомпозиція системи.

Декомпозиція – розкладення системи на складові. Кожну складову можна ще розкласти на інші складові. Зупинимось там де залишаться «чорні ящики».

При декомпозиції враховують тільки внутрішні зв’язки, зовнішні (наприклад, вітер) – не враховуються. При розгляді речовинних, енергетичних чи інформаційних зв’язків для кожного виду роблять окрему схему декомпозиції. Тому, перед тим як робити аналіз, треба чітко уявляти модель та модель яких зв’язків в системі треба отримати: речовинних, енергетичних чи інформаційних, чи їх комплексну модель.

Спочатку треба визначити, що ми розуміємо під «екосистема», які складові до неї входять. Декомпозицію системи можна здійснити згідно з ознаками, залежно від мети.

7.

Абстрагування.

Після декомпозиції з отриманих складових необхідно створити більш абстрактну модель. Абстрагування – це різниця між кількістю і якістю зв’язків у декомпозиції та моделі.

При абстрагуванні спрощуються фактичні залежності, узагальнюємо, знаходимо щось середнє. Ідеальна модель має відповідати системі в точності, без спрощень. Але окремі явища дуже складні і замість фактичної швидкості , ми використовуємо

Ми використали спрощення бо ми:

• Не маємо абсолютних знань про всі процеси.

• Не можемо абсолютно точно пояснити якийсь процес.

Перед складанням моделі треба конкретизувати усі загальні дані. Багато природних процесів є ймовірними: можуть відбутись, а можуть невідбутись. Процес моделювання – це процес постійний. На етапі абстрагування – накопичуємо фактичний матеріал: експерименти, література. Якщо даних нема – відкидаємо і спрощуємо.

8.

Композиція чи синтез моделі.

Ідеальна модель – симетрична до системи. Але такого не буває – тому кількість «чорних ящиків» на 3 етапі більша ніж на 1. В моделі можуть бути опущені деякі зв’язки, складові. Модель буде меншою і простішою за кількістю складових зв’язків і змістом цих зв’язків. Але все це треба обґрунтувати, оскільки в системі є чорні ящики.

Тема 4: Основи теорії подібності

1. Зміст поняття і види подібності.

2. Види моделей рідини.

3. Критерії подібності.

4. Умови подібності процесів.

5. Виконання подібності при екологічному моделюванні.

1.

Модель буде адекватною, якщо вона буде подібною.

Подібні трикутники \ геометрична подібність.

Подібність 2 явищ, процесів, об’єктів означає зміну характерних показників в якомусь однаковому співвідношенні або масштабі.

1. Геометрична подібність – зміна сторін в масштабі, кути – рівні.

2. Кінематична подібність – подібність руху, подібність швидкостей.

3. Динамічна подібність – це подібність \ тотожність сил.

Усе, що рухається – рідина. Навіть газ, бо газ схожий з рідинами.

4. Гідродинамічна подібність – повна подібність, коли витримуються 1,2 та 3 подібності.

2.

Моделювання – це спрощення, згідно з цим, реальна рідина – рідина, що ми зустрічаємо в реальному житті, але не знаємо всіх її властивостей. Не маємо повних знань про неї. Реальні рідини можуть бути різними. В моделюванні не можемо користуватись речовиною, тому спростимо:

Ідеальна рідина (вода) – це неіснуюча речовина, дуже спрощена модель рідини. Не враховували тертя, можливість зміни об’єму, густина непостійна.

Ідеалізована речовина – складніша ніж ідеальна, залежно від того, що в ній враховується є 2 види:

• Ідеалізована по силам тертя – тертя відсутнє, але врахована можливість зміни об’єму (густини).

• Ідеалізована по об’єму – густина постійна, але враховане тертя.

3.

Критерії подібності враховують інженерно технічні моменти. При розгляді чогось подібного необхідно назвати критерії подібності:

1.критерій Рейнольдса – R

L – геометрична характеристика (вожина руху, діаметр труби чи русла) [м],

V – швидкість, [м\с],

2.Критерій фруда – F

3.критерій Вебера – W

4.критерій Ейлера – E

Це рухома рідина в умовах підвищеного тиску з урахуванням зміни густини. Для досягнення умов пароутворення.

4-5.