24.Речовини-забруднювачі довкілля,та їх джерела.

Із природних джерел людиною синтезовано та виділено близько 6 млн. хімічних речовин. Ця цифра щороку збільшується  на 5 %. Серед таких речовин антропогенного характеру є ряд речовин, вплив яких на здоров’я людини є значним.

Ксенобіотики (від грец. ксенос - чужий, біос - життя) — речовини, які чужорідні відносно живих організмів і не входять до природних біогеохімічних циклів. Їх поява в біосфері пов’язана із господарською діяльністю людини.

Полютанти (від лат. полюціо - забруднення) — хімічні речовини, які забруднюють середовище життя, синонім — за бруднювачі.

Екотоксиканти (від грец. ойкос - дім, токсикон - отру-та) — отруйні речовини антропогенного походження, які ви-кликають серйозні порушення у структурах екосистем.

Суперекотоксиканти (від лат. супер - зверх, над) — речовини, які мають сильну токсичну дію поліфункціонального характеру. Для суперекотоксикантів (СЕТ) фактично втрачає значення поняття гранично допустимої концентрації (ГДК).

Крім того, вони різко збільшують чутливість живих організмів до інших, менш токсичних ксенобіотиків.

Екзогенні речовини (від грец. екзо - зовні, генезис -походження) — речовини, поява яких пов’язана з діяльністю людини (термін підкреслює неприродне походження речовин).

Канцерогени — речовини або фі­зичні агенти, які пригнічуюче діють на еритроцити крові та сприяють розвитку злоякісних утворень.

До основних антропогенних забруднювачів довкілля належать:

• речовини, що викидаються промисловими підприємствами;

• нафта та нафтопродукти;

• пестициди;

• мінеральні добрива;

• шуми від виробництв, транспорту;

• іонізуюче випромінювання;

• вібрації;

• світло-теплові впливи.

Найпоширенішими шкідливими газовими  забруднювачами є:

• синтетичні поверхнево-активні речовини;

• канцерогени;

• важкі метали;

• оксиди карбону (вуглецю) – СО, СО₂.

Серед твердих часток промислових димів найпоширеніші:

• натрію;

• сполуки фосфору;

• пари основних кислот;

• феноли.

Поверхнево-активні речовини. В наш час виробництво синтетичних ПАР посідає перше місце у світі за обсягом і номенклатурою продукції, яка випускається, що обумовлено широким застосуванням їх у народному господарстві, як емульгаторів, антикорозійних, миючих засобів тощо.

• ПАР виступають як імітери вільнорадикальних процесів в організмі теплокровних тварин.

• ПАР призводять до зміни стану білої та червоної крові, вони знижують рівень вмісту лейкоцитів, еритроцитів, гемоглобіну.

• ПАР стимулюють перекисне очищення ліпідів, що підтверджується підсиленням БХЛ в органах та тканинах та накопиченням дієнових кон’югатів малонового діальдегіду у сироватці крові.

• ПАР порушують структуру біомембран, окислювально-відновні процеси та біоенергетику тканин, що підтверджується дослідженням фосфолілідного складу печінки та визначенням вмісту біоатлоксидантів.

25.Екологічні функції рослин.