20.Методи захисту лісів.

Захист лісів від шкідників та хвороб – важливий напрямок лісогосподарської діяльності. В зоні інтенсивної лісогосподарської діяльності заходи з попередження розвитку небезпечних хвороб та масового розмноження потенційних шкідників лісу забезпечують охорону та покращення якісного складу лісових ресурсів.

Пріоритетним напрямком діяльності лісозахисної служби є розробка і впровадження біологічних засобів і методів боротьби із шкідливими комахами та хворобами лісу. Такі засоби не шкідливі для довкілля і застосовуються в лісах, де використання хімічних методів боротьби заборонено. В організації служби захисту лісів велику допомогу надає Львівське державне спеціалізоване лісозахисне підприємство «Львівлісозахист». Пропаганда захисту лісів здійснюється через працівників державної лісової охорони, інженерно-технічних працівників лісового господарства, природоохоронних організацій із залученням преси та місцевого радіо і телебачення.

Загальна площа осередків шкідників та хвороб лісу в насадженнях Львівського ОУЛМГ станом на 1 січня 2010 року становить 24752га, в тому числі: осередків шкідників лісу – 1883га, хвороб лісу – 22869га. Для здійснення робіт по проведенню винищувальних заходів боротьби в осередках шкідників лісу при Львівському державному лісонасіннєвому центрі створено механізований аерозольний загін, який укомплектований аерозольним генератором УАР-01. Аерозольна технологія забезпечує високу біологічну ефективність при зниженій нормі витрати пестициду, що в певній мірі значно підвищує економічний ефект робіт.

Важливою проблемою ведення лісового господарства у гірських умовах є всихання смерекових насаджень. Однією з причин всихання смерекових лісів є стовбурні шкідники. Ефективним методом боротьби з стовбурними шкідниками є застосування феромонних пасток.

Станом на 1 січня 2010 року на території державних лісогосподарських підприємств Львівської області всихання лісів було виявлено на площі 20,7 тис га, в т.ч. – 18490 га в ялинниках, 811 га – в дубових лісах, 209 га – в сосняках та 1153 га – в насадженнях інших порід.

21.Вібрації,та їх вплив на довкілля.Засоби захисту.

Вібра́ція— рух матеріальної точки або механічної системи, при якому чергово зростають і спадають за часом значення величини, що характеризує цей рух^[1]. Проявляється у вигляді механічних коливань пружних тіл.

За способом передачі на тіло людини вібрацію поділяють на загальну, яка передається через опорні поверхні на тіло людини, та локальну, котра передається через руки людини. У виробничих умовах часто зустрічаються випадки комбінованого впливу вібрації-загальної та локальної.

Вібрація викликає порушення фізіологічного та функціонального станів людини. Стійкі шкідливі фізіологічні зміни називають вібраційною хворобою. Симптоми вібраційної хвороби проявляються у вигляді головного болю, заніміння пальців рук, болю в кистях та передпліччі, виникають судоми, підвищується чутливість до охолодження, з'являється безсоння. При вібраційній хворобі виникають патологічні зміни спинного мозку, серцево-судинної системи, кісткових тканин та суглобів змінюється капілярний кровообіг.

Функціональні зміни, пов'язані з дією вібрації на людину-оператора - погіршення зору, зміни реакції вестибулярного апарату, виникнення галюцинацій, швидка втомлюваність. Негативні відчуття від вібрації зникають при прискореннях, що складають 5% прискорення сили ваги, тобто при 0,5 м/с2. Особливо шкідливі вібрації з частотами, близькими до частот власних коливань тіла людини, більшість котрих знаходиться в межах 6...30 Гц.

Резонансні частоти окремих частин тіла наступні:

– очі - 22...27

– горло - 6...12

– грудна клітка - 2... 12

– ноги, руки - 2...8

– голова - 8...27

– обличчя та щелепи - 4...27

– пояснична частина хребта - 4... 14

– живіт - 4...12

Загальну вібрацію за джерелом її виникнення поділяють на:

– транспортну, котра виникає внаслідок руху по дорогах;

– транспортно-технологічну, котра виникає при роботі машин, які виконують технологічні операції в стаціонарному положенні або при переміщенні по спеціально підготовлених частинах виробничих приміщень, виробничих майданчиків;

– технологічну, що впливає на операторів стаціонарних машин або передається на робочі місця, які не мають джерел вібрації.

Вібрації, що впливають на операторів різних машин, поділяються на категорії згідно ГОСТ 12.1.012-90:

– трактори, автомобілі вантажні, будівельно-дорожні машини, снігоочищувачі - 1;

– екскаватори, крани промислові та будівельні, самохідні бурильні установки, шляхові машини, бетоновкладачі - 2.

Підлоговий виробничий транспорт, верстати метало- та деревообробні, ковальсько-пресове обладнання, ливарні машини, електричні машини, насосні агрегати та вентилятори; бурильні вишки га установки, бурові верстати, обладнання промисловості будматеріалів - 3.

Загальні методи боротьби з вібрацією базуються на аналізі рівнянь, котрі описують коливання машин у виробничих умовах і класифікуються наступним чином:

– зниження вібрацій в джерелі виникнення шляхом зниження або усунення збуджувальних сил;

– відлагодження від резонансних режимів раціональним вибором приведеної маси або жорсткості системи, котра коливається;

– вібродемпферування - зниження вібрацій за рахунок сили тертя демпферного пристрою, тобто переведення коливної енергії в тепло;

– динамічне гасіння - введення в коливну систему додаткових мас або збільшення жорсткості системи;

 

- віброізоляція - введення в коливну систему додаткового пружного зв'язку, з метою послаблення передавання вібрацій, суміжному елементу конструкції або робочому місцю;

- використання індивідуальних засобів захисту.

Зниження вібрації в джерелі її виникнення досягається шляхом зменшення сили, яка викликає коливання. Тому ще на стадії проектування машин та механічних пристроїв потрібно вибирати кінематичні схеми, і котрих динамічні процеси, викликані ударами та прискореннями, були |б виключені або знижені. Зниження вібрації може бути досягнуте врівноваженням мас, зміною маси або жорсткості, зменшенням .технологічних допусків при виготовленні і складанні, застосуванням [матеріалів з великим внутрішнім тертям. Велике значення має підвищення точності обробки та зниження шорсткості поверхонь, що труться.

Відлагодження від режиму резонансу. Для послаблення вібрацій істотне значення має запобігання резонансним режимам роботи з метою виключення резонансу з частотою змушувальної сили. Власні частоти окремих конструктивних елементів визначаються розрахунковим методом за відомими значеннями маси та жорсткості або ж експериментальне на стендах.

Резонансні режими при роботі технологічного обладнання усуваються двома шляхами: зміною характеристик системи (маси або жорсткості) або встановленням іншого режиму роботи (відлагодження резонансного значення кутової частоти змушувальної сили).